Потенційні взаємозв’язки

Кількість підлеглих	Кількість взаємин
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	1 6 68 44 100 222 490 1080 2376 5210 11374 24708

Рівень освіти і підготовленість підлеглих. Навчання підлеглих є основним у встановленні контролю на всіх рівнях управління. Загальноприйнято, що керуючий на більш низьких рівнях організації може керувати великою кількістю підлеглих, оскільки робота на цих рівнях більш спеціалізована і менш складна, ніж на вищих рівнях.

Здатність спілкування. Ця властивість відіграє важливу роль у налагодженні ефективного механізму вирішення проблем у різних робочих ситуаціях, реальної й оперативної координації діяльності підрозділів і працівників. Мільнер Б. теоретично обґрунтовує наступний хід міркувань.

Керівник А, маючи двох службовців В і С, може мати взаємини окремо з В і окремо з С, а також з В і С разом (положення тут буде різним) і, крім того, повинен брати до уваги відносини, що складаються між В і С.

Таким чином, за наявності двох підлеглих є мінімум чотири різних види взаємин (чи максимум шість), що вимагають уваги з боку А. Число цих контактів зростає швидше, ніж пропорційно зростанню числа підлеглих (табл. 14.4) [147, с. 67].

Число можливих контактів

Грайчунас вважає, що керівник може мати не більше 12-ти безпосередніх контактів, і не більш ніж 28 непрямих, що відповідає наявності п’яти підлеглих. Він може мати тим більше число підлеглих, чим більш однорідні проблеми, якими він займається. Стає очевидним, що число підлеглих повинне бути меншим на рівні вищого керівництва організації, і може бути більш значним на нижчих ланках управління [7, с. 67].

2. Стилі та навички керівника змін

Зміни, що відбуваються в наші дні в Україні та в світі, змушують по-новому подивитися на роль менеджера й дилему «менеджер або лідер». Ще не так давно один з дослідників лідерства сформулював ставший знаменим вислів: «Managers do things right, and leaders do right things», що в перекладі на українську мову звучить приблизно так: «Менеджери все роблять правильно, а лідери роблять правильні речі». Тепер же таке протиставлення вже не здається настільки очевидним: у міру становлення нової функції менеджменту – перетворювальною – менеджерам, і не тільки займають вищі управлінські посади, потрібні навички лідерства.

. Компетенції менеджера по управлінню змінами:

• готовий брати участь у реалізації програми організаційних змін;

• готовий брати участь у впровадженні технологічних і продуктових

інновацій;

• здатний проводити оцінку інвестиційних проектів за різних умов

інвестування та фінансування;

• вміє знаходити і оцінювати нові ринкові можливості і формулювати

бізнес-ідею;

• вміє знаходити і оцінювати нові ринкові можливості і формулювати

бізнес-ідею.

Відповідно він знає:

• основні теорії та підходи до здійснення організаційних змін;

• основні бізнес-процеси в організації;

• основні показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності;

• принципи, способи і методи оцінки активів, інвестиційних проектів і організацій;

• наслідки від настання ризиків;

Основні вміння менеджера:

• ставити цілі і формулювати завдання, пов'язані з реалізацією

професійних функцій;

• оцінювати ризики, прибутковість і ефективність прийнятих

фінансових інвестиційних рішень;

• методами реалізації основних управлінських функцій (прийняття

рішень, організація, мотивування та контроль);

• проводити оцінку інвестиційних проектів за різних умов

інвестування та фінансування;

• аналізувати зовнішню і внутрішнє середовище організації, виявляти

її ключові елементи і оцінювати їх вплив на організацію;

• знаходити й оцінювати нові ринкові можливості і формулювати

бізнес-ідею;

• оцінювати економічні та соціальні умови здійснення

підприємницької діяльності.

Основні навички:

– володіти инструментами оценки инвестиционных проектов при различных условиях инвестирования и финансирования;

– методами оценки риска;

– способами управления рисками;

– методами реализации основных управленческих функций (принятие решений, организация, мотивирование и контроль);

– методами инвестиционного анализа;

– инструментами управления рисками

– инструментами оценки экономические и социальные условия осуществления предпринимательской деятельности.