2.Об'єкт та предмет соціології як науки

Кожна наука має свій об'єкт та предмет дослідження. Об'єкт будь-якої науки - це емпірично (у досвіді) дана об'єктивна реальність, на яку спрямовується увага науковця, дослідника та керований ним процесс дослідження. Об'єкт науки може бути однаковим для багатьох наук. Якщо говорити про соціологію, то об'єктом соціології виступає соціальна реальність або суспільство. У той же час суспільство є об'єктом для дослідження інших наук, а саме: філософії, культурології, психології, економіки, політології тощо.

Разом з тим, ці науки, маючи спільний об'єкт для дослідження, суттєво розрізняються за предметом дослідження.

Предмет науки - це окремі специфічні сторони, властивості, відношення об’єкта.

Що ж виступає предметом соціології? Незважаючи на те, що дана проблема не є новою для наукового співтовариства, єдиної точки зору, нажаль, не існує. Дискусії з цього приводу тривають до цього часу. Так, деякі автори для більш точного визначення предмета соціології застосовують ряд важливих ключових понять. Наприклад, Т. Заславська виокремлює категорію "соціальна спільність» як основоположне поняття, за яким визначає соціологію як "науку про закономірності функціонування, розвитку та взаємодії спільнот різного рівня".

Інші вчені наголошують на категоріях "соціальний зв'язок", "соціальні відносини", а соціологію визначають як "науку про закони суспільного зв'язку" (наприклад, М. Шаповал).

Провідний американський соціолог Н. Смелзер, оперуючи категорією "соціальна група", визначає соціологію "як своєрідний спосіб вивчення людей з точки зору їх об'єднання у групи".

Сучасний американський соціолог Е. Гідденс, наголошуючи на понятті "соціальний інститут", тлумачить соціологію як "науку про соціальні інститути індустріального суспільства". Йому ж належить визначення предмета соціології як науки, що "вивчає людське соціальне життя, життя соціальних груп та суспільств".

Слід зауважити, що предмет науки не може бути раз і назавжди даним, стабільним, незмінним, сталим. Він об'єктивно має знаходитися в русі, бути плинним, як і весь процес пізнання. Рухливість, динамічність предмета соціології зумовлена як прогрессом власне науки, так і потребами і розвитком самого суспільства.

Найбільш повним визначенням предмета соціології є визначення відомого російського соціолога В. Ядова: "Соціологія - це наука про становлення, розвиток, зміни та перетворення, про функціонування соціальних спільностей і форм їх самоорганізації: соціальних систем,соціальних структур та інститутів. Це наука про соціальні зміни, що викликаються активністю соціального суб'єкта; наука про соціальні відносини як механізми взаємозв'язку та взаємодії між багатоманітними соціальними спільностями; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки".

Отже, предметом дослідження соціології може бути певний аспект (сторона) реального об’єкта. Предметом соціології (в широкому розумінні) є соціальна сфера (соціальне життя) суспільства.

3. Закони та категорії соціології

Маючи об'єктом вивчення суспільство, соціологія виявляє у зв'язках, відносинах між людьми багато чого загально необхідного, незмінного, стійкого, повторювального. Такі зв'язки та відносини, що мають переважно причинно-наслідковий характер, дістали назву закономірних, а в науці позначаються поняттям "соціальний закон".

Соціальні закони - це вираження істотних, необхідних, систематично відновлюваних відносин як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об'єктивні правила, основу яких утворюють інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні з боку оточення, у самовираженні та самопізнанні.

На відміну від законів природи, які діють із силою природних стихій, особливість соціальних законів полягає в тому, що вони виявляються у свідомій діяльності людей, не втрачаючи при цьому об'єктивності. Тому вчені доходять висновку, що в дійсності соціальні закони не є раз і назавжди даними, абсолютно незмінними; вони схоплюють, фіксують певні тенденції вірогідного зв'язку.

У науці існують різні підходи до структури соціальних законів. Так, ще О.Конт виділяв дві групи законів: закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи і окремих складових елементів та закони соціальної динаміки, які пояснюють соціальний розвиток та соціальні зміни.

Найбільш розповсюдженою у сучасній соціології є точка зору, згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:

* закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка (продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку), то наявна соціальна диференціація);

* закони, що встановлюють тенденції вірогідного зв'язку (наприклад, впровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);

* закони функціональні, що встановлюють зв'язки між основними елементами соціального об'єкта (наприклад, демократичний політичний режим зумовлює політичний, економічний плюралізм (соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.);

* закони, що стверджують можливість або вірогідність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності і суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).

* закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами ( наприклад високо економічне суспільство спричинює тенденцію зростання злочинності всередині).

Пізнання соціальних законів призводить до прогнозованості розвитку суспільства, значно посилює роль та значення передбачення у соціології.

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій.

Поняття(категорії) соціології— це форми мислення, які відображають найбільш суттєві властивості, сторони, відношення предметів, явищ і мають вираження у мовній формі.

Серед базових категорій виокремлюють наступні:

* загальнонаукові категорії у соціологічному заломленні (суспільства, соціум, соціальна система тощо);

* безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);

* категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політикиЮ соціологія культури тощо).