В сучасній українській літературній мові якісні прикметники утворюють кілька тематичних груп, виражаючи:

ознаки кольору, розміру, ваги і зовнішніх особливостей предмета, що сприй­маються органом зору: чорний, ясний, великий, широкий, важкий, косий, круглий;

ознаки предметів за смаковими якостями і властивостями, що сприймаються органом смаку: кислий, гіркий, смачний та ін.;

ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами дотику, слуху, нюху: холодний, теплий, твердий, дзвінкий, пахучий;

фізичні якості людини та інших істот: здоровий, худий, меткий, сліпий, лисий, стрункий;

психічні властивості, особливості характеру та інші ознаки людини: сердитий, лагідний, сумний, добрий, розумний, рішучий, настирливий, тихий.

Якісні прикметники мають лексико-граматичні особливості, що відрізняють ЇХ від інших розрядів.

Найістотнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність тво­рити форми ступенів порівняння. Якісні прикметники передають ознаки, які в різних предметах виявляються неоднаковою мірою. Вияв інтенсивності ознаки виражається в якісних прикметниках граматичними формами вищого і найвищого ступенів по­рівняння і лексико-словотворчими засобами: творенням похідних прикметників Із суфіксами емоційної оцінки (білий - біленький, білісінький, білуватий; кислий - кислуватий, кисленький, кислющий).

Інтенсивність ознаки може також виражатися синтаксично приєднанням до якісного прикметника кількісно-означального прислівника, наприклад: трохи ледачий, малорухливий, дуже радий, надзвичайно вдалий, надто гордий.

Характерною властивістю якісних прикметників є також здатність їх вступати в антонімічні відношення (веселий - сумний, гарячий - холодний, гострий - тупий, багатий – бідний)

Від якісних прикметників можна творити іменники з абстрактним значенням (сміливий - сміливість, злий - злість, добрий - доброта, синій - синява, широкий - широчінь), а також якісно-означальні прислівники з суфіксом ~о чи -е (солодкий - солодко, кмітливий - кмітливо, гарячий - гаряче, терплячий - терпляче)

Невелика група якісних прикметників може мати коротку форму, наприклад: зелений — зелен, ясний - ясен, вартий - варт, дрібний - дрібен, радий - рад. повний - повен, певний - певен.

Однак деякі прикметники можуть не мати всіх цих особливостей. Так, не всі якісні прикметники можуть творити ступені порівняння (наприклад: мертвий, німий); від частини якісних прикметників не утворюються іменники з абстрактним значенням (зубатий, бурий, карий і под.), тільки деякі якісні прикметники мають коротку форму.

Відносні і присвійні прикметники не мають жодної з названих властивостей, оскільки вони виражають ознаки предметів опосередковано через інші предмети.

Відносні прикметники

Відносні прикметники позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дії.

Вираження ознаки через предмет, явище або дію чи обставину - типовий показник синтаксичних відношень: квіти з паперу, каша з молоком, відповідь на екзамені, сон уночі. Прикметник, твірною основою якого виступив іменник, що позначає предмет або узагальнену дію, виражає ознаку, логічно співвідносну з семантикою синтак­сичного словосполучення; паперові квіти, молочна каша, екзаменаційна відповідь, нічний сон.

Відносні прикметники мають похідні основи і творяться переважно від іменників за допомогою закріплених за цим розрядом слів суфіксів або префіксально-суфік­сальним способом чи основоскпаданням.

Морфологічні ознаки відносних прикметників не збігаються з ознаками якісних прикметників. Відносні прикметники змінюються за родами, числами і відмінками, але не творять ступенів порівняння. Від відносних прикметників не творяться похідні слова з суфіксами суб’єктивної оцінки, так само не творяться іменники абстрактного значення і прислівники на -о, -е.

За значенням відносні прикметники поділяються на тематичні групи», з-поміж яких найбільші кількісно такі:

1) назви ознак предметів за матеріалом: кам'яна статуя, глиняний посуд, де­рев'яне ліжко, солом'яна стріха, ситцева сорочка, конопляне полотно, чавунне ядро;

2)назви ознак за відношеннями різних вимірів предметів: годинний відпочинок, кілометрова відстань, літрова пляшка, десятипроцентный розчин, повторне завдання, кількаразове нагадування, двокілограмова вага;

3)назви ознак предметів за призначенням, функціями та іншими особливостями: читальний зал, спусковий механізм, копіювальний папір, сталепрокатний цех, звітна доповідь;

4)назви ознак предметів за належністю їх до установи, організації тощо; шкільне подвір ’я, колективний сад, заводська площа, інститутський зал;

5) назви ознак предметів за просторовими відношеннями до інших предмет приміська зона, польова бригада, зарічний лиман, навколоземний простір, прикордонний пост, північний край.