Інтенсивність шуму різних джерел, дБ

Джерело шуму	Рівень шуму, дБ
Зимовий ліс тихої погоди	0
Шепіт	20
Читальня	40
Салон автомобіля	70
Блискавка	130

(З історії: одним з середньовічних покарань було жорстке вбивство жертви звуками від ударів могутнього дзвона, коли приречений помирає у страшних муках від нестерпного болю у вухах).

Розрізняють два види нормування виробничого шуму:

• санітарно-гігієнічне – регулює рівень шуму з огляду його дії на організм людини (норма вдень – 40 дБ, вночі – 30 дБ);

• технічне – стандартизує існуючі або очікувані шумові характеристики устаткування об’єкта.

Вухо людини звукові хвилі частотою нижче 16 Гц сприймає не як звук, а як вібрації.

Вібрації – це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт. Дія на організм: виникнення „вібраційної хвороби” шахтопрохідників; струсу мозку; розриву тканин тощо.

Електромагнітне забруднення – джерелами забруднення є радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії передач, електротранспорт. Мірою забруднення електромагнітними полями є напруженість поля (В/м). Ці поля завдають шкоди перш за все нервовій системі.

Переважаючим компонентом газопилових промислових відходів є діоксид вуглецю. Внаслідок цього порушено баланс життєво важливих газів в атмосфері, де сьогодні на 3% менше кисню і на 5% більше вуглекислого газу. Зміна балансу основних газів породжує парниковий ефект. Тому середня температура повітря на планеті зросла за різними оцінками на 0,5-1,5 ⁰С, що призводить до посилення та збільшення частоти різних природних атмосферних явищ, повеней, посух, а також спалахів епідемій.

Основними отруювачами планети тепличними газами є США (23% від глобального рівня викиду СО₂), Китай (13%), Росія (7%), Японія (5%), Германія і Індія (по 4%).

В грудні 1997 року в Кіото (Японія) зібралися представники більше ніж 160 країн світу, була прийнята конвенція, згідно якої країни зобов’язуються скоротити викиди СО₂ до 2008-2012 років на 5-8% від рівня 1990 року (хоча деякі екологи вважають, що це не зупинить процес потепління і закликають скоротити викиди на 60%).

Але такі країни як США, Австралія, Китай, Індія відмовились від цієї конвенції, так, як вважають, що обмеження викидів може зашкодити розвиткові їхньої економіки.

Україна належить до країн з найвищим рівнем виробництва та накопичення відходів. Кожен рік тут генерується 700-1720 млн. тонн відходів і кожного року обсяг накопичених відходів зростає. Тільки невелика частина цих відходів, близько 10-12% повертається у виробництво, решта видаляється на поверхневі звалища або нагромаджується у відвалах тощо. Самі відходи поділяються на промислові, небезпечні токсичні та побутові (комунальні).

2. Турботу про стан навколишнього середовища стимулювала, започаткована в 1972 році, міжнародна програма – Охорона навколишнього середовища ООН, яка передбачає глобальний моніторинг навколишнього середовища.

Суть моніторингу зводиться до таких функцій:

• контроль за станом об’єктів екосистеми;

• контроль за джерелами порушення екологічної рівноваги;

• моделювання та прогноз екологічного стану екосистеми;

• керування екологічними процесами.

Важливими елементами моніторингу є визначення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, грунті, продуктах харчування.

ГДК – це максимальна концентрація якоїсь речовини у повітрі, воді чи їжі, яка не шкодить здоров’ю людини, не знижує її самопочуття чи працездатності в разі постійного контакту та не викликає негативних наслідків у нащадків. Під час визначення ГДК враховують також ступінь впливу на тварини, рослини, гриби, мікроорганізми та природні угруповання в цілому. Визначають ГДК за допомогою високочутливих тестів, експериментів у лабораторіях, за даними спостережень за здоров’ям людей на шкідливих виробництвах, за даними експериментів на тваринах, епідеміологічних дослідженнях. Виражається ГДК у повітрі – у мг/м³

у воді – у мг/л

у їжі – у мг/кг

Потенціювання – взаємне посилення впливу двох або більшої кількості агентів навколишнього середовища, при котрому сумарний ефект їхнього взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають при ізольованій дії кожного з цих агентів зокрема. За наявності у повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 1.

ГДВ (гранично допустимі викиди) – це кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищувати під час викиду в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря не була вищою від ГДК.

СЗЗ (санітарно-захисні зони) – це ділянки навколо підприємств, які створюються з метою знищення шкідливого впливу на здоров’я людей.

У зв’язку з тим, що в реальних умовах людина відчуває на собі комбіновану, комплексну і сумісну дію хімічних, фізичних та біологічних факторів навколишнього середовища і це реальне навантаження визначає можливі зміни у стані здоров’я, введено поняття максимально допустимого навантаження (МДН).

МДН – це така максимальна інтенсивність дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, яка не справляє прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на організм людини та її нащадків і не погіршує санітарних умов життя.

В Україні стан довкілля нині контролюється кількома відомствами і міністерствами. Держкомгідромет України здійснює спостереження за станом атмосферних опадів, за метеорологічними умовами, за станом поверхневих, підземних вод суші та морських вод на пунктах спостереження, за станом озонового шару у верхній частині атмосфери.

Мінекобезпеки України контролює джерела промислових викидів у атмосферу, дотримання норм ГДВ, норми стічних вод, тимчасове погоджених скидів (ТПС) і гранично допустимих скидів (ГДС), контролює якість поверхневих вод суші, стан грунтів.

Лекція 3