10. Translate into English

Під атомно-кристалічною структурою розуміють взаємне розташування атомів (іонів) у реальному кристалі. Залежно від будови (розташування атомів) тверді тіла поділяють на аморфні та кристалічні.

Аморфні тіла характеризуються хаотичним розташуванням атомів, тому, зберігаючи постійну форму, вони не мають певних (критичних) температур плавлення та кристалізації. Залежно від зовнішніх умов їхні властивості змінюються поступово. Аморфний стан металів реалізується за умов інтенсивного охолодження під час кристалізації.

За звичайних умов тверднення метали у твердому стані мають кристалічну будову. Для кристалічного стану характерним є певне закономірне розташування у просторі. Кожен атом (іон) у кристалі оточений визначеною кількістю найближчих атомів (сусідів), розташованих на однаковій відстані від нього.

З погляду внутрішньої будови вони мають неоднаковий ступінь упорядкованості структурних частинок - іонів, атомів, молекул. В аморфних тілах (каніфоль, скло, смола) спостерігається близький порядок розміщення частинок, який поширюється лише в межах кількох міжатомних відстаней. У кристалічних тілах, до яких належать усі метали, упорядковане розміщення характерне для як завгодно віддалених частинок. Тому говорять, що там спостерігається далекий порядок. Таке правильне, регулярне розміщення частинок у твердому тілі, що характеризується періодичною повторюваністю у всіх трьох вимірах, утворює просторову (кристалічну) ґратку

До основних параметрів кристалічних ґраток належать:

елементарна комірка - це найменша кількість (комплекс) атомів, яка при багаторазовому повторі у просторі дозволяє побудувати просторові кристалічну ґратку певної системи;

відрізки, що дорівнюють відстаням до найближчих атомів (іонів) по координатних осях у тривимірному просторі, позначають літерами а, b, с;

кути між цими відрізками позначають α, β, γ співвідношення відрізків і кутів визначає форму комірки;

період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра комірки у напрямку головних осей кристалічної ґратки. Параметри вимірюють у нанометрах (нм), ангстремах (Å);

координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці. Координаційне число простої кристалічної ґратки позначають К6 (літера означає тип ґратки, цифра - кількість атомів), об'ємоцентричної кубічної - К8; гранецентричної кубічної - К12; гексагональної - Г6; гексагональної щільного пакування - Г12;

базис - це кількість атомів (іонів), які належать до однієї комірки;

атомний радіус - половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;

коефіцієнт компактності - це відношення об'єму, який займають атоми (іони), до всього об'єму комірки цього типу.

Якщо якесь тіло становить один кристал, його називають монокристалом (від грецьк. - один, єдиний). Однак практично всі металеві вироби, що зустрічаються в машинобудуванні, складаються з величезної кількості кристалів (зерен різної форми і розмірів, дендритів), і тому їх називають полікристалами (від грецьк. - численний). Властивості полікристалічних матеріалів значною мірою залежать від форми і розмірів кристалів, проте їхня внутрішня будова є настільки ж закономірною, як у монокристалів.

Для характеристики атомно-кристалічної структури твердих тіл користуються поняттям елементарної комірки. Це найменший комплекс структурних частинок, багатократне пересування якого у просторі повністю відтворює будову кристалу.

Просторове розташування атомів у кристалічному тілі залежить від природи металу, характеру міжатомних зв'язків, температури, тиску. Прагнення атомів до найщільнішого розміщення приводить до значної кількості комбінацій їх взаємного розташування. Серед промислових металів найпоширенішими є утворення трьох основних типів кристалічних ґраток: об'ємоцентричної кубічної (ОЦК), гранецентричної кубічної (ГЦК) і гексагональної щільного пакування (ГЩП).