Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Г. З. Лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
878 Кб
Скачать
☆

4. Формування статутного капіталу.

Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Вкладами засновників до статутного капіталу можуть бути: кошти, у тому числі в іноземній валюті, будинки, споруди, обладнання, інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права,

Вимоги до розміру статутного капіталу:

- мінімальний розмір статутного капіталу АТ має становити 1250 мінімальних заробітних плат.

- підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу застосовуються для деяких категорій товариств: страхових компаній – 1 млн євро (1,5 млн євро для страховиків життя), банків – 120 млн грн.

- для деяких організацій створення статутного капіталу не передбачено (наприклад, у кредитній спілці створюються такі види капіталу як пайовий, резервний та додатковий (ст. 20 Закону України «Про кредитні спілки»). На відміну від статутного капіталу розмір пайового та інших видів капіталу не фіксується у статуті. Пайовий капітал формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки).

5. Оформлення рішення про створення суб’єкта господарювання.

Для корпоративних суб’єктів господарювання потрібно провести установчі збори та оформити протокол установчих зборів щодо рішення засновників про створення даної юридичної особи та з інших питань.

Зокрема, на зборах засновників ухвалюються рішення про заснування суб’єкта господарювання, формування статутного капіталу та оцінку негрошового внеску учасників, затверження статуту, обрання Генерального директора, уповноження на здійснення реєстраційних дій, інші організаційні питання.

2.3. Правові засади державної реєстрації суб’єктів господарювання

Загальний порядок процедури державної реєстрації суб’єктів господарювання визначає Закон України від 15.05.2003 р «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Державна реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.

Процедуру державної реєстрації виконує Державний реєстратор. Ним є посадова особа виконавчого комітету міської ради міста обласного значення, або районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації за місцем знаходження юридичної особи чи за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Існують певні вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору.

1. Ці документи повинні бути викладені державною мовою.

2. Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена. Підпис уповноваженої особи на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою у визначеному порядку.

3. Установчі документи юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

4. Статути банків, установчі документи інших юридичних осіб, які відповідно до закону підлягають погодженню НБУ, іншими органами державної влади, подаються з відміткою про їх погодження відповідно Національним банком України, іншими органами державної влади.

5. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених цим Законом, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.