1.2 Перспективи розвитку зварювального виробництва

Важливою науково-технічною проблемою є створення економічних, надійних і довговічних зварних конструкцій, що можуть працювати на землі, під водою і в космосі, при великій різниці температур, в агресивних середовищах і при інтенсивному опромінюванні. За допомогою зварювання і споріднених технологій створюється більше половини валового національного продукту промислово розвинутих країн. У зварювальному виробництві зайнято близько 5 млн людей, переважна більшість яких (70-80%) виконують електродугові процеси.

Основою зварювального виробництва є зварювання плавленням. Техніка і технологія цього процесу постійно вдосконалюються. На ринку зварювального обладнання перше місце займає апаратура для дугового зварювання. Зростає виробництво апаратури для зварювання порошковими і суцільними дротами при зменшенні частки обладнання для ручного дугового зварювання покритими електродами. У промислово розвинених країнах частка металу, наплавленого ручним дуговим зварюванням, зменшилась майже в З рази і становить 20-30%, в інших країнах таке зниження менш інтенсивне.

Друге місце займає виробництво обладнання для контактного зварювання. При цьому частка обладнання для газового зварювання і різання зменшується. У світовій практиці останнім часом почали широко використовувати інверторні джерела живлення, що мають великі можливості для автоматичного керування зварювальними процесами.

Розширюються галузі застосування лазерних технологій, зокрема потужних діодних зварювальних лазерів з високим к.к.д. Широкі можливості використання електронно-променевого зварювання, яким за один прохід можна зварювати метали товщиною до 200-300мм. Для розвитку важкого машинобудування велике значення має електрошлакове зварювання при виготовленні крупнога-баритних товстостінних виробів. Успішно розвивається контактне зварювання (роликове, точкове й рельєфне).

Розвиток електронної техніки й приладобудування призвів до створення ультразвукового, дифузійного, пресового та зварювання інших видів. Забезпечення з'єднань високої якості у складних умовах вимагає вдосконалення техніки та засобів підготовки до ремонтного зварювання.

Невід'ємною частиною зварювального виробництва є наплавлення, для якого використовують 8-10% електродів і суцільних дротів та 30% порошкових дротів від загального об'єму зварювальних матеріалів і практично всі спечені й порошкові стрічки. Удосконалюються технології нанесення спеціального та захисного покриття методами плазмо-дугового. електронно-променевого, газотермічного й динамічного напилення. Особливе значення мають технології склеювання. Створено значну кількість клеєвих композицій, які дають можливість з'єднувати одно- та різнорідні матеріали.

2 Технологічна частина

2.1 Характеристика і застосування ковша екскаватора

Екскаватор (від лат. Excavo - «долблю») - основний тип землерийних машин оснащених ковшем. Основним призначенням є розробка і видобування м'яких (земля, пісок та ін) і жорстких (залізна руда, граніт та ін) гірських порід в кар'єрі або видобутку копалин руд.

Екскаватор також застосовується при ритті котлованів на будівництвах або відвалах. Конструктивно екскаватори складаються з робочого, ходового і силового обладнання. Робоче місце екскаватора називають - вибоєм.

Екскаватори, які для виконання спеціальних функцій мають тільки один робочий орган називаються спеціальними, а обладнані змінними ковшами для екскаватора - універсальними. В якості екскаватора може бути використана як спеціально розроблена для цих цілей машина на колісному або гусеничному ходу, так і екскаватор на базі трактора з можливістю установки різних ковшів.

Ківш - робочий орган екскаватора, який представляє собою чашеподібну ємність із зубами.

Ковші екскаваторів (рисунок 2.1) мають зуби, які призначені для вгризання в грунт. Зуби ковша повинні бути міцними, для того щоб забезпечити високу зносостійкість і тривалий термін служби ковша.

Рисунок 2.1 – Ківш екскаватора

Виді ковшів гідравлічних екскаваторів приведені на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Види ковшів гідравлічних екскаваторів:

а - зворотньої лопати, б - зворотної лопати для траншейних робіт, в - навантажувальні, г - планувальні, д - трапецеїдальні для каналів

Існують наступні види ковшів для екскаваторів:

• землерийних ківш - для копання і вантаження матеріалів середньої щільності, для загальних земляних робіт;

• землерийних посилений ківш - для копання і вантаження щільних і абразивних матеріалів;

• скельний ківш - для копання і вантаження грунтів, що містять значну кількість скельних порід і абразивних матеріалів;

• скельний посилений ківш - для розробки важких грунтів з великою кількістю кам'янистих включень і абразивних матеріалів, володіє підвищеною зносостійкістю і стійкістю до пошкоджень;

• планувальний ківш - для проведення планувальних і очисних робіт на укосах доріг, каналів, на насипах;

• ківш-розпушувач для скельних і мерзлих грунтів - у зв'язку із ступінчастим розташуванням зубів дозволяє здійснювати розпушування з одночасним виїмкою грунту;

• трапецієподібний (профільний) ківш - для риття іригаційних каналів і догляду за ними, має скошені бічні стінки;

• однозубий розпушувач - для пошарового розпушування мерзлих і скельних грунтів скельних матеріалів, корчування і т. д.;

• гратчастий (скелетний) ківш-для навантаження каменів і поділу по фракціям (просіювання) породи;

• ківш для навантаження блоків - для навантаження каменів, блоків, негабариту.