Загальносуднові господарчі приміщення

Шкіперську комору розміщують окремо в носовій частині судна. Вхід в шкіперську може виконуватися або через двері в перебірці, які відкриваються назовні, або через люк, встановлений на палубі. Трап повинен бути нахиленим.

Ліхтарна та малярна розташовується на верхній палубі окремо від житлових та громадських приміщень і мають виходи на відкриту палубу.

Основний комплекс майстерень розташовують в межах МВ під верхньою палубою. Тільки теслярна майстерня влаштовується на верхній палубі, серед приміщень бака. Мінімальні площі різноманітних комор наведено в табл.10.2.

Розміри тунелю гребного вала повинні бути достатніми для проходу, огляду та ремонту підшипників, а також монтажних робіт при заміні окремих секцій валопроводу. Ширина тунелю 1,51,8 м, висота приблизно 2 м. На великих суднах висота тунелю може бути більшою.

Для зручності робіт при розбиранні валопроводу кормову частину тунелю розширюють, доводячи її до бортів. Довжина рецеса залежить від розмірів гребного вала і дорівнює 3…8 м. Висота рецесу дорівнює висоті тунелю, але при низькому тунелі може підніматися над його склепінням на 0,30,6 м. Довжина носового рецесу 23 м, ширина дорівнює подвоєній ширині тунелю.

Виходи з тунелів, призначених для валопроводів та трубопроводів, повинні бути в водонепроникних шахтах, виведені вище граничної лінії занурення. Один з виходів може вести в машинне відділення. Аварійний вихід із тунелю гребного вала влаштовують в районі кормового рецесу, по перебірці ахтерпіка. На великих сучасних суднах, при значній кількості палуб, в МВ передбачають ліфт, який забезпечує можливість підйому до верхнього ярусу надбудови. Ліфт не повинен розглядатися як вихідний шлях.

Приміщення для екіпажу Житлові приміщення.

Для розміщення екіпажу та пасажирів можна використовувати будь-які приміщення на судні, за виключенням:

• приміщень без природного освітлення та вентиляції;

• приміщень за перебірками форпіка до носа та ахтерпіка до корми над або під верхньою палубою;

• приміщень, розташованих безпосередньо над цистернами з паливом та котельними приміщеннями або сумісно з ними;

• приміщень, які мають безпосередній вихід в інші приміщення, де розташовані котли, механізми, запаси палива, а також малярну та ліхтарну.

Приміщення командного складу розташовують на верхніх ярусах надбудови (блок-каюта капітана по правому борту на ярус нижче рульової рубки), а суднової команди – ближче до верхньої палуби та МВ. Житлові приміщення екіпажу поділяються на каюти, які складаються з одного приміщення з умивальником або санітарною кабіною, та блок-каюти з двох та більше приміщень. Мінімально допустима площа житлових приміщень команди на всіх (крім риболовецьких) суднах валовою місткістю від 1000 до 10000 складає 3,72 м² на одну особу. На суднах місткістю більше 10000 площа житлових приміщень команди повинна бути не менше 4,65 м² на одну особу, а площа кают командного складу – не менше 7,43 м².

На суднах валовою місткістю більше 3000 рекомендується влаштування блок-каюти капітана, яка складається з кабінету, спальні та санвузла, теж саме відноситься до старшого командного складу суден з валовою місткістю більше 8000, на яких до блок-каюти капітана бажано включити ще й салон.

Команда на суднах розміщується в одномісних або двомісних каютах. Практично на більшості морських вантажних суден дедвейтом від 2000 до 10000 використовуються такі норми площ в житлових приміщеннях (табл.10.3).