5. Принцип законності як один з основних принципів здійснення правосуддя в Україні.

Принцип законності віднесений Конституцією України до одного з основних принципів здійснення правосуддя в Україні (ст. 129). Вимога точного і неухильного дотримання і вико­нання закону вважається одним з найбільш важливих і універ­сальних правових принципів, що мають істотне значення для всіх галузей права.

Під законністю прийнято розуміти точне і неухильне до­тримання і виконання положень Конституції України, законів і відповідних їм інших правових актів усіма державними і не­державними установами й організаціями, посадовими особа­ми, громадянами. Принцип законності прямо витікає і з кон­ституційних положень, згідно яким органи законодавчої, ви­конавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів Ук­раїни (стаття 6 Конституції України).

Вимога дотримуватись закону при здійсненні правосуддя міститься й у інших конституційних положеннях: «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки зако­ну» (ст. 129 Конституції). Аналогічну за змістом вимогу містить і Закон України «Про судоустрій» «Судді при здійснення правосуддя незалежні від якого-небудь впливу, нікому не підзвітні і підкоряються тільки закону» (стаття 14).

Принцип законності послідовно і чітко закріплено й у галу­зевому процесуальному законодавстві. Здійснення правосуддя в точній відповідності з законом — це не тільки вимога безумов­но дотримуватись процесуальних норм при розгляді і вирішенні судових справ. Оскільки суд застосовує норми ма­теріального права, він повинен робити це правильно, відповідно до їх змісту і призначення, тобто правильно кваліфікувати діян­ня підсудного, визначити йому справедливе покарання, законно вирішувати спори у цивільній справі. Строге дотримання про­цесуальних правил створює всі необхідні умови для винесення судом законного й обґрунтованого рішення (вироку). Тим са­мим виявляється органічний взаємозв'язок у застосуванні су­дом матеріальних і процесуальних законів.

Принцип законності містить у собі вимогу дотримуватись не тільки норм процесуального і матеріального права, але також і нормативних положень, що стосуються судоустрою. Правові норми, що стосуються судоустрою, прямо пов'язані з процесу­альними нормами. Так, здійснювати правосуддя повноважні лише судді, призначені в законному порядку, і суди, визначені Конституцією України і Законом «Про судоустрій». Порушен­ня цих вимог викликає процесуальні наслідки (скасування ви­року чи рішення як неправомірного). Отже, принцип здійснен­ня правосуддя в точній відповідності з законом означає, що су­ди повинні організовуватися і діяти на основі і відповідно до норм судового, процесуального і матеріального права. Основою даного принципу є сформована система законодавства.

Реалізація принципу законності при здійсненні правосуд­дя знаходиться в прямому зв'язку з чіткістю формулювань за­кону, які повинні виключати різне їхнє тлумачення.

Принцип законності поширює свою дію на всіх суб'єктів судового процесу: суддю, прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їхніх пред­ставників і інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Вимога правильного виконання і дотримання законів при здійсненні правосуддя адресована в першу чергу суддям. Суд тільки тоді реалізує свої завдання щодо зміцнення законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів держави, суспільства й окремих громадян, зможе здійснити виховний і попереджувальний вплив на громадян, коли сам при розгляді і вирішенні справ буде неухильно слідувати вимогам закону.

В той же час, керуючись досконалими законами, суд пови­нен їх правильно розуміти та застосовувати. З іншого боку, не виключаючи можливості судової помилки, необхідно форму­вати систему заходів, які б забезпечували проведення в життя принципу здійснення правосуддя в точній відповідності з за­коном. Іншими словами, у законі повинен бути закріплений механізм реалізації принципу законності; його основними на­прямками є: не допустити, попередити порушення закону, а при допущенні таких — виявити й усунути порушення, відно­вити законність.

Поняття законності передбачає і те, що при прийнятті рішення судді керуються лише законом, а не підзаконними актами.