1.Розділи (розділ 1, розділ 2);

2.ПІДРОЗДІЛИ (1.1., 1.2., 2.1., 2.2., і т.д. до кожного розділу свої підрозділи);

3.ВИСНОВКИ;

4.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА;

5.Список використаних джерел.

із зазначенням сторінок до кожного структурного елементу (з якої сторінки починається і на якій закінчується).  Якщо тема курсової роботи передбачає аналіз певної статті (норми) слід: дослідити поняття положень Загальної частини, які встановлені такою нормою, обумовленість встановлення даних положень, встановити її види, співвідношення понять та положень передбачених у різних частинах статті Загальної частини КК, яка встановлює такі положення; провес­ти аналіз елементів аналізованих норм, акцентуючи увагу на змісті кожної з ознак, що їх характеризують; провести відмежування аналізованої норми від суміжних. Своє дослідження слід розпочати з обґрунтування вибору теми, її сучасності, актуальності та практичного значення, що необхідно відобразити у вступі. Там же слід визначити стан розробки питання, проблеми на які звертається ува­га у науковій літературі, завдання та мету роботи.  Основна частина повинна містити три-чотири питання. Висвітлення питань основної частини, внесених до плану, повинно бути конкретним, повним за обсягом, аргументованим та обґрунтованим, базуватися на кримінально-правових нормах та положеннях іншого галузевого законодавства, постановах Пленуму Верховного Суду України, позиції судової та слідчої практики тощо. Висвітлення питань необхідно подавати у такому порядку: суспільно-політична характеристика проблеми, її практична значимість, аналіз основного норматив­ного матеріалу, врахування думки та поглядів на проблематичні питання в літературі, висновок і його зв'язок із наступними питаннями. На спірні проблеми (концепції) теми, які виникають у теорії та практиці, слід висловлювати і свою думку та аргументувати її. Всі висновки повинні бути обґрунтовані. Механічне переписування літературних джерел при розкритті теми недопустиме. Список використаних джерел, який опрацьований під час написання роботи, подається в алфавітній послідовності, з дотриманням бібліографічних вимог, із обов'язковим зазначенням автора (авторів), назви роботи, назви видання, місця видання, назви видавництва, року видання, загальної кількості сторінок моно­графії, посібника чи сторінок, на яких розміщена частина, що використовува­лась у роботі (наукова стаття, розділ підручника тощо). Якщо йдеться про нормативний акт слід вказувати джерело його офіційного опублікування, з наступними змінами і доповненнями, з вказівкою на джере­ло їх офіційного опублікування. За практикою яка склалась, радимо систематизувати список використаних джерел наступним чином: 1. Вітчизняні нормативно-правові акти: Закони України;

• Укази Президента України;

• Постанови Кабінету Міністрів України;

• Розпорядження, резолюції, договори органів влади;

• Постанови Пленуму Верховного Суду України;

• Накази, вказівки міністерств та відомств.

2. Міжнародні нормативно-правові акти. 3. Основна література.

4. Додаткова література.

РОЗДІЛ 2. ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ. ПОРЯДОК ЗДАЧІ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ. Робота повина бути виконана самостійно, надрукована, написана грамотно. Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).  На титульній сторінці слід вказати назву навчального закладу; назву факультету; назву кафедри, на якій виконана робота; тему роботи; посада, науковий ступінь і наукове звання (якщо викладачу присвоєно науковий ступінь чи наукове звання), прізвище, ім'я та по батькові нау­кового керівника; факультет, курс, групу, в якій навчається автор, його прізви­ще, ім'я та по батькові, місце виконання (додаток 1). Як вже зазначалось, текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кунці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.   Загальні правила посилання на використані джерела. При написанні роботи студент повинен посилатись на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту та обсяг. Посилатись слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не включений до останнього видання. Посилання на використані джерела оформляються наступним чином: у квадратних дужках вказується номер джерела у списку використаних джерел і через кому сторінки [4, c.8] або [4, c.8-12]. Цитати слід брати в лапки. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. У випадку використання матеріалів отриманих із мережі Інтернет слід вка­зувати їх електронну адресу.  Обсяг курсової роботи в межах 25-30 сторінок друкованого тексту (шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал - 1,5). Текст повинен міститись лише на одній сторінці листа, з полями: ліве -2,5 см, праве - 1,5 см, верхнє і нижнє - 2 см. Робота повинна бути підшита та пронумерована. Нумерація проводиться у верхньому правому куті аркуша. На титульній сторінці номер не ставиться. Номерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титольному аркуші номер сторінки не ставиться.  Захист курсової роботи. Курсова робота здається в навчально-методичний відділ для реєстрації з розрахунку, щоб вона була передана на кафедру для рецензування не пізніше ніж за місяць до захисту. Після перевірки науковим керівником роботи повертається з рецензією та висновком допускається вона до захисту чи ні. Курсова робота, яка виконана не самостійно, з грубими юридичними помилками, в якій не розкрита обрана тема, не використовується нормативний матеріал та судова практика (якщо така є), відсутні посилання на використані літературні джерела, скачана в готовому вигляді з інтернету, чи яка містить інші грубі помилки повертається автору. В такому випадку повторно виконується вся робота, з урахуванням вказівок, зазначених у рецензії і разом із нею знову повертається на кафедру. Захист допущених курсових робіт проводиться за розкладом занять і оцінюється викладачем. РОЗДІЛ 3.Перелік тем для написання курсової роботи з кримінального права Особлива частина.

 Тема 1. Кримінальна відповідальність за диверсію. 1.Поняття об’кта злочину та національної безпеки.

2.Форми диверсійного акту.

3. Суб’єктивні ознаки складу злочину.

4. Аспекти кримінальної відповідальності.

 Тема 2. Кримінальна відповідальність за шпигунство. 1. Поняття шпигунства та предмета злочину.

2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину «Шпигунство».

3. Суб’єктивні ознаки складу злочину шпигунство.

4. Кримінальна відповідальність за шпигунство.

Тема 3.  Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами. 1. Поняття вбивства та його види.Об’єкт злочину.

2. Характеристика обтяжуючих обставин під час вбивства.

3. Судова практика застосування кримінально-правових норм про вбивство з обтяжуючими обставинами.

Тема 4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини.

1.Поняття об’єкта складу злочин та його юридична характеристика.

2. Характеристика ознак об’єктивної сторони складу злочину торгівля людьми та інша угоди щодо передачі особи.

3. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

4. Окремі аспекти кримінальної відповідальності за торгівлю людьми

Тема 5. Злочини проти свободи, честі та гідності дитини.

1.Поняття об’єкта злочинів (ст.ст.148,150,150-1 КК).

2.Характеристика ознак об’єктивної сторони складів злочинів підміна дитини, експлуатація дітей, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

3. Суб’єктивні ознаки складів злочинів.

4. Окремі аспекти кримінальної відповідальності за злочини проти свободи, честі та гідності.

Тема 6. Контрабанда та бюджетна система України.

1.Об’єкт посягання контрабанди. Поняття бюджетної системи України.

2.Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак контрабанди.

3.Практика застосування судами законодавтсва про відповідальність за контрабанду.

 Тема 7. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. 1.Поняття об’єкта злочину. Захист дитинства в державі.

2. Міжнародне співробітництво по запобіганню злочинам , пов’язаних із захопленням заручників. 3. Юридичні ознаки складу злочину «Захоплення заручників».

4. Кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.  Тема 8. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників.

1.Поняття та види об’єкта злочину захоплення заручників. 2. Міжнародне співробітництво по запобіганню злочинам , пов’язаних із захопленням заручників. 3. Юридичні ознаки складу злочину «Захоплення заручників».

4.Кримінальна відповідальність за захоплення заручників. 9.Поняття, система, норми і значення Особливої частини Кримінального права.

1) Поняття Особливої частини Кримінального права.

2) Система Особливої частини Кримінального права і принципи її побудови.

3) Види норм і їх функції в Особливій частині Кримінального права.

4) Принципи і значення Особливої частини Кримінального права.

10.Основи кваліфікації злочинів.

1). Становлення теорії кваліфікації злочинів як науки в національному кримінальному законодавстві.

2). Поняття кваліфікації злочинів.

3). Підстави , принципи та стадії кваліфікації злочинів.

4). Значення кваліфікації злочинів для судово- слідчої практики.

11.Державна зрада в розділі злочинів проти основ національної безпеки

1). Поняття об’єктів посягання державної зради.

2). Поняття державної таємниці, як предмету злочину «Державна зрада».

3). Обо’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

4). Суб’єктивні ознаки складу злочину «Державна зрада».

5). Кримінальна відповідальність за «Державну зраду».

12.Посягання на життя державного чи громадського діяча.

1). Поняття родового, безпосереднього та додаткового об’єктів злочину.

2). Види потерпілих та правове положення їхньої діяльності в державі.

3). Фоми протиправних посягань, як дія терористичного акту.

4). Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

5). Кримінальна відповідальність за посягання на життя державного чи громадського діяча.

13.Злочини проти життя та здоров’я особи.

1). Конституційні гарантії життя та здоров’я особи, як об’єкта злочину.

2). Види злочинів проти життя та здоров’я особи.

3). Загальна характеристика злочинів проти життя .

4). Характеристика та види злочинів проти здоров’я особи.

5). Окремі аспекти кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров’я особи.

14.Поняття вбивства та його види.

1). Юридичні ознаки об’єкту злочину «Умисне вбивство».

2). Роль роз’яснень Верховного Суду України в кримінальних справах про вбивство особи.

3).Поняття вбивства та його види.

4).Кваліфікація злочинів проти життя особи при множинності злочинів.

5).Суб’єктивні ознаки вбивства.

15.Злочини проти здоров’я особи.

1). Характеристика видів злочинів проти здоров’я особи в залежності від безпосереднього об’єкту.

2). Поняття, види і ознаки тілесних ушкоджень.

3). Дія чи бездіяльність, як обов’язкові ознаки об’єктивної сторони злочинів проти життя особи.

4).Загальна характеристика суб’єктивних ознаків злочинів проти здоров’я.

5). Окремі аспекти кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я особи.

16.Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин.

1.Загальні ознаки умисних вбивств за пом’якшуючих оставин.

2. Умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

3.Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.

4.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів для затримання злочинця.

17.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.

1.Основи законодавства України про надання медичної допомоги особам, які потребують її.

2. Поняття об’єкта та види злочинів в сфері неналежного виконання своїх професійних обов’язків медичними працівниками.

3.Загальна характеристика протиправних посягань на здоров’я особи.

4.Кримінальна відповідальність за прості та кваліфікуючі склади злочинів.

18.Поняття й загальна характеристика злочинів проти волі, честі і гідності.

1.Питання захисту волі, честі та гідності особи у законодавстві України.

2.Поняття й загальна характеристика злочинів проти волі, честі і гідності особи.

3.Деякі злочини проти волі, честі та гідності особи.

3.1 Незаконне позбавлення волі та викрадення людини.

3.2. Захоплення заручників.

3.3.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини.

19. Злочини проти життя та здоров’я особи.

1.Найвищща соціальна цінність життя і здоров’я особи відповідно до Конституції України.

2. Поняття і види злочинів проти життя і здоров’я особи по діючому кримінальному законодавству.

3.Загальна характеристика злочинів проти життя особи.

4. Кваліфікація злочинів проти життя особи. Відмінність вбивства від суміжних складів злочинів, пов’язаних із заподіянням смерті людині.

20.Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості.

1.Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

2.Деякі злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості.

2.1.Згвалтування та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

2.2. Примушування до вступу в статевий зв’язок.

2.3.Розбещення неповнолітніх та суб’єкт злочину.

3. Кримінальна відповідальність за статеві злочини проти неповнолітніх.