- •1. Короткі теоретичні відомості
- •Токсикологічні показники якості питної води
- •Експериментальна частина
- •2. Визначення фізичних і органолептичних показників води
- •2.1. Відбір середньої проби
- •2.2. Визначення фізичних показників води
- •2.3. Органолептична оцінка води
- •Класифікація запаху води їпершої∙групи
- •2.4. Визначення колірності води
- •Оцінка інтенсивності запаху води
- •2.5. Визначення прозорості води
- •2.6. Визначення вмісту зважених частинок
- •3.3. Визначення загального вмісту аміаку та іонів амонію
- •3.4. Визначення вмісту нітрит-іонів
- •3.5. Визначення вмісту нітрат-іонів
- •4. Визначення реакції води, форм вуглекислоти, вуглекислотної рівноваги та стабільності води
- •4.1. Визначення реакції води
- •4.2. Визначення вмісту вуглекислоти
- •4.3. Визначення лужності води
- •4.4. Визначення стабільності води
- •4.5. Визначення індекса стабільності
- •4.6. Метод карбонатних випробувань
- •5. Визначення мінерального складу води
- •5.1. Визначення загального вмісту іонів кальцію та магнію
- •5.2. Визначення вмісту іонів кальцію
- •5.3. Розрахунок вмісту іонів магнію
- •5.5. Визначення вмісту хлорид-іонів
- •5.6. Визначення вмісту сульфат-іонів
- •5.7. Розрахунок вмсту іонів-натрію і калію
- •Катіоно-аніонний склад мінеральних домі шок води
- •5.8. Розрахунок загальної мінералізації, сухого залишку і·гіпотетичного складу солей досліджуваної води
- •Розрахунок гіпотетичного складу солей у досліджуваній воді
- •Гіпотетичний склад солей у досл·джуван·й воді
- •Порядок оформлення звіту
- •Список літератури
3.3. Визначення загального вмісту аміаку та іонів амонію
Аміак та іони амонію з'являються в природних водах у процесі життєдіяльності мікроорганізмів, а також внаслідок забруднення побутовими або промисловими стоками.
Метод визначення їх вмісту грунтуться на здатності аміаку та іонів амонію утворювати йодид меркуратамонію при взамодії з йод-меркуратом калію HgJ2·2KJ (реактивом Несслера) за рівнянням
Hg
/ \
NH3+ 2(HgJ2·2KJ) + 3KOH → O NН2J + 7KJ + 2H2O
\ /
Hg
Інтенсивність забарвлення реакційного розчину, пропорційну до концентрації аміаку та іонів амонію, визначають фотоколориметрично. Негативний вплив іонів кальцію і магнію на результати аналізу усувають додаванням розчину сегнетової солі; високого вмісту заліза, значних колірності та мутності - освітленням води за допомогою гідроксиду алюмінію. Даний метод не можна застосовувати при наявності у воді ацетону, альдегідів, спиртів та деяких інших сполук, які реагують з реактивом Несслера.
Без розведення аналізують воду з вмістом 0.05-3.0 мг NH4+ / дм3. Концентрація аміаку та іонів амонію у питній воді не повинна перевищувати 0.2 мг / дм3.
Прилади і реактиви: ФЕК; конічні колби; мірні колби на 1000 і 50 см3; піпетки на 50, 25, 10, 5 і 1 см3; реактив Несслера; 50%-й розчин сегнетової солі; NH4Cl; безаміачна дистильована вода.
Порядок виконання роботи
У конічну колбу піпеткою вносять 50 см3 досліджуваної води (або меншу її кількість, розведену безаміачною дистильованою водою до об'єму 50 см3), яка містить не більше ніж 0.15 мг NH4+. До неї додають 1 см3 50%-о розчину сегнетової солі, перемішують, вносять 1 см3 реактиву Несслера і знову перемішують.Через 10 хв визначають оптичну густину реакційної суміші у кюветі з шириною робочої грані 10-50 мм при довжині хвилі світла 400-425 нм у порівнянні з розчином, який містить безаміачну дистильовану воду і вищевказані реактиви.
Вміст аміаку та іонів амонію (у мг/ дм3) при аналізі води без розведення визначають безпосередньо за калібрувальним графіком залежності оптичної густини реакційного розчину від їх концентрації, а при розведенні розраховують за формулою
СNH4+ =С · V1 / V, (4)
де С - концентрація аміаку та іонів амонію, знайдена за графіком (у перерахунку на NH4+), мг/дм3;
V1- загальний об'єм досліджуваної та дистильованої води, V1 = 50 см3;
V - об'єм досліджуваної води, взятий на аналіз, см3.
Для побудови калібрувального графіка розчиняють 0.2965 г NH4Cl (ч.д.а.) в 1 дм3 дистильованої води (1 см3 основного розчину містить 0.1 мг NH4+). Дистильованою водою доводять 50 см3 основного розчину до об'єму 1 дм3 (0.005 мг NH4+ / см3). Розведений розчин вносять у мірні колби на 50 см3 у кількості 0; 0.5; 1.0; 2.0; 5.0; 10.0; 15.0; 30.0 см3 і доводять їх об'єм до мітки дистильованою водою. Одержані стандартні розчини використовують для реакції∙з реактивом Несслера і будують графік за отриманими показниками фотоколориметричних досліджень.
