1.1. Місце навчальної дисципліни у підготовці спеціаліста

Дисципліна “Латинська мова” є загальноосвітньою спеціальною лінгвістичною дисципліною, покликаною не тільки розширити загальнолінгвістичний світогляд студентів, але й сприяти виробленню у них наукового підходу до сучасної іноземної мови, яку вони вивчають.

Відповідно основна увага при вивченні курсу повинна бути приділена засвоєнню (1) системи латинської граматики у порівнянні з граматикою сучасної іноземної мови, що вивчається студентами, та (2) необхідного лексичного мінімуму, який включає найбільш уживані слова латинської мови, переважно перехідні, які є одночасно особливо продуктивними у формуванні словникового складу сучасних іноземних мов та інтернаціональної термінології.

2. Мета навчальної дисципліни

Метою вивчення латинської мови є читання в оригіналі латинських джерел, засвоєння міжнародної латинської термінології в галузі гуманітарних наук. Курс латинської мови повинен виробити у студентів культуру філологічного аналізу джерела, написаного не рідною мовою.

1.3 Узагальнена характеристика навчальної дисципліни

Даний курс розрахований на 108 годин, протягом яких студенти вивчають основні явища та факти, що складають систему латинської мови.

Перед кожною атестацією студенти повинні пройти тестування, а перед заліком та іспитом написати контрольні роботи, побудовані на граматичному і лексичному матеріалі відповідних розділів, що підлягають контролю.

Деякі теми виносяться на самостійне опрацювання з метою вироблення навичок роботи з методичною, довідковою, науковою літературою, що необхідно майбутнім перекладачам.

1.4 Вимоги до знань і умінь студентів

Завданням вивчення латини є полегшення засвоєння нових європейських мов, поглиблення розуміння рідної мови.

У відповідності до цих цільових установок студенти повинні отримати міцні знання основ латинської граматики, закарбувати в пам’яті певний лексичний запас.

1.5 Міжпредметні зв’язки дисципліни “Латинська мова”

Дисципліна “Латинська мова” спирається не тільки на власну логіку і зміст, але й на методологічні положення суміжних курсів – “Вступ до мовознавства”, “Українська мова”, “Англійська мова”, “Німецька мова”, “Французька мова”, “Зарубіжна література” та інших.

Виклад дисципліни здійснюється з урахуванням вимог програми курсу “Латинська мова”, рекомендованої Міністерством освіти і науки України. Тематичний план розроблено відповідно до змісту посібників Маслюк В.П., Сенів М.Г. Латинська мова. – Харків: “Основа”, 1992; Закалюжний М.М. Латинська мова: Підручник. - К.: Либідь, 2003. – 368 с.; Ярхо В.Н., Лобода В.И. Латинский язык. – М., 1993; Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. – К., 1990; Ступінська А.Г. Латинська мова. – К., 1993; Оленич Р.М. Латинська мова. – Львів, 1993; Винничук Л. Латинский язык. – М., 1985; Покровская З.А., Кацман Н.Л. Латинский язык. – М., 1987; Скорина Л.П., Сенів М.Г., Постова Н.С. Porta antiqua. – К., 1994; Корж Н.А., Шведов С.А. Латинська мова. – К.: Абрис, 1995 та інших.

1.6. Організація самостійної роботи Методичні рекомендації і завдання для самостійної роботи студентів розроблені відповідно до Робочої програми дисципліни “Латинська мова”.

Основна увага зосереджена на практичному аспекті навчання, зокрема, на виробленні навичок самостійної роботи з методичними розробками, посібниками, підручниками, різноманітними словниками.

Виконання контрольних завдань (тестів і контрольних робіт) передбачає попереднє засвоєння студентами певного обсягу матеріалу з різних розділів латинської мови.

Засвоївши весь комплекс дисципліни, студенти знатимуть теорію граматики і умітимуть вільно перекладати з латинської мови тексти різного характеру, запам’ятають певну кількість крилатих латинських висловів, матимуть достатній запас інтернаціональної термінології, що дозволить їм зрозуміти закономірності розвитку й функціонування нових європейських мов, які вони вивчають.