8. Застосування реабілітаційних методик в лікуванні та профілактиці пацієнтів

урологічного профілю

Перший етап лікування андрологічних хворих залежно від тяжкості захворювання прово-диться або в поліклініці, або в стаціонарі. Для досягнення стійкого терапевтичного ефекту в подальшому бажано направляти хворих на курортне лікування.

Андрологічні хворі можуть бути спрямовані або на курорти загальнотерапевтичного профі-лю, які мають можливості лікування даного контингенту хворих, або на спеціалізовані курор-ти. При виборі курорту слід враховувати можливість оптимального поєднання лікувально-клі-матичних і бальнеологічних факторів, найбільш ефективних при урогенітальній патології. При відборі андрологічних хворих для відновного лікування слід виявити основне і супутні захво-рювання, визначити тяжкість урогенітальних, нейроендокринних, імунних порушень, супут-ньої патології, щоб забезпечити етапність і повну спадкоємність реабілітації та лікування. Ос-новою раціонального відпочинку і лікування андрологічних хворих є науково обґрунтований режим з широким використанням кліматичних факторів, фізіотерапевтичних процедур та ЛФК.

Особлива увага приділяється фізичним вправам при статевих розладах, доброякісній гіпер-плазії передміхурової залози і при конгестивних (пов’язаних з приливом крові) запальних про-цесах в статевих органах.

Засоби ФР:

1. Гігієнічна гімнастика;

2. Теренкур;

3. Спортивні ігри;

4. Прогулянки;

5. Ближній туризм;

6. Масаж

Лікувальна дія гімнастики полягає в її охоронно-стимулюючому ефекті. Велике значення також мають вогнищева реакція і вазомоторно-трофічний вплив периферичних рухових нер-вів. Крім того, відбувається перемикання збудження з одних центрів на інші за механізмом ін.-дукції або шляхом іррадіації, що викликає підвищення лабільності домінантного вогнища і збільшення резервних можливостей функціональних систем організму.

На першому етапі проводиться підготовчий період, що включає загальнозміцнюючі впра-ви, що передбачають навантаження на різні групи м'язів, серцево-судинну систему, органи дихання. Це готує хворого до виконання більш складних фізичних вправ, які рекомендується проводити на другому етапі лікування. Ці вправи повинні сприяти зміцненню м'язів черевної стінки і малого тазу, покращувати крово- і лімфообіг в органах малого тазу, що повинно сприяти відновленню функцій статевих органів. На заключному етапі лікування фізичні вправи повинні поступово знижувати функціональне навантаження на центральну нервову систему, а також системи, які регулюють функцію статевих органів.