3. Виконання електричних принципових схем

Кожній схемі присвоюють шифр. Він складається з літери, яка визначає вид схеми, і цифри, яка визначає тип схеми. Наприклад, схема електрична принципова - Е3, схема гідравлічна структурна - Г1. Цей шифр обов'язково вказується в основному написі креслення.

Елементи електричних схем. Елементами електричних схем можуть бути резистори, конденсатори, котушки індуктивності, трансформатори, напівпровідникові вироби (діоди, транзистори, тиристори, мікросхеми), лампи, а також елементи комутаційних і контактних з'єднань (вимикачі, контакти, реле).

Елементи електричних схем зображуються на схемі у вигляді умовних графічних позначень, встановлених відповідними стандартами. Дозволяється також зображувати їх оберненими на кут 90°, 180° та 270°. Розміри умовних графічних позначень теж задаються відповідними стандартами. Електричні з'єднання між елементами зображуються лініями електричного зв'язку, розташованими у вигляді горизонтальних та вертикальних відрізків з найменшою кількістю зламів і взаємних перетинів.

Приклад розташування умовних графічних позначень елементів на схемі подано на рис. 1.3.2.

Рис.1.3.2. Розташування умовних графічних позначень

Умовні графічні позначення елементів і лінії їх електричного зв'язку виконуються на схемах однією і тією ж самою товщиною лінії -0.2...1 мм. Кожний елемент, який входить у склад виробу, повинен мати літерно-цифрове позиційне позначення. Воно складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків.

Перша частина - літерний код елементів, який визначає його вид згідно з ГОСТ 2.710-81 (одна чи кілька літер латинського алфавіту), наприклад, R - резистор, VТ - транзистор, VD - діод або стабілітрон та ін.

Друга частина - порядковий номер елементів (одна або кілька арабських цифр). Порядкові номери присвоюють елементам одного і того ж виду, яким присвоєний однаковий літерний код, наприклад, R1, R2, VТ1, VТ2. Порядковий номер присвоюється елементам, починаючи з одиниці, і далі згідно з послідовністю розташування елементів на схемі - зліва праворуч і зверху донизу (рис.1.3.4).

Рис.1.3.4. Нанесення літерно-цифрових позиційних позначень

Написи R1, VD1 та інші слід писати зверху або праворуч від умовних графічних позначень елементів. Для них застосовують креслярський шрифт одного й того ж розміру.

4. Оформлення переліку елементів

Інформацію про елементи схеми записують у перелік елементів - таблицю, яка виконується згідно зі стандартом. Розміри таблиці переліку елементів подані на рис.1.3.5. Приклад виконання переліку елементів на окремому форматі приведено на рис.1.1.4.

Рис.1.3.5. Розміри таблиці переліку елементів.

Як правило, перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми над основним написом, причому відстань між ними не повинна бути меншою за 12 мм. У разі необхідності продовження таблиці його можна розміщати ліворуч від неї.

У таблиці переліку елементів вказують такі дані:

1) у графі "Поз. позн." - позиційне позначення елемента;

2) у графі "Найменування" - назву елемента, його номінальні параметри і номер стандарту або ТУ;

3) у графі "Кільк." - кількість елементів;

4) у графі "Примітка" - у разі необхідності вказують додаткові дані елемента.

Елементи записуються у перелік групами в алфавітному порядку літерно-цифрових позначень. У межах кожної групи з однаковим літерним кодом елементи вказують за зростанням їх порядкових номерів.

Рис.1.3.6. Приклад виконання схеми електричної принципової з переліком елементів.