- •Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
- •2. Загальна характеристика теорій походження держави
- •3. Виникнення держави і права.
- •4. Поняття та ознаки держави
- •5.Типологія держави (формаційний і цивілізаційний підхід)
- •6. Функції держави
- •11. Теорія розподілу державної влади
- •12. Поняття та основні ознаки правової держави
- •13. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття і види соціальних норм
- •15. Поняття й ознаки права
- •16. Співвідношення права та моралі.
- •17. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •18. Функції права
- •19. Поняття та види джерел права
- •20. Закони та підзаконні акти
- •21. Система права. 22. Галузі та інститути права.
- •23. Загальна характеристика галузей права України.
- •24.Поняття та види норм права
- •25. Структура норми права
- •26. Систематизація нормативно-правових актів, її мета та види
- •29. Види правовідносин
- •30. Поняття та види юридичних фактів
- •31. Поняття законності та правопорядку
- •32. Гарантії законності та правопорядку
- •33. Поняття, види та ознаки правопорушення
- •34. Склад правопорушення
- •35. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •36. Види юридичної відповідальності
- •37. Підстави та цілі юридичної відповідальності
2. Загальна характеристика теорій походження держави
Питання про державу, її походження, призначення, найкращий устрій хвилював багатьох мислителів минулого часу і сьогодення. Їх судження з цього приводу можуть бути зведені в кілька теорій походження держави. Розмаїтість поглядів з цієї проблеми пояснюється не тільки розвитком наукових уявлень, але і різноманіттям ідеологічних позицій і філософських підходів різних авторів.
Одним із найдавніших пояснень виникнення держави є теологічна теорія, тобто теорія божественного походження. Найбільшого поширення вона отримала в середні століття, а найвідомішими її апологетами є християнські богослови Августин Блаженний (IV-V в.) і Хома Аквінський (ХІІІ в.).
Не менш древньою є патріархальна теорія, автором якої визнається великий давньогрецький мислитель Аристотель /ІУ ст. до н.е./ За цією теорією держава виникає безпосередньо з родини, що розрослася. Влада батька (глави родини, патріарха) поступово переростає у владу монарха.
Інше пояснення причині виникнення держави дається з погляду договірної теорії (ХVІІ - ХVІІІ століття). Перехід від природного (додержавного) стану суспільства до державного досягається відразу - шляхом угоди, укладання договору, яким люди поєднуються в одну державу і підпорядковуються відразу встановленій державній владі. Такий підхід сповідали англійські філософи Томас Гоббс і Джон Локк, французький мислитель Жан-Жан Руссо.
Ідейні джерела теорії насильства зародилися ще в епоху рабовласництва. Її представники вважали, що держава виникає в результаті насильства і завоювання одних народів іншими. Більш розгорнуте наукове обґрунтування ця теорія отримує в ХІХ ст. у роботах німецького філософа Євгенія Дюринга й австрійського державознавця Людвіга Гумпловича.
Прихильники психологічної теорії (ХІХ ст.) російський юрист Лев Петражицький та інші при поясненні походження держави виходили з особливостей людської психіки, зокрема потреби людей жити в рамках організованого співтовариства, необхідності колективної взаємодії, потреби підкорятися кому-небудь.
Однією з найбільш розроблених теорій походження держави є класова (матеріалістична) теорія. Ця теорія викладена в роботі Ф. Енгельса “Походження родини, приватної власності і держави”. У ній показано, що людство пройшло у своєму розвитку тривалий шлях до виникнення держави. Первісне суспільство, у якому не було ні держави, ні права пройшло три стадії – дикість, варварство і цивілізацію, що розрізняються головним чином ступенем розвитку продуктивних сил. В міру розвитку й удосконалювання знарядь праці відбулися три великих суспільних поділи праці: відділення землеробства від скотарства; ремесла від землеробства; виділення торгівлі в самостійну сферу економіки. У результаті чого стали з'являтися надлишки продуктів праці, що привласнювалися окремими, найбільш знатними і могутніми членами роду, що привело до появи приватної власності, майнового розшарування людей і, у кінцевому рахунку, розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. У зв'язку з цим з однієї сторони виникає необхідність, а з іншої - економічні передумови, можливість утримувати спеціальні групи людей, основним заняттям яких є охорона сформованих відносин приватної власності й інтересів власників. Таким чином, відбувається поступове перетворення суспільної влади, яку мали вожді, старійшини, воєначальники, а також носії культової влади в первісному суспільстві, у публічно-політичну, тобто державну владу. Відбувається поступове переростання інститутів родової громади в інститути принципово нової соціальної організації - держави.
