4. Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Роль Київської Русі у тогочасному світі великою мірою визначалось її розташуванням на найважливіших торговельних шляхах.

Ідеться, зокрема, про шлях «З варяг у греки», що пов’язував Балтійське й Чорне моря.

Важливим також був суходільний шлях, що пролягав від Києва на захід, через Краків і Прагу в Південну Німеччину, до міста Реґенсбурґа на Дунаї.

Особливе значення мало торговельне партнерство руських земель із Візантією – найрозвиненішою тогочасною державою.

Про велику політичну роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать розгалужені династичні шлюби руських князів.

Військова міць Київської держави давала можливість протягом сторіч успішно захищатися від нападів кочових народів, зокрема печенігів і половців.

Київська Русь стала своєрідним щитом для захисту народів Центральної та Західної Європи від монгольської навали.

Найбільший вплив на культуру руських земель мала Візантія.

Цьому сприяло й утвердження православного християнства.

Вчені наголошують на існуванні в Європі двох культурницьких зон – латинської та греко-слов’янської (візантійсько-руської).

Власне, провідним осередком останньої й були Київська Русь та Галицько-Волинська держава.

Виявом міжнародного авторитету Галицько-Волинської держави було коронування князя Данила Романовича.

Ця подія засвідчує європейську орієнтацію зовнішньої політики Галицько-Волинської держави.