Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Периферійні пристрої (модуль2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Зовнішні запамятовуючі пристрої (ззп)

Основне технічне призначення –це зберігання великих масивів інформації. Ці пристрої класифікують за різними ознаками . За фізичним способом запам’ятовування інформації розрізняють :

  1. магнітні ;

  2. оптичні ;

  3. напівпровідникові.

Назва вказує , що в них використовується відповідно магнітні , оптичні і напівпровідникові властивості носіїв інформації .

Основні технічні характеристики ЗЗП:

  1. Загальна кількість інформації яка може запам’ятовуватися при використанні даного пристрою.

  2. Швидкість обміну інформацією між пристроєм і ядром комп’ютера.

Є ще показник вартості , потужності . Вводиться показник , як питома вартість зберігання 1Мб інформації.

Загальна вартість ділиться на кількість Мб і отримується питома вартість.

Магнітні ззп

Виділяють такі типи пристроїв :

  1. Накопичувачі на твердих магнітних дисках .

  2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках.

  3. Накопичувачі на магнітних стрічках .

  4. Накопичувачі на магнітних барабанах.

  5. Накопичувачі на циліндричних магнітних доменах.(повна шняга і отстой).

Носієм інформації для усіх цих типів є тонка плівка з магніто-твердого матеріалу , яка може знаходитися у трьох станах намагніченості і ті стани.......

визнач. так званою петлею магнітного гістерезусу.

Один із станів – це стан не намагніченості (0 стан). Коли елементарні магнітики знаходяться у довільному стані і не мають певні орієнтації. Якщо до магнітотвердого матеріалу прикласти зовнішнє магнітне поле, наприклад додатного напрямку, коли магнітний матеріал переходить на верхній рівень магнітної петлі гістерезусу і після зняття зовнішнього магнітного поля. Магнітна плівка знаходиться у цьому ж стані намагніченості. Умовно називають його додатнім станом намагніченості.

Властивості магнітних носіїв такі, що у цьому стані магнітні носії можуть знаходитись тривалий час. Для цього , щоб перевести магнітну плівку в інший стан на стан нижнього рівня петлі гістерезусу, потрібно прикласти зовнішнє магнітне поле петлі гістерезусу і умовно називають цей стан – станом від’ємної намагніченості.

Переводячи магнітні участки магнітного носія в один із трьох станів забезпечується кодування інформації, при запису з метою однозначного , достовірного читання записаної інформації.

Є 4 типи пристроїв , що використовують взаємне переміщення носіїв інформації і елементів зап/чит.

Носії інформації є тонка магнітна плівка, яка наноситься на немагнітну основу, а елементами зап/чит є спеціальні вузли, які називаються магнітними головками.

Основу магнітної головки складає магнітне осердя, на якому знаходиться декілька витків котушки. На магнітному осерді є розрив невеликого розміру. Якщо через котушку провести імпульс струму, тоді в магнітному осерді сформується магнітний потік, величина якого залежить від швидкості зміни струму і швидкості цього струму в котушці, від кількості витків котушки та від магнітних властивостей осердя, магнітний потік розсіюється у повітрі, формуючи мікросферу магнітного поля. Магнітна голівка розташовується над поверхнею магнітного носія таким чином, щоб ця сфера магнітного поля головки досягала магнітної плівки і формувала на поверхні необхідний стан намагніченості. Стан намагніченості формується напрям імпульсу струму, який пропуск через котушку магнітної головки.

Перемагнічення поверхні носія залежить від наступних факторів:

  1. від магнітних властивостей плівки

  2. від електромагнітних характеристик магнітної голівки.

  3. від відстані між головкою і носієм

  4. від взаємної швидкості переміщення носіїв і голівки.

Операція читання інформації базується на формуванні в магнітній головці електрорушійної сили самоіндукції , яка виникла у місцях зміни магнітного стану поверхні носія. Коли на поверхні носія змінюється стан намагніченості з додатного до від’ємного , тоді в магнітній головці виникає імпульс електрорушійної сили одного напрямку. Якщо поверхня носія змінює стан намагніченості від від’ємного до додатного імпульсу електрорушійної сили формується протилежний напрямок.

Величина цього імпульсу мала і залежить від магнітних властивостей плівки, від електромагнітних характеристик магнітної голівки, від відстані між головкою і носієм.

При чому чим менша відстань між голівкою та плівкою, тим імпульс електрорушійної сили більший. Чим вища швидкість взаємного переміщення, тим імпульс електрорушійної сили більший.