Регулювання інвентаризаційних різниць і їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку

^{Розходження фактичної наявності виявлених інвентаризацією цінностей з обліковими даними називається інвентаризаційними різницями. А приведення облікових даних у відповідність із фактичними даними називається регулюванням інвентаризаційних різниць. Розглянемо окремі види інвентаризаційних різниць.}

Надлишки

^{Якщо інвентаризацією виявлено цінності, які раніше не обліковувалися, матимемо так званий надлишок. Надлишок підлягає оприбуткуванню за дебетом рахунку відповідних цінностей (наприклад, якщо виявлено надлишки інших матеріалів – рахунок 209) і кредитом субрахунку 719.}

^{За якою вартістю? Наприклад, за аналогією з безоплатно отриманими активами (основними засобами, запасами тощо) – це може бути справедлива вартість (п. 10 ПБО 7, п. 12 ПБО 9).}

^{У податковому обліку оприбуткована сума надлишків, встановлених при інвентаризації, підлягає включенню до складу доходів, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку згідно з пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу (інші доходи платника податку за звітний податковий період), якщо підприємство є платником податку на прибуток.}

Надалі при використанні цих цінностей у господарській діяльності їх вартість може відноситися до складу податкових витрат (за оприбуткованими основними засобами у розмірі амортизації).

Приклад 1

За результатами інвентаризації на підприємстві виявлено надлишки інших матеріалів справедливою вартістю 70 грн. Згодом ці матеріали використано для адміністративних цілей. Бухгалтерський і податковий облік цих операцій наведено в табл. 3.

Нестачі

^{Якщо виявлених цінностей буде менше, ніж перебуває в обліку, матимемо нестачу. Вибуття майна внаслідок нестачі відображається списанням з балансу згідно з Інструкцією № 291. Водночас вартість нестачі (за винятком нестачі в межах норм природного убутку) повинна бути стягнена з винних осіб у разі їх встановлення.}

^{Згідно з п. 11.12 інструкції № 69 вартість нестачі для стягнення з винних визначається відповідно до Закону про визначення розміру збитків (якщо виявлено нестачу дорогоцінних металів, каміння тощо) та постанови № 116 (якщо виявлено нестачу інших цінностей). Переважно визначена за цими нормативними документами сума збитку більша за фактичний збиток підприємства. Тому стягнена з винної особи сума збитку йде на погашення фактичного збитку підприємства, а перевищення над цією сумою перераховується до бюджету. Щодо особливостей застосування норм постанови № 116 (застосування Закону про визначення розміру збитків аналогічне), то у «Віснику» вже виходила стаття2, в якій детально описано особливості відображення нестач у бухгалтерському і податковому обліку.}

(2 Золотухін О. Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. Податковий та бухгалтерський облік // Вісн. подат. служби України. – 2011. – № 35. – С. 39 – 47.)

Якщо нестачу виявлено за підакцизними товарами, потрібно нараховувати акцизний податок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 р. № 1253 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оцінки майна», яка набере чинності з дня офіційного опублікування, внесено зміни до постанови № 116.