- •Передмова
- •Лабораторна робота №1
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Випробування бетону в конструкціях
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Перелік рекомендованих джерел
Контрольні питання
Що таке крупні і дрібні заповнювачі?
Як проводиться відбір середньої проби піску?
Як впливають органічні домішки на міцність бетону і яким чином визначають вміст цих домішок в заповнювачі?
Яким чином визначають вміст порохоподібних і глинистих частинок в піску?
Як можна визначити вміст порохоподібних і глинистих частинок в піску прискореним методом?
Як визначають вміст глини в піску?
Яким чином визначається зерновий склад піску та його модуль крупності?
Як проводиться визначення вологості піску?
Лабораторна робота №4
Тема: Визначення властивостей бетонної суміші
Мета: Навчитися розраховувати склад бетону та визначати властивості бетонної суміші
Основні теоретичні положення
Бетоном називають штучний кам’яний матеріал, отриманий в результаті затвердіння ущільненої суміші раціонального складу, в яку входить: вода, в’яжучий матеріал (цемент), крупні та дрібні заповнювачі та, в окремих випадках, спеціальні добавки. Дана суміш до початку затвердіння (до початку кінця схоплювання) називається бетонною сумішшю.
Під рухливістю і легкоукладуваністю бетонної суміші мається на увазі комплекс структурно-механічних властивостей бетонної суміші, що зумовлюють її придатність для укладання в конструкцію (при даних засобах|коштах| ущільнення), причому передбачається|припускається| висока якість бетону з погляду його міцності, щільності (водонепроникності) .
Порядок виконання роботи
1 Рухливість і легкоукладуваність бетонної суміші
Існує декілька різних методів визначення рухливості і легкоукладуваності бетонних сумішей. У даному|теперішньому,даному| практикумі приводиться|призводиться,наводиться| методика визначення вказаних характеристик бетонної суміші, регламентована ГОСТ 10181-2000.
Показником рухливості бетонної суміші являється| осідання конуса, що відбувається|походить| під дією власної ваги (без зовнішньої механічної дії).
Показником легкоукладуваності| бетонної суміші при ущільненні її вібраторами є|з'являється,являється| час вібрації (t, с) зразка|взірця| з|із| бетонної суміші на лабораторному вібростолі або технічному віскозиметрі, необхідний для пластичної деформації конуса і перетворення його в рівновеликий парелелепіпед| або циліндр.
Рухливість бетонної суміші залежить від співвідношення води і цементу, від кількості| цементного тіста в ній, від зернового складу дрібного|мілкого| і крупного|великого| заповнювачів, від їх співвідношення, від характеру|вдачі| поверхні заповнювачів і інших чинників|факторів|.
Легкоукладуваність, окрім|крім| вказаних чинників|факторів|, залежить ще від характеру|вдачі| і потужності засобів|коштів| ущільнення бетонної суміші.
Осідання конуса
Рухливість бетонної суміші визначають за допомогою стандартного зрізаного конуса (рисунок 4.1), виготовленого з|із| покрівельного заліза висотою h=30 см, нижнім діаметром dH=20 см, верхнім діаметром d=10 см. Конус має ручки і опори для утримання конуса під час його наповнення. Внутрішня поверхня конуса повинна бути гладкою.
Визначення рухливості бетонної суміші проводять в наступному| порядку|ладі|.
Зрізаний конус, заздалегідь змочений зсередини, встановлюють на горизонтальну площину|плоскість|, що не всмоктує вологу.
Потім зрізаний конус наповнюють бетонною сумішшю трьома рівними по висоті шарами. Кожен шар штикують 25 разів сталевим стержнем|стержнем| діаметром 16 мм, довжиною (60-80) см.
Після|потім| укладання і ущільнення останнього шару надлишок бетонної суміші зрізають кельнею або лінійкою та обережно знімають конус, піднімаючи|підіймаючи| його вертикально вгору|угору|, без перекосів. Бетонна суміш під дією власної ваги осідає|. Встановивши зняту форму поряд з|поряд із| конусом бетонної суміші, що осів, на верхню основу| конуса укладають металічну| або дерев'яну лінійку, від нижнього ребра якої вимірюють|виміряють| осідання бетонної суміші. Величину осідання конуса визначають як середнє арифметичне з|із| трьох визначень.
Рисунок 4.1 – Зрізаний конус
Легкоукладуваність бетонної суміші
У металеву форму, що використовується для виготовлення контрольних кубиків бетону, розміром 20х20х20 см, попередньо| встановлену|установлену| на лабораторному вібростолі, встановлюють| стандартний зрізаний конус із|із| знятими нижніми упорами і заповнюють його бетонною сумішшю трьома рівними шарами (по 10 см). Кожен шар ущільнюють металевим стержнем| діаметром 16 мм і довжиною (60-80) см по 25 разів, методом штикування.
Потім форму обережно в строго|суворо| вертикальному напрямі знімають. Замірявши осідання конуса, включають вібростіл, який повинен мати амплітуду коливань 0,35 мм і частоту коливань 3000 за хвилину. Одночасно із столом включають секундомір. Вібрацію продовжують до моменту, поки|доки| бетонний конус не буде повністю деформований, а поверхня бетону у формі не стане горизонтальною.
Тривалість вібрації служить показником легкоукладуваності| суміші. Результати визначення рухливості і легкоукладуваності бетонної суміші заносять в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 – Результати визначення рухливості і легкоукладуваності бетонної суміші
Склад 1 м3 бетону, кг |
В/Ц |
Рухливість бетонної суміші, мм |
Легкоукладуваність бетонної суміші, с |
|||
Щ |
П |
Ц |
В |
|||
|
|
|
|
|
|
|
2 Визначення складу бетону
Основним завданням|задачею| визначення складу бетону є|з'являється,являється| встановлення такої витрати матеріалів на 1 м3 бетону, при якому найекономічніше забезпечується отримання|здобуття| бетону заданих якостей: міцності, водонепроникності, морозостійкості, стійкості проти|супроти| хімічної агресії, легкоукладуваності| і т.д. Забезпечити будь-яку з цих якостей бетону або їх сукупність можна за умови, якщо якість| початкових|вихідних| матеріалів буде підібрано правильно. Відповідно, другим важливим|поважним| завданням|задачею| визначення складу бетону є|з'являється,являється| надійність отримання|здобуття| бетону заданих властивостей.
Існує безліч методів визначення складу бетону. Їх можна розділити на три категорії: експериментальні, розрахунково-експериментальні і розрахункові. Правильно визначити|поділка,розподіл,поділ| склад бетону можна тільки|лише| розрахунково-експериментальними методами, оскільки|тому що| практика давно вже показала, що самі розрахункові способи не можуть дати точних результатів, а експериментальні – важко застосовувати через трудомісткість і тривалість визначення вихідних|вихідних| даних.
Одним із найвідоміших|із| розрахунково-експериментальних методів є|отримав| метод абсолютних об'ємів|обсягів|, запропонований проф|. Б.Г Скрамтаєвим.
У даному практикумі приводиться|призводиться,наводиться| також спосіб, що враховує фактори|фактори|, які впливають на водонепроникність бетону. Цей спосіб також заснований на методі абсолютних об'ємів|обсягів|.
Визначення складу бетону за методом абсолютних об'ємів|обсягів| (метод Б.Г. Скрамтаєва і Ю.М. Баженова)
У основу методу абсолютних об'ємів|обсягів| покладено умову, що сума абсолютних об'ємів|обсягів| складових частин щільного бетону (л) рівна 1 м3 (1000 л) готового щільного бетону (невеликим об'ємом|обсягом| повітряних пор нехтують), тобто:
|
(4.1) |
При цьому цементно-піщаний розчин заповнює всі пустоти в крупному|великому| заповнювачі (у рихлому стані) з|із| деяким розсуненням зерен, тобто:
|
(4.2) |
де Ц, В, П і Щ – витрати цементу, води, піску і щебеня (гра|вію|) на 1 м3 бетону, кг;|в,біля|
– питома
вага, відповідно, цементу, піску і щебеня
(гравію), кг/л;
–|із|
об'ємна
вага щебеня, кг/л;
VОЩ – пустотність щебеня;
– коефіцієнт
розсунення частинок|часток,часточок|
щебеня, зазвичай|
приймають pівним
для
жорстких бетонів,
|=1,05-1,1.
З рівняннь (4.1) і (4.2) знаходять|находять|, що витрата щебеня на 1 м3 бетону дорівнює:
|
(4.3) |
Витрату решти складових бетону визначають таким чином.
Знаходять|находять| водоцементне відношення|ставлення| залежно від необхідної міцності, терміну і умов твердіння| бетону або шляхом попередніх дослідів з|із| цементом даної активності і з даними| заповнювачами, або орієнтовно по спрощеній формулі Боломея:
|
(4.4) |
де R28 – межа міцності при стисненні|стискуванні| бетону у віці 28 діб;
RЦ – активність портландцементу|;
К=0,55 – для бетону на заповнювачах високої якості;
К=0,50 – для бетону на звичайних заповнювачах;
К=0,40 – для бетону на заповнювачах низької якості.
Потім визначається витрата води на 1 м3 бетону в залежності| від необхідної рухливості (легкоукладуваності) бетонної суміші (рисунок 4.2), причому визначення проводять|чинять| або дослідним шляхом, або приблизно по графіку, приведеному на рисунку 4.3. Графіки складені при витраті цементу до 400 кг на 1 м3 бетону. Далі визначають витрату цементу:
|
(4.5) |
Будівельні норми і правила встановлюють мінімальний вміст|вміст,утримання| цементу на 1 м3, тому якщо кількість цементу, розрахована за формулою (4.5), виявиться нижчою, то необхідно довести його до норми.
Рисунок 4.2 – Визначення легкоукладуваності
бетонної суміші вібрацією
Витрата піску визначається як різниця між 1 м3 (1000 л) суміші і абсолютними об'ємами|обсягами| складових бетону (води, цементу і щебеня):
|
(4.6) |
Розрахувавши склад бетону на пробних замісах (об'єм|обсяг| замісу| близько (8-10) л), перевіряють легкоукладуваність бетонної суміші і при необхідності вносять поправки до складу бетону. На контрольних| бетонних зразках|взірцях| перевіряється міцність бетону.
Рисунок 4.3 – Графік залежності водонеобхідності бетонної суміші від її рухливості (а) і легкоукладуваності| (б)
Спосіб визначення складу водонепроникного бетону
Основними шляхами|коліями,дорогами| фільтрації води через тіло бетону являється| нещільність, що має наступне|слідуюче| походження:
1) нещільність, що виникла через недосконалість засобів|коштів| приготування бетонної суміші, тобто порожнечі|пустотами|, одержані|отриманими| за рахунок попадання повітря або непромішування надлишку води при обробці бетонної суміші в бетономішалках;
2) нещільність, що виникла через порушення технології укладання бетонних сумішей (раковини, каверни і т.п.) і неправильних режимів твердіння| бетону (тріщини і т.п.):,
3) дефекти структури бетону, які утворюються як результат физико-хімічних|фізико-хімічних| процесів, що спостерігаються в твердіючому бетоні.
Нещільностям перших двох класів легко запобігти при дотриманні існуючих|наявний| технічних умов (ТУ) на приготування і укладання бетонних сумішей і подальшу|дальшу| витримку|витяг| бетону. Нещільності третього класу бетону роблять основний вплив на водонепроникність правильно приготованого, укладеного і витриманого бетону.
Ці нещільності складаються в основному з|із| порожнин в цементному камені і нещільностей на контакті цементного каменя і заповнювача. Встановлено|установлено|, що нещільності в тілі бетону не пропускають води в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо,в том случае | їх діаметр менше 1 мікрона. Тому завдання|задача| отримання|здобуття| водо-непроникного бетону зводиться до отримання|здобуття| мікропористої структури бетону.
На формування мікропористої структури бетону робить вплив велика кількість чинників|факторів|, найважливішими з|із| яких є|з'являються,являються|: мінералогічний| склад і тонкість помолу цементу, водоцементне| відношення|ставлення|, співвідношення складових бетону, ступінь|міра| і характер|вдача| ущільнення свіжоукладеної бетонної суміші і ін.
Мікропориста структура цементного каменя, як показали дослідження проф|. І.Н. Ахвердова, може бути одержана|отримана| при застосуванні|вживанні| цементу задовільної якості при водоцементному відношенні|ставленні|, що знаходиться|перебуває| в межах:
|
(4.7) |
де Кн.г. – водоцементне відношення|ставлення| тіста нормальної густини.
У
цих умовах формується коагуляційна
(зв'язкова) структура цементного тіста,
об'єм|обсяг|
якого не можна представити|уявити|
як суму абсолютних об'ємів|обсягів|
цементу і води
;
объем цементного тіста VЦТ
в цьому
випадку визначається по формулі проф|.
І.Н. Ахвердова:
|
(4.8) |
де Ц - витрата цементу, кг;
|
– приблизна питома вага цементу, кг/л;
|видається|;;;;
при
0,25
і
3,15
тоді
2,69;
при 0,27 і 3,10 тоді 2,62;
при 0,30 і 2,95 тоді 2,48;
|
– середня щільність сольватного|
шару води, адсорбованого на кожній з
частинок|часток,часточок|
цементу, що приймається сталою величиною
і рівна
1,5 (1,5 –
характеризує
щільність цементного тіста);
|
(4.9) |
Регулювати
величину нещільності на контакті
цементного каменю і заповнювачів в
даний час|нині|
не є можливим. Але,|однак|
якщо цю нещільність роз'єднати за рахунок
прошарків водонепроникного цементного
каменю, то їх вплив на водонепроникність
бетону виявиться мізерним. Зробити це
можна, представивши|уявивши|
структуру розчину і бетону у вигляді
частинок|часток,часточок|
заповнювача|,
що обмазали шаром цементного тіста (для
розчинів) або розчином (для системи
щебінь-розчин), причому порожнечі|пустоти|
між частинками|частками,часточками|
також заповнені цементним тістом (або
розчином). Завжди існує якась оптимальна
товщина обмазки|,
що забезпечує максимально можливу
водонепроникність розчину або бетону.
Дослідження показують|погойдують|,
що максимально водонепроникний|
розчин має місце при товщині цементної
обмазки
|
=(0,000013-0,000015)
мм, а максимально водонепроникний|
бетон – при коефіцієнті розсунення
зерен щебеня
=l,4-1,8.
Таким чином, водонепроникний бетон може бути одержаний|отриманий|, якщо його склад підібрати так|добрати|, щоб:
1) цементний камінь заданої якості (на відповідно підібраному цементі і з|із| мінімально можливим В/Ц) заповнював з|із| певним розсуненням порожнини|пустоти| в піску, утворюючи максимально водонепроникний розчин;
2) максимально водонепроникний розчин повинен заповнювати з|із| певним розсуненням порожнини|пустоти| в крупному|великому| заповнювачі, утворюючи максимально водонепроникний бетон.
Це завдання|задача| вирішується|вирішується| за формулами, одержаними|отриманих| в результаті|унаслідок,внаслідок| розв’язання|розв'язання,вирішення,розв'язування| наступної|слідуючої| системи рівнянь:
|
(4.10) |
|
(4.11) |
|
(4.12) |
де Щ і П – кількість щебеня і піску на 1 м3 бетону, кг;
і
|
– коефіцієнти розсунення щебеня і піску
відповідно;
і
–
об'ємна
вага щебеня та піску, кг/л;
і
– питома
вага щебеня та піску, кг/л;
і
– порожнистість щебеня і піску.
|
(4.13) |
де UСП – питома поверхня піску, м2/кг.
Якщо рівняння
(4.10) показує, що сума абсолютних
об'ємів|обсягів|
щебеня, піску і цементного тіста
займає|позичає,посідає|
об'єм|обсяг|, рівний
1000 л (1 м3), а рівняння (4.11) - що
цементно-піщана суміш заповнює
порожнини|пустоти|
щебеня з урахуванням|з
врахуванням| розсунення його зерен,
то рівняння (4.12) знаходиться|перебуває|
з|із| умови заповнення
порожнин|пустот|
піску цементним тістом плюс цементне
тісто, що йде на обмазку|
частинок|часток,часточок|
щебеня, причому товщина обмазки|
не перевищує товщину обмазки|
частинок|часток,часточок|
піску
.
|
(4.14) |
де
–
питома
поверхня щебеня, м2/кг.
Знайшовши
з|із|
рівняння (4.13), позначивши
і, підставивши|
в рівняння (4.14), одержимо|отримаємо|
рівняння (4.12).
Рішенням|розв'язанням,вирішенням,розв'язуванням| системи рівнянь (4.10), (4.11), (4.12) одержані|отримані| формули для знаходження Щ; П і VЦТ:
|
(4.15) |
|
(4.16) |
|
(4.17) |
Кількість цементу визначаться з|із| виразу|вираження| (4.8), кількість води – з|із| рівняння:
|
(4.18) |
де BЗ – водонеобхідність заповнювача.
Міцність бетону визначається за формулою проф|. І.Н. Ахвердова:
|
(4.19) |
де
–
вміст
тонкомеленої|
мінеральної добавки в цементі;
Кс – коефіцієнт, що характеризує шорсткість поверхні крупного|великого| заповнювача, для щебеня Кс=1,1; для гравію Кс = 1.
Застосування|вживання| приведеної формули міцності бетону дозволяє у разі|в разі| застосування|вживання| цементів| високих марок регулювати міцність бетону не за рахунок підвищення В/Ц, що веде до різкого зменшення водонепроникності, а за рахунок введення|вступу| тонкомеленої мінеральної добавки.
Розрахувавши склад бетону на пробних замісах, перевіряють легкоукладуваність| бетонної суміші і при необхідності вносять поправки. При цьому легкоукладуваності бетонної суміші змінюють|зраджують| за рахунок збільшення коефіцієнта або або за рахунок зміни і того, і іншого.
Перевірку водонепроникності і міцності бетону проводять|виробляють,справляють| на контрольних зразках|взірцях|.
3 Коефіцієнт виходу бетону
Одержаний|отриманий| при перемішуванні об'єм|обсяг| бетонної суміші буде завжди менший, як сума об'ємів|обсягів| спочатку завантажених матеріалів, оскільки|тому що| порожнини|пустоти| в щебені, заповнюються піском, а порожнини|пустоти| в піску - цементним тістом. Відношення|ставлення| об'єму|обсягу| бетонної суміші до суми об'ємів|обсягів| сухих початкових|вихідних| матеріалів називається коефіцієнтом виходу бетону.
Знаючи витрату матеріалу на 1 м3 (1000 л) бетону, знайдемо, що:
|
(4.20) |
де – коефіцієнт виходу бетону;
Ц, П і Щ – витрата цементу, піску і щебеня на 1 м3 бетону, кг;
,
,
– об'ємні ваги цементу, піску і щебеня,
кг/л.
4 Витрата матеріалів на заміс бетономішалки
На практиці потрібно розраховувати дозування складових частин бетону на заміс бетономішалки певної місткості|ємкості|.
Цей розрахунок з урахуванням|з врахуванням| знайденого коефіцієнта виходу бетону проводять|виробляють,справляють| за наступними|слідуючих| формулами:
|
(4.21) |
|
(4.22) |
|
(4.23) |
|
(4.24) |
де ЦМ, ВМ, ЩМ, ПМ – відповідно кількість цементу, води, щебеня і піску, необхідна на заміс бетономішалки об'ємом|обсягом| V, л;
Ц, В, Щ і П – витрата відповідно цементу, води, щебеня і піску на 1 м3 бетонній суміші, кг.
5 Розмитість свіжоукладеного бетону
Для дослідження розмитості| свіжоукладеного| бетону відбирають (30-40) кг бетонної суміші і поміщають її у форму розміром 25х20х35 см (рисунок 4.4) з|із| перфорованою передньою стінкою. Ущільнення бетонної суміші проводиться|виробляється,справляється| штикуванням пошарово, при цьому суміш укладається|вкладається| трьома шарами і кожен шар штикується 25 разів.
Рисунок 4.4 – Форма для дослідження розмитості| бетонних сумішей
Далі за допомогою шаблону в суміші формують канавку поперечним перерізом 10 см2.
Після цього форма з|із| бетонною сумішшю зважується з|із| точністю| до| 1 г.
Через (5-8) хвилин після|потім| укладання бетонної суміші у форму по канавці| пропускається вода. Швидкість протікання води рівна 2, 5 або 10 л/хв. Вода пропускається по канавці протягом 1 години.
Потім форма з|із| бетонною сумішшю зважується знову|знову,щойно|. Втрата бетонної суміші у вазі, виражена|виказана,висловлена| у відсотках|процентах|, береться за показник її розмитості| і визначається за формулою:
|
(4.25) |
де С – вага форми з|із| бетонною сумішшю перед випро-буванням, г;
С1 – вага форми з|із| бетонною сумішшю після|потім| випробування, г.
Дані випробування заносяться в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2 – Результати випробовування розмитості
Склад бетонної суміші |
В/Ц |
Sl, с |
Вага форми із сумішю, г |
P, % |
|||
Ц |
П |
Щ |
до випробо-вування |
після випробо-вування |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
6 Водонепроникність бетону
Водонепроникність бетону в значній мірі|значною мірою| зумовлює його стійкість проти|супроти| хімічної агресії і морозостійкість. Оскільки|тому що| бетонна міцність| гірничих|гірничих| виробок нерідко|незрідка| піддається| дії тиску мінералізованих підземних вод, то в цих умовах водонепроникність бетону набуває виняткового значення і від неї залежить довговічність бетонної міцності|.
В даний час|нині| є|наявний| ряд|лаву,низку| способів оцінки водонепроникності| бетону. Найбільш важливі|поважні| з|із| них приведені нижче.
Методика визначення водонепроникності за максимальним тиском
Ступінь|міра| водонепроникності бетону характеризується найбільшим тиском|тисненням| води, при якому ще не спостерігається просочування її через зразки|взірці|. Випробування починається|розпочинається,зачинається| при тиску|тисненні| води, рівному 1 кгс/см2, і надалі через кожні 8 годин тиск|тиснення| підвищують ступенями|рівнями| на 1 кгс/см2.
У момент появи на торцевій поверхні зразків|взірців|, яка протилежна до тієї, на яку подається тиск|тиснення|, ознак просочування води, випробування припиняють і відмічають відповідний тиск|тиснення|.
Для випробування готують шість зразків|взірці|, що мають форму| циліндра діаметром і висотою 150 мм. Ущільнення зразків|взірців| проводять|виробляють,справляють| на лабораторному вібростолі, який має амплітуду 0,3 мм, а кількість коливаннь 3000 за хвилину.
Випробування дозволяється проводити на приладі будь-якої конструкції.
Основною трудністю при конструюванні приладів для випробування бетонних зразків|взірців| на водонепроникність є|з'являється,являється| створення|створіння| умов для фільтрації всієї кількості води, що просочилася, безпосередньо через тіло бетонного зразка|взірця|.
При випробуванні за опианою методикою зразки|взірці| витримують заздалегідь протягом доби на повітрі, а потім поміщають в металеві циліндрові форми внутрішнім діаметром 155 мм і висотою 150 мм. Проміжок між формою і зразком|взірцем| заповнюють ущільнюючим матеріалом (розплавлений віск, бітум). Перед заливкою форму прогрівають до температури розплавленого| ущільнюючого матеріалу. Випробування проводити краще через (1-2) дні після|потім| переміщення|помешкання| зразка|взірця| у форми. Торцеві поверхні зразків|взірців| перед їх випробуванням повинні бути ретельно очищені|обчищені| сталевою щіткою для видалення|віддалення| цементної плівки і слідів ущільнюючого| матеріалу.
За показник водонепроникності випробовуваного бетону приймають той найбільший тиск|тиснення| води, при якому на чотирьох з|із| шести зразках|взірцях| ще не спостерігається просочування води.
Як видно|показно|, стандартна методика не має науково обгрунтованого кількісного критерію водонепроникності, її показник дуже|дуже| умовний і не може використовуватися при розрахунку фільтраційних властивостей водяних перешкод. Система ущільнення зразків|взірців| в приладі при цьому не виключає| фільтрації біля стінки і дуже трудомістка|, а прилади розраховані на тиск|тиснення| води до 10 кгс/см2. У практиці підземного| будівництва має місце значно більший гідростатичний тиск|тиснення|.
Оцінка водонепроникності бетону за кількістю води, що просочилася
Враховуючи недоліки попередньої|нестачі| методики, ряд|лава,низка| дослідників пропонує оцінювати водонепроникність бетону по кількості води, що просочилася за певний час через зразок|взірець|.
На рисунку 4.5 показано приклад|зразок| установки, яка найкраще відповідає описуваній методиці.
У зразки|взірці| циліндричної форми діаметром і висотою 150 мм забетоновуються| штуцери, які являють| собою металеві трубки|люльки|, зовнішній кінець яких закінчується різьбою для приєднання за допомогою сполучної муфти до установки, що подає воду під тиском|тисненням|.
Другий кінець штуцера закінчується або перфорованою ділянкою, або розширенням у вигляді ковпачка. Штуцер встановлюється точно по осі зразка|взірця| на глибину 50 мм від нижньої основи|основи,заснування| циліндра. Щоб уникнути запливання бетонної суміші в процесі її вібрації в порожнину штуцера вставляється металевий стержень|стержень| на всю його висоту. Для випробування виготовляють шість зразків|взірці|.
Тиск|тиснення| води на зразок|взірець| подається ступенями|рівнями|, по (1-2) атм| через 1 годину. Фіксується момент появи перших крапель|краплин|, після чого під зразок|взірець| підвішується відерко.
Заданий рівень тиску|тиснення| води фіксується манометрами, змонтованими на установці.
За показник водонепроникності випробовуваного бетону береться кількість води в кубічних сантиметрах, що профільтрувалася через зразки|взірці| за весь цикл випробування, причому береться середнє з|із| шести результатів.
1 – насос; 2 – емкість|ємкість|; 3 – водорозвідна система;
4 – зразки|взірці|; 5 – гумовий шланг
Pиcунок 4.5 – Схема установки для оцінки водонепроникності по кількості води, що просочилася
Описана методика містить|утримує| недоліки попередньо описаної|нестачі| методики і може використовуватись з метою орієнтовної | якісної оцінки водонепроникності бетону.
Оцінка водонепроникності бетону за коефіцієнтом фільтрації
Оцінку водонепроникності проводять|виробляють,справляють| на основі відомої закономірності Дарсі для фільтрації рідин в пористих середовищах|середі|:
|
(4.26) |
де V – швидкість фільтрації рідини в пористому середовищі|середі|;
– градієнт
тиску|напору|;
С|із| – коефіцієнт фільтрації, що приймається за характеристику водонепроникності бетону.
Стосовно фільтрації бетонних зразків|взірців| вираз|вираження| (4.26) приймає наступну|слідуючу| форму:
|
(4.27) |
де Q – кількість води, що просочилася, за даний відрізок часу, м3;
L – шлях|колія,дорога| фільтрації або висота зразка|взірця|, м;
S – площа|майдан| зразка|взірця|, м2;
Н – тиск|тиснення| води, м (1 атм| = 10 м);
Т – час фільтрації, с;
С|із| – коефіцієнт фільтрації, м/с.
Тиск|тиснення| води на зразок|взірець| в цьому випадку подають відразу. Оскільки,|тому що| з метою економії часу, випробування доцільно на торець зразка|взірця| відразу ж подавати великий тиск|тиснення|, а застосування|вживання| формули (4.27) припускає|передбачає| постійність|незмінність| площі|майдану| S потоку фільтрації, то в цьому випадку виникає необхідність ретельного ущільнення зазору між зразком|взірцем| і металевою обоймою для запобігання |фільтрації біля стінок.
Одна із зручних для застосування|вживання| в даному випадку систем ущільнення приводиться|призводиться,наводиться| на рисунку 4.6.
Рисунок 4.6 – Ущільнення зазора між зразком|взірцем| і станком
Зразок|взірець| циліндричної (діаметром і висотою 150 мм) або кубічної форми поміщається в гумову оболонку, яка знаходиться|перебуває| усередині циліндричної обойми, зробленої із|із| сталі. Через спеціальний штуцер подається стиснуте повітря, яке, розтягуючи оболонку, ущільнює зазори між зразком|взірцем| і обоймою. При цьому тиск|тиснення| повітря повинен бути дещо більшим, ніж тиск|тиснення| води, поданої на торець зразка|взірця|.
Тиск|тиснення| води на торець зразка|взірця| заміряється манометром, вмонтованим в установку. Час фільтрації відмірюється|відміряється| з моменту|із моменту| появи вологи на протилежному торці зразка|взірця|, що знаходиться|перебуває| під тиском|тисненням|. Кількість води, що просочилася, заміряється за допомогою мензурки.
Оцінка водонепроникності бетону за коефіцієнтом проникності
Коефіцієнт
фільтрації не є однозначною характеристикою
пористого|
середовища|середи|
і залежить|,
з одного боку, від структурних особливостей
матеріалу і, з|із|
іншого – від питомої ваги
|в,біля|
і в'язкості
води, що фільтрується:
|
(4.28) |
де КО – коефіцієнт проникності бетону.
Зміна температури води, що фільтрується, істотно|суттєво| впливає на її в'язкість (таблиця 4.3).
Таблиця 4.3 – Залежність в’язкості води від температури
Температура води, t, ˚С |
+0 |
+10 |
+20 |
+30 |
+50 |
В’язкість води, , 10-6, кг·с/м2 |
182,3 |
133,1 |
102,4 |
81,7 |
56,2 |
Температура води, t, ˚С |
+60 |
+70 |
+80 |
+90 |
+100 |
В’язкість води, , 10-6, кг·с/м2 |
47,9 |
41,4 |
32,2 |
32,1 |
28,8 |
Тому точнішою і зручнішою буде оцінка водонепроникності бетону за допомогою коефіцієнта проникності, який відображає|відображує| вплив структурних особливостей бетону на водонепроникність і не залежить від фізичних властивостей рідини, що фільтрується. Остання обставина дозволяє розраховувати витік найрізноманітніших рідин через бетонні перешкоди.
Коефіцієнт проникності для випадку бетонних зразків|взірців| визначається за формулою:
|
(4.29) |
Випробування зразків|взірців| на водонепроникність доцільно проводити|виробляти,справляти| на установці Московського гірничого|гірничого| інституту, в якій досягнуто добре|доброго| ущільнення зазору між зразком|взірцем| і обоймою, що дозволяє доводити тиск|тиснення| води на торець зразка|взірця| до 150 кгс/см2.
Установка складається з трьох сталевих станків внутрішнім діаметром 171 мм, в які поміщається зразок|взірець| бетону діаметром і висотою 150 мм. Знизу і зверху стакан|склянка| (рисунок 4.7) стягується фланцями 2 із|із| спеціальними виступами 4, якими затискається ущільнюючий матеріал 5, який набивається між зразком|взірцем| і циліндром| 3.
Як ущільнювач застосовується гума, нарізана смугами розміром 14х30х497 мм і укладена так, щоб сполучні стики смуг не знаходилися|перебували| на одній вертикальній лінії. Вода на торець зразка|взірця| подається через нижній фланець. Тут же поставлена спіралевидна трубка|люлька| 6, через яку випускають повітря, затиснене між торцем і фланцем. Трубка|люлька| щільно закладена в трійник 7 і закривається|зачиняється| заглушкою 8. Всі шість стаканів|склянок| сполучені|з'єднані| послідовно між собою жорсткою системою з|із| латунних труб і спільно через гнучкий шланг – з|із| резервуаром об'ємом|обсягом| 0,5 м3, який приєднаний до високонапірного насоса КН-2| з|із| ручним приводом і до водопровідної мережі|сіті|. Установка обладнана двома манометрами.
Вода, що профільтрувалася через зразок|взірець|, збирається у верхніх частинах|частках| циліндрів 1 і заміряється. Одночасно заміряється температура води, що фільтрується, і час фільтрації, який відлічується з моменту|із моменту| появи вологи| на верхньому торці зразка|взірця| до моменту припинення випробування. Заданий тиск|тиснення| на торець подається відразу і під час випробування утримується|стримується| на одному рівні.
Для випробування прийняті три зразки|взірці|, це обгрунтовано малим розходом результатів випробування, встановленим|установленим| практикою.
Рисунок 4.7 – Пристрій|устрій||гнізда| для випробовування зразків|взірців|
бетону на водонепроникність
Результати випробувань визначають|находять| як середнє арифметичне, з|із| трьох результатів|. Всі дані і розрахунки випробувань зводяться в таблицю 4.4.
Таблиця 4.4 – Результати випробовування
Склад бетону |
Вік бетону |
Характеристика фільтрату |
Розміри зразка |
Час фільтрації Т, год.хв.с. |
Кількість води, що просочилася |
КО |
|||||
Ц |
П |
Щ |
t, °C |
Μ, кг·с/м2 |
|
початок |
кінець |
час |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

,
,
,
,
.
,