Під фінансовими резервами розуміють:

частину фінансових ресурсів суспільства, яка тимчасово не бере участі в грошовому обороті власника, зберігаючи потенційну можливість повернення в оборот власника;

частину фінансових ресурсів підприємств і держави, що знаходиться на депозитних рахунках в банках;

грошові заощадження держави, суб'єктів господарювання, фінансові ресурси фінансово-кредитних інституцій;

резервні фонди підприємств, страхові фонди держави, резерви банківської системи.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів є:

валовий національний продукт;

емісія грошей;

продаж цінних паперів і майна;

відрахування до соціальних фондів.

Матеріальними носіями фінансових відносин є:

гроші;

податки, збори;

фінансові ресурси;

прибуток.

Розподільча функція фінансів охоплює:

контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД;

розподіл і перерозподіл ВВП і НД;

розподіл і перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів;

розмежування доходів між ланками бюджетної системи.

Перерозподіл національного доходу пов’язаний з:

Об’єктом розподілу у кризовій фінансовій ситуації виступає:

НД;

державний бюджет;

додана вартість;

національне багатство.

Суть розподільчої функції фінансів полягає у:

здатності фінансів кількісно відображати економічні процеси розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів;

перетворенні вартості ВНП і НД в конкретні види доходів;

розподілі національного доходу на користь соціально незахищених верств населення;

формуванні централізованих та децентралізованих фондів.

Суть контрольної функції фінансів полягає у:

контролі за ефективністю використання банківського кредиту;

контролі за доходами юридичних осіб;

контролі за формуванням централізованих фондів грошових ресурсів;

контролі за формуванням і використанням доходів суб’єктів фінансових відносин.

Фінансова дисципліна передбачає:

раціональне і цільове використання матеріальних і грошових ресурсів;

своєчасне і повне виконання своїх боргових зобов’язань;

фінансовий контроль за розподілом і перерозподілом ВНП;

розподіл доходів між ланками бюджетної системи у певних пропорціях.

До основних методів мобілізації фінансових ресурсів держави належать:

оподаткування, продаж цінних паперів підприємствами, емісія грошей;

оподаткування, одержання кредитів, бюджетні дотації;

одержання кредитів, емісія грошей, бюджетні дотації;

оподаткування, одержання довгострокових кредитів, продаж державного майна, емісія грошей.

Фінансові ресурси визначаються як:

економічні відносини з приводу розподілу і перерозподілу грошових доходів суб’єктів господарювання;

товарно-матеріальні цінності, що використовуються підприємствами у процесі господарської діяльності;

основні і оборотні фонди суб’єкта господарювання;

фонди грошових ресурсів і нагромадження, що формуються суб’єктами господарювання, державою та домогосподарствами у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Залежно від джерел формування фінансові ресурси поділяються на:

державні і місцеві;

внутрішні і зовнішні;

централізовані і децентралізовані;

власні і позичені.

До централізованих фінансових ресурсів відносять:

кошти бюджету області, кошти державного бюджету, кошти цільових державних фондів;

кошти Пенсійного фонду, статутного фонду, фондів, утворених за рахунок прибутку;

прибуток, кошти статутного фонду, інших цільових фондів підприємств;

кошти державних цільових фондів і державного бюджету.

До децентралізованих фінансових ресурсів відносять:

кошти Пенсійного фонду, кошти статутного фонду, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку;

прибуток, кошти статутного фонду та фондів, утворених за рахунок прибутку;

кошти фонду оплати праці, резервний фонд КМУ, прибуток;

кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, кошти цільових державних фондів, резервний фонд КМУ.

Вторинними доходами суб’єктів фінансових відносин є:

пенсії, прибуток, рента;

бюджетні дотації, стипендії, рента;

заробітна плата, рента, пенсії;

стипендії, пенсії, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Фінансова система – це:

контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави;

сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

сукупність відносно відокремлених сфер і ланок фінансових відносин;

грошово-кредитний механізм.

За внутрішньою будовою фінансова система – це:

сукупність фінансових органів і інститутів;

сукупність відносно відокремлених взаємопов`язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу, перерозподілу і використання ВВП;

конкретні види фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємств;

система замкнутих перерозподільчих відносин.

Яка організаційна структура фінансової системи?

сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпорядженні суб`єктів господарювання;

сукупність фінансово-кредитних установ;

сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками;

апарат управління фінансовою діяльністю підприємства.

Принципами побудови фінансової системи є:

єдність і централізм;

єдність і функціональне призначення;

комерційний розрахунок і функціональне призначення;

централізм і функціональне призначення.

З урахуванням територіального аспекту виділяють такі фінансові системи:

організаційні і функціональні;

національні, регіональні та світові;

ринкового і неринкового типу;

правильні відповіді 1, 2, 3.

З яких рівнів складаються світові та регіональні фінансові системи?

фінанси підприємств і державні фінанси;

національні фінансові системи країн світу чи регіону;

міжнародні фінанси;

національні фінансові системи відповідних країн і міжнародні фінанси.

Державні фінанси найбільш повно характеризуються як:

система бюджету, зосереджена в руках держави і призначена для забезпечення властивих їй функцій;

система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках конкретного суб`єкта господарювання;

складова частина фінансової системи, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток;

грошові фонди, що формуються з доходів громадян.