1.2. Проблеми аналітичної діяльності у глобальному просторі.

Через багатократне зростання обсягу інформаційних потоків виник попит на професійну аналітичну діяльність, яка обробляє інформацію і готує «базу» для прийняття рішень главами корпорацій, адміністрацій чи урядів. Ринки аналітичної інформації розвиваються дуже швидко. Це зумовлено такими об’єктивними обставинами:

• ускладнюються об’єкти і процеси суспільства, кожний з яких є складною системою, поведінку якої неможливо передбачити;

• соціально-економічні структури передових країн характеризуються активною інноваційною діяльністю і постійним оновленням;

• життєдіяльність людей має динамічний ситуативний характер;

• ускладнення соціально-економічних систем призводить до зростання їх нестійкості, виникнення кризових ситуацій, дії ризиків. Прагнення запобігти цим ризикам породжує попит на науково обґрунтовані прогнози, що готують професійні аналітики;

• наростаючі потоки інформації вимагають ефективних аналітичних технологій як основи для вироблення управлінських рішень.

Інформаційно-аналітична діяльність у сучасному глобалізованому світі має системний характер. Науково-технічний прогрес зумовив багатократне збільшення обсягу інформації і доступність її для широкого кола користувачів (крім державних, службових, фірмових та інших секретів, таємниць). Інформаційно-аналітична діяльність вийшла за рамки національних господарств і національних інформаційних сфер та набула глобального характеру, насамперед, через активне використання Всесвітньої мережі та інформаційно-пошукових систем. Інформаційну діяльність здійснюють національні уряди, міжурядові структури, громадські організації, просто люди в соціальних мережах, а також солідні міжнародні організації починаючи від ООН, у тому числі і всі міжнародні економічні організації. В умовах загострення глобальної конкуренції значимість інформаційного ресурсу постійно зростає.

Разом з тим зростає і цінність правильної аналітичної обробки інформації, тому що для практичних цілей і дій важлива не сама по собі інформація, а її використання на користь замовника. Наприклад, в умовах погіршення зовнішньої економічної кон’юнктури важливо не тільки знати, що конкретна країна зменшує потребу в імпорті певного виду продукції, а й уміти передбачити можливі наслідки цього процесу, а найголовніше, спланувати послідовні дії, які можуть мінімізувати шкідливі наслідки негативних процесів.

1.3.Функції аналітичної діяльності в суспільстві.

Інформаційно-аналітична діяльність призначена для отримання:

• прямого результату, що зводиться до обґрунтування оптимального управлінського рішення;

• непрямого результату, коли інформаційно-аналітична діяльність змінює саме уявлення управлінців про ті об’єкти і процеси, які аналізувалися.

Функції ІАД в суспільстві поділяються на такі види: управлінська, діагностична, попереджувальна, пізнавальна.

Управлінська функція полягає в забезпеченні інформацією всіх етапів управлінського циклу: підготовки, ухвалення управлінських рішень та контролю за їх виконанням (реалізацією).

Діагностична функція полягає в отриманні об’єктивної картини певної економічної чи соціальної ситуації, установлення «діагнозу».

Попереджувальна функція виявляє проблеми, небезпеки, конфлікти, які можуть виникнути і дозволяє їм запобігати, тобто попереджувати.

Пізнавальна (пізнавально-ментальна) функція сприяє зміні розуміння сутності явищ і процесів, сприяє зміні ментальності осіб, які приймають рішення, тобто управлінців.

Аналітику поділяють на 3 основних рівні: первинна аналітика, вища аналітика, масова аналітика.

Первинна аналітика включає в себе центри моніторингу, ситуаційний аналіз, використання електронних ресурсів ЗМІ, Інтернет, неформальні й не документовані джерела, соціологічні дані, використання комп’ютерних технологій обробки великих інформаційних масивів.

Вища аналітика забезпечує прийняття управлінських рішень, розробку сценаріїв дій у складних соціальних та економічних обставинах, створює ефективну соціально-інформаційну технологію, яка дозволяє управляти різними сферами суспільства, формувати суспільну думку, програмувати певні економічні рішення та соціальні реакції.

Масова аналітика представлена головним чином відповідними спеціалізованими рубриками у ЗМІ та передачами, розраховані на широкий загал споживачів інформаційно-аналітичних матеріалів. Останні не лише пояснюють закономірності реальності, але й демонструють зразки подій і фактів, методи інтерпретації їхнього змісту, формують інформаційну культуру громадянського суспільства.