- •Лабораторна робота № 9
- •Під гранулометричним або механічним складом ґрунту розуміють відносний вміст в ньому (по вазі) частинок різної величини.
- •Обладнання і прилади
- •Порядок проведення роботи
- •1. Підготовка ґрунту до аналізу
- •2. Розподіл ґрунту на фракції
- •4.Графічне зображення гранулометричного складу ґрунтів
- •Об’ємна маса скелета грунту( ск) – величина об’ємної маси ґрунту при видаленні з нього води (абсолютно сухого).
- •Оформлення звіту
- •Визначення основних фізичних характеристик грунтів
- •Обладнання, прилади
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Визначення назви ґрунту візуальним методом в польових умовах Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Мета і завдання роботи
- •Обладнання, прилади
- •Опис приладу
- •Порядок проведення роботи
- •Визначення величини набухання
- •Визначення вологості набухання
- •Оформлення звіту
- •Обладнання, прилади
- •Опис приладу
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Обладнання, прилади
Прилад для визначення швидкості і характеру розмокання ґрунтів ПРГ–1, ніж грунтоніс кільцевий із внутрішнім діаметром 30 мм і висотою 30 мм годинник
Опис приладу
Прилад ПРГ–1 призначений для отримання лабораторних даних швидкості і характеру розмокання ґрунтів з непорушеною структурою при природній вологості і з порушеною структурою.
Корпус 1 (рис.12.1) приладу виготовлений із прозорого оргскла, на якому нанесена рівномірна шкала 10 з поділками від 0 до 25. На дві опори 2, над корпусом встановлюється вісь 3, що вільно гойдається. На осі за допомогою гайки 4 закріплені стрілки 5 і спеціальний скобоподібний важіль. Права частина важеля виконана у вигляді дуги кола, а ліва - у вигляді евольвенти, еволюта якої співпадає із центром осі його гойдання. Така конструкція важеля забезпечує автоматичне урівноваження системи і застосування рівномірної шкали.
До другої частини важеля підвішена за допомогою гнучкого зв’язку 7 сітка 8 з квадратними отворами 10 х 10 мм, на яку встановлюється зразок ґрунту. Евольвентну частину важеля облягає гнучкий зв’язок, на кінці якого закріплена противага 9. Зі сторони задньої стінки корпусу приладу на осі з допомогою гайки може бути закріплений важіль з пером або олівцем для записування кривої розмокання на барабані самописця.
Рисунок 12.1 – Прилад ПРГ-1
Порядок проведення роботи
1. Корпус приладу заповнюють водою на 10 мм нижче верхнього краю корпусу. Воду беруть дистильовану або близьку за складом до тієї, під впливом якої розмокає ґрунт в природних умовах.
2. Переконатись, що стрілка займає нульове положення, тоді виконати підготовку зразка: вирізати з моноліту ґрунту ґрунтоносом циліндри діаметром 30 мм і висотою 30 мм (або кубики 30 х 30 х 30 мм).Одночасно із цього ж моноліту відбирають пробу для визначення природної вологості ґрунту.
3. Слід припідняти сітку лівою рукою і поставити її на край стінки корпусу приладу, обережно встановити на неї зразок. Потім, притримуючи важіль, плавно опускати сітку із зразком ґрунту у воду і записати першу числову відмітку. Всі зміни, які відбуваються з ґрунтом (кількісні і якісні) записують в журнал.
Числові відмітки фіксуються через певні проміжки часу (5, 10, 30, 60 хв. і т.д.)
В процесі досліду необхідно стежити за характером розмокання: формою, розміром, і послідовністю розпаду структурних одиниць.
Дослід вважається завершеним, коли ґрунт повністю провалиться скрізь сітку на дно корпусу і стрілка займе нульове положення. Якщо зразок не розмокне, дати детальний опис його стану у воді.
За допомогою приладу можна отримати числову характеристику швидкості розпаду ґрунту під водою, а також криву залежності величини розпаду від часу.
За даними числових відміток слід побудувати криву. По осі абсцис відкладається час, а по осі ординат числові дані.
Процент розпаду визначається за формулою:
, (12.1)
де П – процент розпаду ґрунту, %
N1 – початкова числова відмітка шкали;
N2 – відмітка шкали в процесі розмокання.
При визначенні швидкості розмокання ґрунту з порушеною структурою висушений на повітрі ґрунт подрібнюють і просіюють через сито. Просіяний ґрунт заливають водою і готують "тісто" такої консистенції, при якій воно не прилипає до рук при розкочуванні. Відбирають пробу і виконують визначення так само, як і з ґрунтами непорушеної структури.
Для проведення досліду з ґрунтами з порушеною структурою необхідно мати фарфорову ступку з пестиком, сито з отворами 0,5 мм і фарфорову чашку.
