- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Методика визначення максимальних теплових потоків
- •Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських будинків визначається за формулою:
- •Значення qопл при різних температурах для будинків з різною поверховістю, що збудовані після 1985р.
- •Густина житлового фонду п, м /га
- •1.2. Змінювання теплових потоків на протязі року
- •1.3. Розрахунок річних витрат теплоти на потреби споживачів
- •1.4. Побудова графіка теплового навантаження
- •2. Практична частина
- •2.1 Приклад №1
- •Вихідні дані для проектування
- •Розрахунок максимальних теплових навантажень для потреб споживачів
- •Розрахункові теплові потоки
- •Визначення встановленої потужності котельні, вибір типу та кількості котлів.
- •Змінювання теплових потоків на протязі року та побудова графіку відпуску теплоти споживачам
- •Побудова температурного графіку
- •2.2 Приклад №2
- •Особливості визначення максимальних теплових потоків
- •Річні витрати теплоти для мікрорайону «Новоборщагівський» м. Києва
- •2.3 Приклад №3 Гідравлічний розрахунок
- •2.4 Приклад №4 Розрахунок теплової ізоляції
- •Єщенко Олександр Іванович
1. Теоретична частина
1.1 Методика визначення максимальних теплових потоків
При
проектуванні
систем
теплопостачання житлового мікрорайону
(району)
міста сумарний максимальний
тепловий потік Qmax
для покриття потреб споживачів складається
з максимальних теплових потоків на
опалення Q
,
вентиляцію Q
та гаряче водопостачання Q
житлових і громадських будинків, що
розташовані у мікрорайоні:
Qmax = Q + Q + Q (1.1)
Визначення максимальних теплових потоків здійснюється за допомогою укрупнених показників, значення яких залежить від характеристики забудови (року будування, матеріалу стін, кількості поверхів та ін.), а також розрахункової температури для проектування відповідного виду тепловикористання.
Максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських будівель визначається за формулою:
Q = qопл ∙ А (1+ k1).10-6, МВт, (1.2)
де qопл – укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення, віднесений до 1 м2 загальної площі при різних розрахункових температурах і різній кількості поверхів будинків, наведений у табл. 1.1 згідно з даними [4], Вт/м2;
А – загальна корисна площа квартир житлових будинків, м2;
k1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських будинків. Згідно з [9] його можна прийняти k1= 0,25.
Величину А можна визначити, якщо відома площа кварталів Fкв, га, які входять до складу мікрорайону, за формулою:
А = Fкв · П, м2, (1.3)
де П – густина забудови житлового фонду. Вона залежить від переважаючої поверховості будинків, що розташовані на території кварталу. Для різних кліматичних зон України може бути визначена за даними ДБН 360-92* “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” ( табл. 1.2).
Максимальний тепловий потік на вентиляцію громадських будинків визначається за формулою:
Q
= k2
· Q
= k2
· qопл
· А ·
10-6,
МВт, (1.4)
де k2 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію, його можна прийняти k2 = 0,15.
Максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських будинків визначається за формулою:
Q
=
2,4 Q
,
МВт, (1.5)
де 2,4 – осереднене значення коефіцієнта погодинної нерівномірності використання гарячої води мешканцями мікрорайону.
Середній тепловий потік на гаряче водопостачання визначається :
Q
=
,
МВт, (1.6)
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує втрати теплоти у нетеплоізольованих внутрішніх трубопроводах системи гарячого водопостачання;
С = 4,185 кДж/(кгоС) – питома теплоємність води;
N – кількість мешканців мікрорайону (кварталу), яка може бути визначена, як N = А/fн, де fн – норма забезпечення загальною площею мешканців будинку м2/чол.;
g – норма витрати гарячої води у житлових будинках на одну людину за добу, приймається 105 л/(люд.-діб);
b – норма витрати гарячої води у громадських будівлях на одного відвідувача, приймається 25 л/(люд.-діб);
tгр – розрахункова температура гарячої води, приймається +55оС;
tхв – розрахункова температура холодної (водопровідної) води, приймається узимку + 5 оС, влітку – + 15 оС.
Значення qопл при різних температурах для будинків з різною поверховістю, що збудовані після 1985р.
Таблиця 1.1.
Кількість поверхів |
tро, оС |
–5 |
–10 |
–15 |
–20 |
–25 |
–30 |
1-2 |
qопл,
|
145 |
152 |
159 |
166 |
173 |
177 |
3-4 |
qопл, |
74 |
80 |
86 |
91 |
97 |
101 |
5 і більше |
qопл, |
65 |
67 |
70 |
73 |
81 |
87 |
Примітка:
Величина qопл, для проміжних значень tро визначається методом інтерполяції.
