Методика формування алгоритмічного мислення учнів

Розвиток алгоритмічного мислення учнів передбачає формування у них уявлень про алгоритм та його властивості можливі форми подання алгоритмів основні алгоритмічні структури (лінійні, з розгалуженням циклічні) Ці уявлення засвоюються учнями поступово через виконання ними системи вправ протягом усього періоду навчання у початковій школі

Яка змістова основа для виконання цих вправ? Найзручніше розпочинати з побутових алгоритмів (казкових ситуацій кулінарних рецептів процесу проходження через турнікет метро і т ін) До них додаються різноманітні навчальні ситуації ті факти що мають алгоритмічну природу (правила складання візерунків, проведення прямих ліній під лінійку виконання обчислювальних ланцюжків у яких перше число задають учні тощо)

Подальший навчальний матеріал несе в собі значну кількість різких алгоритмів Це усні й письмові обчислювальні прийомі наприклад правила ділення багатоцифрового числа на одноцифрове, визначення плоті фігур за допомогою палетки читання багатоцифрових чисел у межах мільйона правопису ненаголошених «е» і «й» проходження певних частин шляху з використанням дорожніх знаків правила проведення народних обрядів і багато інших

Процес формування алгоритмічного мислення молодших школярів відбувається у такій методичній послідовності

1) ознайомленій учнів з алгоритмами певної структури (лінійні, з розгалуженням, циклічні),

2) введення елементів навчальної алгоритмічної мови Оскільки вона широко використовується в дидактично-методичних комплектах з математики ми не спиняємося на характеристиці П елементів,

3) реалізація системи вправ на виконання відшукування помилок відтворення заміну конструювання перехід від однієї до іншої форми подання алгоритмів різної структури

Ознайомлення учнів з алгоритмами лінійної структури ми розпочинали відтворюючи українську народну казку Рукавичка Розташували всіх персонажів по порядку на дошці (фланелографі набірною полотні) і за допомогою прямокутників та стрілок показували алгоритмічну структуру цієї казки Уважний аналіз інших українських народних казок допоможе помітити в них структуру з розгалуженням («Півник і двоє мишенят»), з повторенням ( Колобок «Коза дереза»)

Аналогічно можна виявити що ігри молодших школярів теж мають різні алгоритмічні структури

Досвід показує що близький дітям сюжетний матерій дозволяє оптимальніше усвідомлювати їх

Умов» позначення навчальної алгоритмічної мови вводяться майже одночасно і різкими —дами алгоритмів (прямокутник — умовне позначення дій ромб — логічна умова паралелограм — введення даних овал — початок і кінець роботи)

Наведемо приклад обчислювального алгоритму комбінованої структури (мал 1) Для обчислень вводяться числа 30 65 72 128 100 88 0 Алгоритм мас два розгалуження (логічні умови а>100 і а<105) При значенні а=30 виконується такий ланцюжок обчислень

30+504 5О—100—ЗО Для визначення порядку обчислень учням необхідно було врахувати дві логічні умови і повторити додавання числа 50. Школярі не бездумно обчислюють, а міркують, добираючи правильний порядок виконання дій

Використовуючи даний алгоритм комбінованої структури можна виконати всі види вправ, перелічених у програмі з інформатики Ось їх формулювання «Змінити схему виконання обчислень так, щоб у ній по одному разу виконувалась дія множення і ділення Жодне з чисел не повинно повторюватися» «Прочитати схему обчислень» «Заповнити схему обчислень) (задані тільки умовні позначення цифри відсутні) «Завершити запис схеми обчислень (мал 2) якщо під час введення числа ЗО мали такий вираз ЗО + 45 = 75 якщо вводили число 15, обчислювали так 15 х 2 + 45 = 75 вводячи число 5 мали такий ланцюжок (5 х 2) х 2 + 45 - 65 коли дане число було 70, обчислення проводилось таким чином 70-20=50»

для обчислення учень використовував мал 1 Він ввів число 1 й одержав такий ланцюжок обчислень 1+50+50— 100-1 Чи правильно виконав обчислення учень?

Як бачимо, варіація однієї й тієї ж або схожої структури алгоритму для різноманітних вправ збільшує творче навантаження школярів, стимулює їх аналізувати, синтезувати порівнювати розвиває структурно-логічне утілення

Що стосується поступового усвідомлення учнями властивостей алгоритмів, то воно формується попутно при аналізі кожного з розглядуваних алгоритмів Для цього вчитель ставить запитання, «Які дії необхідно виконати за схемою (мал 1) якщо я>100 і а<105 (якщо а<100 і а>105)?» Багаторазово відповідаючи на це запитання, учні переконуються, що кожний із заданих алгоритмів поділений на окремі кроки (властивість дискретності)

— «Які числа можна вводити у схему?» — запитує далі вчитель І школярі доходять висновку, що дані схеми придатні для введення багатьох чисел (у загальному забезпечують розв'язання певного класу задач властивість масовості алгоритму)

— «Чи можна не одержати відповідь, вводячи якесь число?» — запитує вчитель Відповідаючи на подібні запитання учні поступово усвідомлюють, що коли дані не суперечать виконуваним діям, то виконання алгоритму завершується одержанням певної о результату (властивість результативності алгоритму)