- •Контрольна робота з дисципліни
- •Розділ 1. Анатомія з основами фізіології с.-г. Тварин
- •Тема 1.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці Довідкова інформація
- •Класифікація тварин за типом кормової поведінки.
- •Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови травної системи
- •Класифікація тварин відповідно до топографії процесів мікробного травлення
- •1. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови шлунково-кишкового травлення, типу кормової поведінки та топографії процесів мікробного травлення
- •Тема 2.1. Оцінка екстер’єру та конституції сільськогосподарських тварин Довідкова інформація Екстер’єр та його оцінка
- •Тема 1.2. Молочна залоза Довідкова інформація
- •Розділ 2. Основи розведення сільськогосподарських тварин
- •Конституція тварин
- •3.Техніка взяття промірів у корів
- •Тема 2.2. Відтворення стада Довідкова інформація
- •Р ис. 6. Ознаки охоти у телиць
- •5. Зведені показники, щодо відтворення сільськогосподарських тварин
- •Тема 3. Ріст та розвиток сільськогосподарських тварин Довідкова інформація
- •7. Зміна живої маси кнурців та свинок великої білої породи з віком.
- •Тема 4. Продуктивність с.-г. Тварин Молочна продуктивність тварин Довідкова інформація
- •М’ясна продуктивність тварин Довідкова інформація
- •9. Зміни мясної продуктивності бичків чорно - рябої породи при різних рівнях годівлі.
- •10. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •Репродуктивні якості свиноматок Довідкова інформація
- •11. Характеристика продуктивних якостей свиней різних родин.
- •Розділ 3. Основи годівлі сільськогосподарських тварин Тема 5.1. Оцінка поживної цінності корму. Енергетична поживність кормів. Класифікація кормів.
- •Оцінка енергетичної поживності кормів та раціонів за кормовими одиницями та обмінною енергією
- •13. Енергетична поживність деяких відомих кормів (мДж/кг сухої речовини)
- •Класифікація кормів Вітчизняна класифікація кормів
- •Міжнародна класифікація кормів
- •14. Класи кормів та їх поживна цінність
- •Тема 5.2. Визначення норм годівлі та складання раціонів для сільськогосподарських тварин. Довідкова інформація.
- •Принципи балансування раціонів
- •Приклад балансування раціонів для великої рогатої худоби
- •15. Потреби лактуючих корів в поживних речовинах
- •16. Ефективність конверсії кормів в продукцію тваринництва
- •Розділ 4. Технологія виробництва молока
- •Тема 6. Організація доїння корів Довідкова інформація
- •18. Варіанти індивідуального завдання №28
- •Розділ 5. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •Тема 7. Технологія виробництва вовни Довідкова інформація
- •19. Характеристика вовни
- •20. Варіанти індивідуального завдання №29
М’ясна продуктивність тварин Довідкова інформація
Мясну продуктивність тварин оцінюють як за життя тварини, так і після їх забою. Основними показниками мясної продуктивності сільськогосподарських тварин є забійна маса та забійний вихід. Під першим розуміють масу туші з жиром, але без шкіри, голови, внутрішніх органів та ніг (до запясного та скакального суглобів); а під забійним виходом - забійну масу, виражену в процентах від живої маси. Крім вищеназваних показників, при оцінці мясних якостей тварин враховують скоростиглість тварин, витрати кормів на одиницю приросту та, власне, якість мяса. Суттєве значення має жива маса тварини.
Показником росту тварин є середньодобовий приріст. Найбільш інтенсивно тварина росте у молодому віці, причому найкращий розвиток здійснюється в умовах повноцінної годівлі, найбільш цінні по мясності частини тіла - поперек, задня третина та ін. В молодому віці організм тварини краще використовує корм: менші витрати на одиницю приросту.
Забійний вихід залежить від виду тварин, породи, віку, статі та вгодованості. У різних видів тварин він різний. Це перш за все визначається тим, які частини тіла включаються в забійну масу. У великої рогатої худоби та овець до забійної маси відносять масу знекровленої туші з жиром без шкіри, голови, ніг (до запястного та скакального суглобів), внутрішніх органів (крім нирок, які залишаються в туші разом з нирковим жиром); у свиней - маса туші з жиром, головою, шкірою, але без крові, внутрішніх органів (крім нирок та ниркового жиру), ніг (до запясного та скакального суглобів) та щетини. У птиці забійна маса залежить від особливостей обробки туші після забою: у нерозібраної птиці вона найбільш висока, оскільки включає масу знекровленої та обскубаної тушки з жиром, головою, ногами та внутрішніми органами; у напіврозібраної - масу тушки з жиром, але без кишечнику; при повному розбиранні видаляють не тільки кров, пір»я, пух, кишечник, але й всі внутрішні органи, а також голову до другого шийного хребця, ноги до скакального, та крила до ліктьового суглобу.
Найкраще за забійним виходом та якістю мясо дають тварини спеціалізованих мясних порід. Вони мають високу скоростиглість, добре розвинену та тонковолокнисту мускулатуру з бажаними жировими прошарками, які визначають «мармуровість» мяса, його соковитість та ніжність.
Показником виходу їстівної частки туші є коефіцієнт мясності, який розраховується як відношення між кількістю їстівних частин в туші до кількості неїстівних частин.
Оплата корму приростом визначається як відношення витрат корму за період вирощування до перед забійної маси тварин
Завдання 17. Користуючись даними таблиці 9 визначити забійну масу, забійний вихід, кількість їстівних та неїстівних частин в туші, а також коефіцієнт мясності та оплату корму приростом бичків при високому рівні годівлі від народження до живої маси 430 кг (вік забою 15 місяців 18 днів) та перемінному (середній рівень годівлі від народження до 9 місячного віку і високий - з 9 місяців до живої маси 430 кг; вік забою 17 місяців 11 днів). Зробити висновки про мясну продуктивність бичків та ефективність їх вирощування на мясо при різних рівнях годівлі.
