2. Держава як суб’єкт вироблення фінансової політики.

Фінансову політику проводять різні суб'єкти: державні органи управління, менеджери підприємств і установ, правління спільних підприємств, окремі громадяни та їх об'єднання, іноземні особи та ін.

Фінансова політика на державному рівні в Україні проводиться Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національним банком України та іншими органами державної виконавчої влади. До основних задач фінансового менеджменту на рівні держави належить фінансування багатьох важливих напрямів розвитку країни, якими, зокрема, є:

– забезпечення реалізації соціальних програм;

– фінансування розвитку господарського комплексу країни;

– проведення структурної перебудови економіки;

– забезпечення фінансування обороноздатності країни;

– фінансування органів державного управління;

– забезпечення розвитку міжнародних відносин;

– створення належних умов для розвитку територій.

У процесі проведення фінансової політики на держаному рівні використовують такі інструменти:

– податки, збори, відрахування;

– інвестиції;

– ціни і тарифи;

– державні видатки;

– цінні папери;

– дотації, субсидії та субвенції;

– інші інструменти.

Президент України, як суб’єкт фінансової політики виконує такі функції:

• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

• припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

• призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

• призначає половину складу Ради Національного банку України;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

• призначає третину складу Конституційного Суду України;

• створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

До повноважень Верховної Ради України, як одного з головних суб’єктів фінансової політики належить:

• прийняття законів;

• затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

• контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

• визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

• затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

• розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

• надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

• затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Не менш важливим суб’єктом фінансової політики є Кабінет Міністрів України, який виконує наступні функції:

• забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

• вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

• розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

• розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

• організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

• спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

• виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

На Міністерство фінансів України покладено обов'язки із забезпечення реалізації державної фінансової політики та здійснення керівництва розвитком державних фінансів.

До основних функцій, що виконує Міністерство фінансів України, належать:

– розробка засад і напрямів проведення державної фінансової політики;

– організація управління державними фінансами;

– здійснення державного фінансового контролю;

– забезпечення єдиних стандартів для проведення фінансових операцій в країні;

– інші функції.

Міністерство фінансів України має за мету забезпечувати стабільний поступальний розвиток країни, створювати умови для досягнення повної зайнятості, розвитку підприємницької діяльності, формування раціональної структури економіки та ін.

Національний банк України при реалізації фінансової політики виконує такі функції:

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

• відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

• виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

• здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;

• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

• представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

• забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

• аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

• здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.