2. Предмет і задачі загальної психології.

Психологія – це наука про закономірності виникнення, розвитку, прояву психіки і свідомості людини.

Предмет

психології

психіка

особистість

свідомість

поведінка

несвідоме

діяльність

Психіка – це властивість головного мозку, яка забезпечує людині та тваринам здатність відображати впливи предметів та явищ реального світу.

Психіка різноманітна в своїх формах і проявах. Психіка людини – це її почуття, думки, переживання, наміри, тобто все те, що складає її суб’єктивний внутрішній світ, який виявляється в діях і вчинках, у взаєминах з іншими людьми.

Свідомість людини – вищий етап розвитку психіки і продукт суспільно-історичного розвитку, результат праці. Крім того, психологія вивчає такі явища, як несвідоме, особистість, діяльність та поведінку.

Несвідоме – це форма відображення дійсності, під час якого людиною не усвідомлюються його джерела, а реальність, що відображується, зливається з переживаннями.

Особистість – це людина з властивими їй індивідуальними та соціально-психологічними особливостями.

Діяльність – це сукупність дій людини, спрямованих на задоволення її потреб та інтересів.

Поведінка – зовнішні прояви психічної діяльності.

Основною задачею психології як науки є вивчення об’єктивних закономірностей функціонування психічних явищ і процесів як відображення об’єктивної дійсності.

При цьому психологія ставить перед собою і ряд інших задач:

1. вивчати якісні (структурні) особливості психічних процесів і явищ, що має не лише теоретичне, але й велике практичне значення;

2. аналізувати становлення і розвиток психічних явищ та процесів в зв’язку з детермінованістю психіки об’єктивними умовами життя та діяльності людей;

3. досліджувати фізіологічні механізми, які лежать в основі психічних явищ, оскільки без їх знання неможливо правильно опанувати практичними засобами їх формування та розвитку;

4. сприяти планомірному застосуванню наукових знань психології на практиці (розробка наукових і практичних методик навчання та виховання, раціоналізація процесу праці в різних видах діяльності людей).

В наш час психологія стає галуззю особливої професійної практичної діяльності в системі освіти, в промисловості, державному управлінні, медицині, культурі, спорті тощо. Включення психологічної науки до розв’язання практичних задач суттєво змінює і умови розвитку її теорії. Задачі, розв’язання яких вимагає психологічної компетентності, виникають в тій чи іншій формі у всіх сферах життя суспільства.

У всіх ланках системи народної освіти (дошкільна освіта, середня, загальноосвітня школа, середня спеціальна освіта, вища школа) виникають проблеми, які адресовані психології. Дослідження практично всієї системи психічних явищ спрямоване на з’ясування об’єктивних законів, яким вони підкоряються, має важливе значення для створення наукової бази, розв’язання суспільної задачі, удосконалення навчання та виховання.

3. Основні психологічні категорії.

Світ психічних явищ – це сукупність всіх явищ і процесів, які відображають основний зміст психіки людини і які вивчає психологія як специфічна галузь знань. За допомогою одних, таких як відчуття та сприймання, увага та пам’ять, уява, мислення та мовлення, людина пізнає світ. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо керують діями та вчинками (потреби, мотиви, цілі, інтереси, почуття та емоції тощо).

Психічні процеси – це психічні явища, які забезпечують початкове відображення і усвідомлення людиною впливів оточуючої дійсності. Як правило, вони мають чіткий початок, визначений перебіг і яскраво виражене закінчення. Психічні процеси поділяються на: пізнавальні (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, емоційні і вольові.

Психічні властивості – це найбільш стійкі особливості особистості, які постійно виявляються, забезпечують певний якісно-кількісний рівень поведінки та діяльності, типові для даної людини. До психічних властивостей належать спрямованість, темперамент, характер, здібності.

Психічні стани – це визначений рівень працездатності і якості функціонування психіки людини, який характерний для неї кожної миті часу. До них належать активність, пасивність, бадьорість, втома, апатія та інші.

Психічні утворення – це психічні явища, які формуються в процесі набуття людиною життєвого і професійного досвіду, до змісту яких включене й особливе поєднання знань, навичок та умінь.

Соціально-психологічні явища та процеси – це психологічні феномени, які обумовлені взаємодією, спілкуванням і взаємовпливом людей одне на одного та їх належністю до певних соціальних спільнот.

Світ психічних явищ

психічні процеси

психічні властивості

психічні стани

психічні утворення

соціально-психологічні явища і процеси

темперамент

характер

здібності

спрямованість

знання

уміння

навички

звички

взаємодія

спілкування

взаємовплив

належність до певних спільнот

активність

пасивність

бадьорість

спокій

відчуття

сприймання

увага

пам’ять

мислення

уява

мовлення

емоції

почуття

мех-ми

вольових дій

якості волі

Від того, яке місце посідає психологія в системі наук, багато в чому залежить розуміння можливостей використання психологічних даних в інших науках, і, навпаки, розуміння того, якою мірою може психологія використовувати їх результати.

Місце, яке відводиться психології в системі наук в той чи інший період, наочно свідчить й про рівень розвитку психологічних знань, й про загальну філософську спрямованість самої кваліфікаційної схеми. Необхідно зауважити, що в історії духовного розвитку суспільства жодна галузь знань не змінювала свого місця в системі наук так часто, як психологія.

Взаємозв’язок психології з іншими галуззями наукових знань міцні й закономірні.

З одного боку, філософія, соціологія та інші соціальні науки дають психології можливість методологічно точно і теоретично правильно підходити до розуміння психіки і свідомості людини, їх походження та ролі в житті і діяльності людей.

Історичні науки демонструють психології, як здійснювався розвиток психіки і свідомості людини на різних етапах становлення суспільства і людських взаємин.

Фізіологія і антропологія дозволяють психології більш точно зрозуміти будову і функції нервової системи, їх роль і значення у формуванні механізмів функціонування психіки.

Науки про трудову діяльність орієнтують психологію в напрямках правильного усвідомлення функціонування психіки і свідомості в умовах праці і відпочинку, їх вимог до індивідуально та соціально-психологічним якостям людей.

Медичні науки допомагають психології зрозуміти патологію психічного розвитку людей і знаходити шляхи для психокорекції та психотерапії.

Педагогічні науки надають психології інформацію про основні напрямки навчання і виховання людей, яка дозволяє їй виробляти рекомендації щодо психологічного забезпечення цих процесів.

З іншого боку, психологія, коли вивчає умови і специфіку перебігу психічних явищ і процесів, дозволяє природничім і суспільним наукам більш правильно інтерпретувати закони відображення об’єктивної дійсності, конкретизувати причинну обумовленість соціальних та інших явищ і процесів.

Вивчаючи закономірності формування особистості в своєрідних суспільно-історичних умовах, психологія здійснює певну допомогу й історичним наукам.

Медичні науки в теперішній час не можуть обійтися без результатів психологічних досліджень, оскільки багато хвороб, як свідчать результати найновіших досліджень, мають психологічне походження.

Психологія дає рекомендації керівникам та організаторам економічного виробництва, якими психологічними засобами й методами можна підвищити ефективність трудової діяльності людей, зменшити конфліктність тощо.

Особливе значення має психологія для педагогіки, так як знання закономірностей розвитку особистості, вікових та індивідуальних особливостей людей є теоретичним обґрунтуванням для вироблення найбільш ефективних методів навчання і виховання.

Про зв’язок між педагогікою і психологією К.Д.Ушинський говорив: "Щоб всебічно виховувати людину, її треба всебічно вивчити". У тому випадку, якщо педагогіка на спирається на знання про природу психічних явищ, вона перетворюється у простий набір педагогічних порад та рецептів і перестає бути справжньою наукою, яка здатна допомогти вчителю. В розвитку всіх галузей педагогіки (загальної теорії), дидактики, окремих методик, теорії виховання) виникають проблеми, які вимагають психологічного дослідження. Знання закономірностей перебігу психічних процесів, динаміки, формування знань, навичок і умінь, природи здібностей та мотивів, психічного розвитку в цілому мають суттєве значення для розв’язання фундаментальних педагогічних проблем.

Місце, яке відводиться психології в системі наук в той чи інший історичний період, наочно свідчить й про рівень розвитку психологічних знань, й про загальну філософську спрямованість самої кваліфікаційної схеми.

Нині більш визнаною вважається нелінійна класифікація Б.М.Кедрова. Вона відображує багатоплановість зв’язків між науками. Цю схему доповнив М’ясоїд.

математика

природничі

науки

техніка

медицина

психологія

логіка

суспільні науки

педагогіка

філософські науки