- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
1 і 5 - носові понтони; 2 - ліва передня міжпонтонна ферма; 3 – дизель- молот; 4 - копровий блок; 6 - права передня міжпонтонна ферма; 7 - шпиль; 8 - правий малий понтон; 9 - якір; 10 - рама права задньої міжпонтонної ферми; 11 - підкіс стійки; 12 - стійка з лебідкою; 13 - робочий майданчик; 14 - прижимна балка; 15 - свайне захоплення 16 - лівий малий понтон.
Комплект мостобудівельнх засобів КМС-Е призначений для механізації будівництва військових мостів на свайных і рамних опорах і включає сваєбійно-обвлаштувальний паром, який монтується на двох носових і двох малих понтонах, паром з домкратами, який монтується на двох табельних десантних човнах ДЛ-10Н з двома човневими моторами, допоміжний човен ДЛ-10Н, оснащений підвісним човневим мотором типу «Вихор», і транспортні засоби для перевезення комплекту.
Сваєбійно-обвлаштувальний паром призначений для зведення свайных опор військових мостів. Він може бути зібраний по схемі № 1 (Рис. 4) або № 2 (Рис. 5). Основною схемою для зведення опор є схема № 1, яка забезпечує величину проліта від 0,6 до 5,5 м і найбільшу продуктивність при будівництві мостів.
До складу парома входять два носових 1 (Рис. 4) і 4 , і два малих понтони 10 і 16, два копрових блоки 3 з чотирма дизель-молотами ДМ-240, чотири висувні міжпонтонні ферми 8 і 9, обвлаштувальний агрегат, з’йомне оснащення і енергоустаткування.
Носові понтони є плавучими основами для монтажу на них копрового обладнання і джерел електроенергії.
Носовий понтон вантажопідйомністю 8 т являє собою стальну зварну коробку прямокутної форми (в плані) з вертикальними бортами і транцем. Носова частина понтона має лижеподібне обведення. Зверху понтон закритий палубним листом. На транці понтона є зчіпний пристрій для змикання носових понтонів між собою. На палубі понтона обладнані: опорне коло і склянка турнікета для повороту і кріплення копрового блоку, люк з водонепроникаємими дверима; елементи кріплення якора і римні кільця для строповки при вантаженні понтона краном. Всередині понтона на підмурівку встановлений бензоэлектричний агрегат АБ-4 Т/230 М1
Малі понтони в складі парома є плавучими основами для розміщення обвлаштувального обладнання. Пристрій малого понтона аналогічно носовому понтону. Палуба понтона обладнана люком, елементами кріплення якора, чотирма римними кільцями, двома втулками для стиковки малих понтонів стяжними болтами, транцевою направляючою балкою для переміщення обвлаштувального агрегату при зміні величини прольоту. Для фіксації стійки прижимной балки в направляючій є отвори,які виконані з кроком 0,1 м.
В трюмі правого понтона розміщується запасний дизель-молот. Для витягання дизеля-молота з трюму служить кран-балка, яка встановлюється в склянку на палубі понтона. В трюмі лівого понтона розміщені ящики з мотопилками і ЗІП для дизель-молотів.
При транспортуванні малі понтони стикуются між собою в понтонний блок.
Копровий блок (Мал 6) призначений для виконання операцій по підйому, установці і забиванню паль і складається з поворотної рами 1, двох копрових стріл 10, двох дизель-молотів 9, підкоса 13, двох копрових электролебідок 5 і свайних опор 8.
Поворотна рама 1 є основою для всього сваєбійного обладнання. Вона з допомогою шкворня сполучена з понтоном. Рама повноповоротна. На ній шарнірно закріплені копрові стріли. При розташуванні поворотної рами впоперек понтона копрові стріли можуть бути опущені, а потім приведенні в транспортне положення поворотом їх разом з рамою вздовж понтона.
Копрова стріла 10 призначена для установки і спрямування паль, які забиваються і для втримання дизель-молота в вертикальному положенні. Стріла являє собою зварну просторову конструкцію, що складається з таврової направляючої, двох подовжніх труб і з'єднувальних діафрагм трикутної форми.
У верхній частині копрові стріли об'єднані в загальну раму за допомогою ригель-ферми. Нахил копрових стріл в залежності від кріну парома регулюється підкосом.
Копрова электролебідка 5 призначена для підйому і пуску дизель-молота, а також для підйому і установки паль. В якості копровой лебідки в комплекті КМС-Е використовується вантажопід’йомний механізм электроталі ТЭО, 5ВЗ-Би вантажопідйомністю 500 кг.
Міжпонтонні ферми призначені для з'єднання носових і малих понтонів в паром і забезпечують зміну величини прольоту моста, який будується. На понтонах з копровим обладнанням змонтовані дві передні ферми, а на малих понтонах - дві задні ферми. По конструктивному виконанню всі чотири ферми однакові і відрізняються одна від іншої тільки розташуванням на них різних кріпильних пристроїв. Міжпонтонна ферма складається з рами і висувної ферми. У подовжніх швелерах рами є по десять отворів, виконаних з кроком 250 мм для фіксації висувної ферми в заданому положенні. Всередині висувної ферми вварена подовжня балка з отворами, які використовуються для її висунення.
Обвлаштувальний агрегат забезпечує обвлаштування свайних опор з механізованим обрізанням паль на заданому рівні від води в межах 0,5- 1,8 м з інтервалом 0,1 м і включає прижимну балку, дві стійки з лебідками і повзунами, навісні робочі майданчики і дві мотопилки.
Прижимна балка служить для утримання парома в осі моста при забиванні паль чергової опори, для вирівнювання паль обвлаштування опори, для навішування робочого майданчика і установки мотопилок при обрізанні паль. Прижимна балка виконана з двох швелерів і фіксується кінцевими частинами в направляючих швелерах стійок. Між верхнім і нижнім швелерами змонтовані чотири механізми прижима, призначених для притягування забитих паль до опорів балки.
Стійка з лебідкою призначена для установки прижимной балки на заданому рівні і являє собою зварну конструкцію, яка складається з двох направляючих швелерів, пов'язаних між собою поперечками і з основою. В стінках швелерів є отвори для фіксації прижимної балки по заданому рівню обрізання паль.
Лебідка (вантажопідйомністю 240 кг) відкритого типу з вантажоопірним гальмом; зусилля на рукоятці лебідки- 140 Н.
Повзун забезпечує з'єднання стійки прижимної балки з направляючою транця малого понтона.
Рис. 6.16 Копровий блок
1 - поворотна рама; 2 - відкидна опора; 3 - шкворінь; 4 - кронштейн; 5 - электролебідка; 6 – опір ; 7 - вісь; 8 - свайна опора; 9 – дизель- молот; 10 - стріла; 11 - кішка; 12 - крюкова обойма; 13 - підкіс складний; 14 - гайка; 15 - вушковий болт; 16 - провушина; 17 - рукоятка гайки.
Навісний робочий майданчик призначений для розміщення розрахунку, обслуговуючого обвлаштувальний агрегат, і являє собою два щити з настилом і підвіскою. Головки підвісок виконані у вигляді крюків, що входять в скоби прижимної балки.
Для обрізання паль при обвлаштуванні опор використовуються дві мотопилки «Дружба-4». Мотопилки утримуються на прижимній балці за допомогою кронштейнів, закріплених на корпусах мотопилок. Кронштейн має штирь для установки у втулку прижимної балки. В транспортному положенні вузли і механізми обвлаштувального агрегату розміщуються на блоці зістикованих малих понтонів, а мотопилки - в трюмі лівого малого понтона.
До з’йомного оснащення входять: шпилі для вибрання якірного каната при утриманні парома в осі моста і при його переміщеннях; якори з канатами; лом для переміщення міжпонтонних ферм при збиранні (розбиранні) сваєбійно-обвлаштувального парома, пересування обвлаштувального агрегату, приводу шпиля і інших допоміжних робіт; ломик для загвинчування гайок затяжних болтів при з'єднанні міжпонтонних ферм; анкерний кілок для забезпечення утримання біля берега понтонів, човнів або парома з допомогою причальних строп (канатів); затяжні болти для з'єднання міжпонтонних ферм; затяжні болти з гайками для замикання верхнього пояса понтонів при їх змиканні; подовжувач стріли для полегшення піднімання копрових стріл у вертикальне положення при розгортанні сваєбійно-обвлаштувального парома і для підвищення безпеки робіт; транспортні кріплення дизель-молотів; ящики з ЗІП для дизель-молотів, агрегату АБ-4-Т/230-М1 і мотопилок; поворотний кран-балка з лебідкою.
