Модель психотерапевтичної казки

Більшість казок мають єдину структуру при розмаїтості змісту. У казці легко замінити Іван-царевича на Золушку чи Хлопчика-мізинчика, Жар-птицю на молодильні яблука чи царівну, сірого вовка на пташину перинку - і структура казки, її сюжет і закінчення не змінюєюься.

Т.Д.Зінкевич-Євстігнєєва розробила модель казки, – деяку єдину схему для більшості казок. У пошуках казкових інваріантів створила поняття функції. Функція – це вчинок діючої особи, обумовлений з погляду її значимості для ходу дії. Виділяють 31 функцію діючих осіб:

Підготовча частина

1. Отлучка – їдуть батьки; цар йде на війну.

2. Заборона – “Не заходь тільки в десяту кімнату”.

3. Порушення – побігла Оленка на вулицю, загралася.

4. Вивідування – стала відьма дізнаватись...

6. Підступ – вовк наслідує голос мами-кози.

7. Посібництво – царівна з’їдає запропоноване яблучко.

8. Шкідництво чи нестача – схопили гусаки-лебеді Івасика, занедужав цар

важкою хворобою.

Зав’язка

9. Посередництво – “Йди, Оленка, братика шукати...”

10. Протидія – “Дозволь мені, цар, спробувати щастя...”

11. Відправлення – царевич відправився в дорогу.

Основна частина

12. Перша функція дарувальника – стала Баба-Яга випитувати.

13. Реакція героя – “Ти б мене спершу нагодувала...”

14. Отримання чарівного засобу – дав дід Іванові коня; “Скажи: по-щучому велінню...”

15. Переміщення в інше царство – чи довго йшла Оленка, чи коротко...

16. Боротьба – став Іван битися зі Змієм.

17. Перемога – завертівся Кощій і помер.

18. Початкове лихо чи нестача ліквідується – вийшла до Івана з підземілля Царівна.

19. Повернення – сіли на килим-літак, полетіли додому.

20. Погоня – кинулися гусаки-лебеді навздогін.

21. Порятунок – кинула вона дзеркальце, розлилося море.

Не всі функції присутні завжди, але число їх обмежене, і порядок, у якому вони виступають по ходу розвитку казки, незмінний. Незмінними визначили і набір ролей, тобто діючих осіб, що мають своє коло дій - одну чи декілька функцій. Цих ролей шість: відправник, царівна, герой, лжегерой, помічник, дарувальник.

Інтер’єр казкового світу

• Якесь лихо спочатку і щасливий кінець.

• Наявність помічників і шкідників.

• Зрадництво рідних.

• Трансформація героя – до кінця казки він не такий як спочатку, він сильнішає і стає значущим.

• Інше царство, яке десь далеко, там інші закони, і там є щось дуже потрібне, за чим приходиться туди йти.

• У той час, як герой трансформується, інші персонажі залишаються більш-менш незмінними, і саме інше царство не змінюється.

• 3 іншого царства приноситься клеймо, оцінка про те, що герой там побував.

• Герой один. При всіх друзях і помічниках він йде один і одружується потім один.

• Перемагає “дурень” і ледар.

• Мінімальний термін, за який герой може чогось досягти, - “поки сім пар чобіт не зноситься”.

• Зумовленість. Дракон заздалегідь знає, що його вб’є саме цей герой, уже заздалегідь відомо, куди треба піти, що зробити; хто, кому, що скаже, і що потрібно відповідати.

• Заборони порушуються, накази виконуються, герой частіше слухається, чим навпаки.

• Відсутність вибору.