3. За клінічною ознакою:

хронічний активний гепатит вірусної етіології, аутоімунний, персистуючий, лобулярний. За активністю процесу: активний, неактивний. За функціональним станом печінки: компенсований, декомпенсований. Міжнародний конгрес гастроентерологів (Лос-Анджелес, 1994) запропонував нову класифікацію хронічного гепатиту, що враховує 4 основних критерії оцінки: етіологію, патогенез, ступінь активності і стадію хронізації захворювання.

Класифікація хронічного гепатиту (Лос-Анджелес, 1994): За етіологією: хронічний вірусний гепатит В; хронічний вірусний гепатит С; хронічний вірусний гепатит Д; криптогенний хронічний гепатит; невизначений хронічний вірусний гепатит; аутоімунний гепатит; медикаментозно-індукований гепатит. За ступенем активності: мінімальна; маловиражена; помірно виражена; виражена. За стадією гепатиту: 0 – фіброз відсутній; 1 – маловиражений перипортальний фіброз; 2 – помірний фіброз; 3 – виражений фіброз; 4 – цироз печінки.

Клініка

Клінічні прояви гепатитів та цирозів печінки:

Астенічний синдром. Астенічні явища супроводжують більшість захворювань печінки, нерідко бувають першими ознаками захворюваннями. Характерна загальна слабкість, зниження працездатності, підвищена стомлюваність, втрата попередніх інтересів, зниження ініціативи. Змінюється емоційний фон людини – пригнічений настрій, депресія, епізоди підвищеної дратівливості.

Диспепсичний синдром

Диспепсичні явища також є ранніми ознаками ураження печінки. Сухість і гіркота в роті – найбільш ранні симптоми. Можливі нудота, блювота, відрижка. Відчуття дискомфорту в правому підреберۥї – характерна ознака. Еквівалентом симптому є відчуття тяжкості в епігастрії, постійне здуття живота. Зниження апетиту поєднується з непереносимістю багатьох продуктів. Запори особливо виражені при портальній гіпертензії. Проноси чергуються з запорами. Спостерігається схуднення аж до кахексії.

Абдомінально-больовий синдром. Найбільш легкий варіант – відчуття тяжкості, тиску у верхній половині живота. Монотонні болі в правому під ребер»ї зумовлені розтягненням фіброзної оболонки печінки, найбільш часто з»являються після їжі, нерідко віддають у поперек, спину. Біль може бути тривалим або гострим. Інколи біль локалізованим не в правому підреберۥї, а під грудьми.

Холестатичний синдром.

Проявляється стійкою або переміжною жовтяничністю шкіри, свербінням, потемнінням сечі, посвітлішанням калу.

Вегетодистонічний синдром.

Психоемоційна несталість, безсоння, головний біль, кардіалгії, коливання АТ, пітливість.

Геморагічний синдром.

Кровотечі з носа і ясен, підшкірні крововиливи, менорагії, кривава блювота, дігтьоподібний кал.

Набряково- асцитичний синдром.

Затримка рідини, збільшення розмірів живота, набряки ніг.

Енцефалопатичний синдром.

Зниження пам’яті, сонливість, періоди дезорієнтації у часі та просторі, неадекватна поведінка.

Гарячковий синдром.

Пропасниця неясного ґенезу, тривала чи періодична, найбільш часто спостерігається при Хронічному активному гепатиті, в активній стадії цирозу печінки. Причиною може бути дисбактеріоз з вираженою ендогенною інтоксикацією, періодична бактеріємія. У 2/3 хворих на цироз пропасниця зумовлена супутніми інфекційними ураженнями – пневмонією, асцитом – перитонітом.

Суглобовий синдром.

Біль у суглобах, тривалий чи переміжний, без їх деформації супроводжує активні форми гепатитів та цирозів печінки.

Крім того, характерними є лабораторні синдроми: - цитолітичний (підвищенння в плазмі крові АСТ, АЛТ, глутаматдегідрогенази, сироваткового заліза); - мезенхімально-запальний (гіпергамаглобулінемія, прискорення ШОЕ, підвищення показників тімолової проби, СРП, серомукоїду, антитіл); - холестатичний (збільшення у плазмі рівня лужної фосфатази, гама - ГТП, кон'югованого білірубіну, холестерину, жовчних кислот); - печінково-клітинної недостатності (збільшення некон'югованого білірубіну, зниження протромбіну, проконвертину, проакцелерину, трансферину); - гіперспленізму (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).

Частота клінічних симптомів:

- астеновегетативні розлади - 100 %;	- "печінкові долоні" - 59 %;
- гепатомегалія - 100 %;	- жовтушність склер - 57 %;
схуднення - 91 %;	- жовтяниця - 11 %;
- болі в ділянці печінки - 84 %;	- кровоточивість – 56 %;
телеангіоектазії - 81 %;	- підвищення температури тіла - 18 %;
диспептичний - 79 %;	- артралгії – 15 %.

Фізикальне обстеження:

Шкіра – сірувато-бліда, можлива локальна або дифузна гіперпігментація (меланодермія).

Жовтяниця – розвивається при гіпербілірубінемії понад 30 мкмоль/л, виражена при білірубіні понад 120 мкмоль/л. Спочатку жовтяниця появляється на твердому піднебінні та склерах, іноді спостерігається лише часткова жовтяничністю носо-губного трикутника , лоба, долонь.

Свербіння шкіри та сліди розчухів зумовлене підвищенням в шкірі жовчних кислот.

Телеангіектазії, або зіркоподібні ангіоми на шиї, обличчі, плечах, спині, кистях. Їх вираженість зменшується при падінні АТ, кровотечі.

Ксантоми – внутрішньо-шкірні жовті бляшки, що утворюються при вираженій гіперліпідемії.

Крововиливи у шкіру, точкові геморагії обумовлені зниженням синтезу факторів зсідання крові, тромбоцитопенією, геморагічним васкулітом, розвиваються при затяжному перебігу гепатиту. Для хронічних захворювань печінки характерні безболісні поверхневі крововиливи у шкіру та слизові оболонки, кровотечі з ясен, носа, маткові кровотечі.

Пальмарна ерітема (печінкові долоні) – симетричне плямисте почервоніння долонь та підошов. Плями бліднішають при надавлювані та знову червоніють при припиненні натискування.

«Малиновий, кардинальський язик» - відсутність та зглаженість сосочків язика до ступеня «лакованої» поверхні.

Атрофія мускулатури плечового пояса внаслідок порушення білкового обміну та гормонального дисбалансу.

Контрактура Дюпюітрена – маркер алкогольного ураження печінки.

Спостерігається потовщення дистальних фаланг пальців рук за типом «барабанних паличок» (внаслідок диспротеінемії - остеопатія).

Гінекомастія, жіночий тип волосяного покриву на тілі розвивається внаслідок підвищеного рівня естрогенів. Можливе випадіння волосся на лобку, аксилярних ділянках, атрофія яєчок. Синдром особливо часто зустрічається при алкогольних гепатитах.

Набряки ніг, лімфаденопатія – позвивається при вираженій гіпоальбумінемії.

Збільшення розмірів печінки – характерна ознака ураження її паренхіми. Зменшення розмірів печінки спостерігається рідко, на пізніх стадіях цирозу печінки це погана прогностична ознака. При пальпації печінки в період вираженої активності патологічного процесу спостерігається болючість печінки внаслідок розтягнення її капсули. Тканина печінки ущільнена, край може бути ущільнений, загострений, горбистий. Спленомегалія не типова для більшості випадків гепатитів.