- •Системи захисту інформації та показники уразливості
- •Загальні положення приховування інформації
- •1.2. Погрози інформації та системи показників уразливості
- •1.3 Аналітичні та статистичні моделі визначення значень базових показників уразливості
- •Загальна кількість відомих успішних атак для різних ос, представлена в табл. 1.1.
- •1.4. Нормативне визначення функцій захисту
- •1.5. Методологія проектування систем захисту інформації
- •1.5.1. Етапи проектування системи захисту
- •Обґрунтування складових засобів захисту в системі захисту інформації
- •1.6. Принципи функціонування систем захисту інформації
- •Контрольні питання
- •2. Організаційно-правове забезпечення захисту інформації
- •2.1 Загальна будова організаційно-правового забезпечення захисту інформації
- •2.2 Організаційно-технічні засоби захисту інформації
- •2.2. Організаційно-технічні засоби захисту інформації
- •1. Визначення й аналіз погроз
- •2. Розробка системи захисту інформації
- •3. Реалізація плану захисту інформації
- •4. Контроль функціонування й керування системою захисту інформації
- •2.3. Рівні захисту, класифікація автоматизованих систем і вимоги до захисту інформації
- •2.4. Державні стандарти із захисту інформації
- •Контрольні питання
- •3. Основи криптографії
- •3.1. Місце й роль криптографічних методів у загальній системі захисту інформації
- •3.2. Характеристики шифрів
- •Теоретична й практична стійкість шифрів, удосконалені шифри та їхні властивості
- •3.4. Типові криптосистеми та їхні характеристики
- •3.5. Порівняння криптографічних методів
- •3.6. Моделі й критерії відкритого тексту
- •3.7. Функції криптографічних систем, методи їх забезпечення
- •3.8. Імітостійкості й аутентифікації повідомлень
- •3.9. Керування ключами, формування ключів і протоколи їх розподілу
- •Керування ключами
- •Перевірка дійсності ключів
- •Робота із ключами
- •Передача ключів
- •Знищення ключів
- •3.10. Криптографічні протоколи
- •3.11. Стандарти криптографічних систем захисту інформації
- •3.12. Типові методи криптоаналізу й оцінювання криптографічної стійкості системи
- •3.13. Квантова криптографія
- •3.14. Імовірнісна криптографія, концепція відвідного каналу
- •3.15. Методи шифрування
- •3.15.1. Шифрування з секретним ключем
- •3.15.2. Шифрування з відкритим ключем
- •3.16. Основи стеганографії
- •3.16.1. Основні поняття й методи стеганографічного захисту інформації
- •3.16.2. Порівняльна характеристика стеганографічного захисту інформації
- •3.16.3. Приховування інформації в аудіоданих
- •3.16.4. Приховування інформації у відеоданих
- •3.16.5. Стеганографічні програми
- •Операційне середовище os/2
- •Контрольні питання
- •4. Основи технічного захисту інформації
- •4.1. Характеристика технічної розвідки і організації протидії
- •4.2. Класифікація технічних каналів витоку інформації
- •4.3. Методи й засоби захисту об'єкта від витоку інформації по технічних каналах
- •4.4. Захист технічних засобів від витоку інформації по побічних електромагнітних випромінюваннях та ланцюгах електроживлення
- •4.5. Віброакустичний канал і захист інформації
- •4.6. Норми ефективності захисту інформації від витоку по технічних каналах і умови створення
- •4.7. Методика виміру й розрахунку параметрів небезпечних сигналів
- •4.8. Принципи побудови засобів виявлення каналів витоку інформації
- •Контрольні питання
- •5. Реалізація систем захисту інформації та їх фрагментів
- •5.1. Методи захисту програмного забезпечення від вірусів і несанкціонованого використання
- •5.2. Реалізація методів захисту інформації в стандартних мережних операційних системах
- •5.3. Стандартні системи захисту інформації в локальних і глобальних мережах
- •5.4. Програмна й апаратна реалізація шлюзів
- •5.5. Особливості використання методів захисту в банківських технологіях і віртуальній торгівлі
- •Контрольні питання
- •6. Підвищення ефективності блочних шифрів на основі блоково-динамічного шифрування.
- •6.1. Блоково-динамічний алгоритм реалізації методів блочного шифрування
- •6.2. Криптостійкість блоково-динамічного шифрування.
- •6.2.1. Імовірнісний метод криптоаналізу блоково-динамічного шифрування
- •6.2.2. Лінійний криптоаналіз блоково-динамічного алгоритму шифрування
- •6.3.Технічна реалізація блоково-динамічного шифрування
- •6.4. Криптографічні протоколи блоково-динамічного шифрування
- •Контрольні питання
- •Література
- •7.092507 – Автоматика та автоматизація на транспорті
- •03049, М. Київ, вул.. М. Лукашевича, 19
5.4. Програмна й апаратна реалізація шлюзів
Шлюз – основний елемент IP-телефонних систем. На відміну від традиційних антивірусів, такі міжмережні екрани або шлюзи блокують шкідливий код ще до того, як він потрапить у мережу організації [3].
У мережах середніх і великих підприємств звичайно застосовуються високопродуктивні програмно-апаратні комплекси, що володіють до того ж кращою захищеністю: як правило, такі міжмережеві екрани неможливо відключити або вивести з ладу за допомогою вірусу або «троянця».
Апаратна реалізація шлюзів може бути досить різноманітною – від самостійних апаратно-програмних комплексів до вбудованих модулів в УАТС.
Зупинимо свій погляд на основних характеристиках IP-шлюзів:
Ємність (кількість портів, потоків). Цей показник відображає ємнісні характеристики шлюзу, кількість портів і потоків, які можуть бути задіяні в шлюзі.
Інтерфейс комутації каналів. Тут відображені інтерфейси підключення шлюзу з боку мережі з комутацією каналів (Тфоп). Розмаїтість телефонних інтерфейсів є важливим якісним показником продукту.
Інтерфейс комутації пакетів. Аналогічний показник з боку IP-мережі.
Протоколи й сигналізації. Підтримка основних типів телефонної сигналізації та їхня розмаїтість також є важливими якісними показниками шлюзу.
Підтримка SIP. Редакція свідомо виділила цю важливу опцію із загального списку протоколів. У порівнянні із традиційним протоколом H.323 SIP значно полегшує завдання додавання й реалізації нових функцій, включаючи аутентифікацію й шифрування. Оскільки SIP побудований на архітектурі клієнт-сервер, це дозволяє забезпечувати керування викликами на рівні сервера.
Алгоритми кодування мови. Даний показник визначає якість переданого по IP-мережі голосу. Найбільш популярний вид кодеку відповідає специфікації G.723.1. Можуть застосовуватися й інші види кодеків: G.723.1, G711, G.729a, GSM, MSGSM і т.д.
Сумісність. Сумісність шлюзу з устаткуванням інших виробників і мережами IP-телефонії є істотний показник відкритості системи, а значить конкурентоспроможності.
Білінг. Представлено інформацію про застосовування білінгових систем.
Підтримка факсу on_line. Показник відбиває наявність функції передачі факсимільних повідомлень через IP-мережу за різними стандартами (T.37, T.38 та ін.).
Мінімальна вартість. Вартісний показник шлюзу, наведений на один потік Е1.
Сертифікат Мінзв'язку. Наявність сертифіката відповідності Мінзв'язку.
Основні характеристики IP-шлюзів показано на рис. 5.4.
Рис. 5.4. Основні характеристики IP-шлюзів
5.5. Особливості використання методів захисту в банківських технологіях і віртуальній торгівлі
Важливим елементом попередження комп'ютерних злочинів у банківській діяльності й у сфері віртуальної торгівлі є застосування сучасних методів захисту інформації. Технічний захист інформації з обмеженим доступом в автоматизованих системах і засобах обчислювальної техніки спрямований на запобігання порушенню цілісності інформації з обмеженим доступом до неї шляхом [3]:
несанкціонованого доступу;
прийняття й аналізу побічних електромагнітних випромінювань і наведень;
використання пристроїв закладок;
впровадження комп'ютерних вірусів та іншого впливу.
Шляхи витоку інформації показано на рис. 5.5.
ь
Рис. 5.5. Шляхи просочення інформації
Технічний захист інформації з обмеженим доступом в автоматизованих системах і засобах обчислювальної техніки, призначених для формування, пересилання, прийняття, перетворення, відображення й збереження інформації, забезпечується комплексом конструкторських, організаційних, програмних і технічних заходів на всіх етапах їхнього створення й експлуатації.
Основними методами й засобами технічного захисту інформації з обмеженим доступом в автоматизованих системах і засобах обчислювальної техніки є:
- використання захищеного устаткування;
- регламентація роботи користувачів, технічного персоналу, програмних засобів, елементів баз даних і носіїв інформації з обмеженим доступом (розмежування доступу);
- регламентація архітектури автоматизованих систем і засобів обчислювальної техніки;
- інженерно-технічне оснащення споруд і комунікацій, призначених для експлуатації автоматизованих систем і засобів обчислювальної техніки;
- пошук, виявлення й блокування пристроїв закладів.
