1) Економічні;

2) Адміністративні (організаційно-розпорядчі);

3) соціально-психологічні.

Економічні методи управління здійснюються шляхом створення економічних умов, що спонукають працівників і трудові колективи діяти у потрібному напрямі і добиватися розв’язання поставлених перед ними завдань відповідно до особистих, колективних і державних інтересів.

Суть економічних методів полягає у здійсненні непрямого впли­ву на виконавців і створенні таких економічних умов, за яких трудо­ві колективи під впливом економічних стимулів, що діють як пер­спектива матеріальної вигоди або збитків, вибирають напрями своєї діяльності.

Висунуті економічною реформою вимоги переходу від адміні­стративних до переважно економічних методів управління вимага­ють перебудови всього економічного механізму. Потрібно створити такі економічні умови, які давали б змогу виконувати програму не шляхом адміністративного тиску, а в результаті економічної заінтересованості всіх учасників виробництва. Для цього слід забезпечити широке залучення трудящих до активної участі у складанні перспективних та поточних, планів, підвищити заінтересованість підприємств (об'єднань) у розробці Оптимальних планів, що максимально враховують можливість інтенсивного використання землі та інших засобів виробництва, поліпшення організації праці, вироб­ництва і управління. Крім того, треба подолати попередній стерео­тип економічного мислення старі підходи до розв’язання складних питань без достатнього наукового обґрунтування, усунути зрівнялівку в економічному стимулюванні трудових колективів і в оплаті праці тощо.

Перебудова економічного механізму пов'язана с реалізацією системи заходів, спрямованих на розширення ініціативи трудових колективів, підвищення самостійності і відповідальності сільсько­господарських та інших підприємств агропромислового комплексу країни за кінцеві результати діяльності. Тепер внесено зміни в си­стему фінансування і кредитування, у порядок платежів у бюджет, розширено права сільськогосподарських підприємств у здійсненні будівництва, плануванні капітальних вкладень. Інвестиційну політику на селі змінено у бік більшої соціальної орієнтації, розширення житлового будівництва.

Перехід на економічні методи управління вимагає активного використання товарно-грошових відносин, зокрема посилення впли­ву на економіку фінансово-кредитних важелів, удосконалення си­стеми ціноутворення, поступового переходу до біржової торгівлі за­собами виробництва, збалансування попиту і пропозицій на ринку товарів та послуг для населення. Мають розвиватися ринкові від­носини і створюватися ринкова інфраструктура (фондові, товарні та інші біржі, біржовий механізм торгівлі, канали зв'язку, інфор­маційно-комерційні центри, ефективна податкова система, умови для розвитку конкуренції тощо) та відпрацьовуватися їх механізм на основі саморегуляції економічних процесів.

Економічні методи управління реалізуються через планування, господарський розрахунок матеріальне стимулювання, економіч­ний аналіз, ціноутворення та ін.