В залежності від обраної стратегії виділяють такі види санації:

1. Захисна та наступаюча.

2. Автономна та гетерономна.

3. Досудова та судова.

4. „Скорочення” чи „зняття вершків”.

Злиття як інструмент санації здійснюється шляхом :

1. Об’єднання підприємства-боржника з фінансово стійким підприємством із втратою першим свого юридичного статусу.

2. Об’єднання підприємства-боржника з іншим підприємством при збереженні першим статусу юридичної особи.

3. Об’єднання підприємства-боржника з санатором, яким є колектив орендарів, на умові прийняття боргів першого останнім.

4. Об’єднання підприємства боржника з визначеним господарським судом провідним підприємством, що належить до однієї з боржником сфери підприємницької діяльності.

Поглинання як інструмент санації здійснюється шляхом:

1. Придбання підприємства-боржника санатором при втраті першим самостійного статусу, але збереженням юридичної особи.

2. Придбання підприємства-боржника фінансово-стійким підприємством із втратою юридичної особи останнім.

3. Придбання підприємства-боржника санатором на умовах фінансового лізингу.

4. Придбання підприємства-боржника сенатором, яким може бути лише банк чи консалтингова компанія.

Поділ (розукрупнення) як інструмент санації це:

1. Виокремлення підприємств із отриманням статусу юридичної особи і переходом майнових прав і обов’язків на основі розподільчого балансу.

2. Виокремлення структурної одиниці підприємства з метою придбання її сенатором.

3. Виокремлення прибуткового підрозділу підприємства з метою поглинання його підприємством суміжної галузі.

4. Виокремлення збиткових підрозділів підприємства з метою переведення на них всіх зобов’язань підприємства з метою подальшої їх санації.

Примусовий поділ як форма санації не застосовується у випадку:

1. Всі відповіді вірні.

2. Неможливості організаційного відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць.

3. Неможливості територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць.

4. Існування тісного технологічного зв’язку підприємств.

Ефективність санації визначається як співвідношення:

1. Прогнозного додаткового прибутку до загального обсягу фінансових ресурсів на проведення санації.

2. Прогнозної суми чистого доходу від операційної діяльності до обсягу фінансових ресурсів на проведення санації.

3. Загального обсягу фінансових ресурсів на проведення санації до прогнозного додаткового прибутку.

4. Загального обсягу прогнозного доходу від фінансової діяльності підприємства до обсягу витрат на проведення санації.

Конгломератне злиття підприємств передбачає:

1. Об’єднання підприємств які не пов’язані між собою ні галузевими, ні технологічними особливостями.

2. Об’єднання підприємств однієї галузі.

3. Об’єднання підприємства-боржника з кредиторами.

4. Об’єднання підприємств суміжних галузей.

Фінансово-економічними наслідками виникнення ситуації банкрутства підприємства для його кредиторів є:

1. Імовірність недостатності ліквідаційної маси майна для задоволення усіх вимог, отримання збитків за операціями з підприємством-банкрутом.

2. Погіршення рівноваги між попитом та пропозицією, зростання роздрібних цін.

3. Розрив господарських зв’язків та технологічних ланок, зменшення надходжень до бюджетів різних рівнів.

4. Неотримання необхідних товарів (послуг), втрата робочих місць та, відповідно, заробітної плати.

Основні умови проведення санації підприємства можна згрупувати таким чином:

1. Умови, що визначають доцільність проведення санації; умови, що визначають можливість здійснення санації.

2. Умови, що визначають зацікавленість кредиторів у проведені санації; умови, що визначають зацікавленість держави у проведені санації.

3. Умови, що визначають зацікавленість керівництва підприємства у проведені санації; умови, що визначають зацікавленість трудового колективу у проведені санації.

4. Повна відповідь відсутня.

Формами проведення санації підприємства є:

1. Санація спрямована на рефінансування боргу підприємства, санація спрямована на реструктуризацію (реорганізацію) підприємства.

2. Санація спрямована на створення конгломератного об єднання; санація спрямована на укладання мирової угоди.

3. Санація спрямована на збереження робочих місць, санація спрямована на збереження виробничого профілю підприємства.

4. Досудова і судова санація.

Вимоги кредиторів підприємства-боржника, що не задоволені за недостатністю ліквідаційної маси майна вважаються:

1. Погашеними.

2. Відстроченими.

3. Ліквідованими.

4. Такими, що очікують повторного розгляду.

Видами ліквідації підприємства за юридичними підставами можуть бути:

1. Добровільна, примусова.

2. Примусова, відстрочена.

3. Термінова, почергова.

4. Розподільча, почергова.

Визначте вірне визначення поняття "економічна безпека підприємства?

1. Стан, який характеризує захищеність потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх загроз та небезпек.

2. Стан підприємства, при якому незважаючи на існуючі ризики забезпечується зростання прибутку.

3. Стан, при якому банкрутство підприємства малоймовірне.

4. Стан, при якому забезпечується максимально ефективне використання наявних ресурсів.

На якому рівні може досліджуватися стан економічної безпеки?

1. На усіх перелічених.

2. На рівні держави.

3. На рівні регіону.

4. На рівні підприємства.

Які підходи до тлумачення змісту економічної безпеки існують в сучасній літературі?

1. Фінансовий, інформаційний, силовий, ресурсний, ситуаційний та інше.

2. Аналітичний, прогматичний.

3. Сценарний, імітаційний.

4. Операційний, фінансовий, інвестиційний.

Що є спільним в різних підходах до тлумачення змісту економічної безпеки?

1. Захист від загроз та небезпек.

2. Задоволення інтересів підприємства та його власників.

3. Прагнення до максимізації прибутку.

4. Ефективне використання ресурсів.

За допомогою яких підходів може оцінюватися рівень економічної безпеки підприємства?

1. Усе зазначене.

2. Експертний.

3. Інвестиційний.

4. Порівняльний.

Який з нижченаведених показників характеризує рівень економічної безпеки підприємства?

1. Точка беззбитковості, коефіцієнт операційного лівериджу.

2. Рівень доходності, середня заробітна плата.

3. Темпи росту виручки, рівень прибутковості.

4. Вірна відповідь відсутня.

Який з нижченаведених показників може використовуватися для оцінки рівня економічної безпеки підприємства?

1. Всі зазначені.

2. Точка беззбитковості, коефіцієнт операційного лівериджу.

3. Рівень доходності, середня заробітна плата.

4. Темпи росту виручки, рівень прибутковості.

Які складові економічної безпеки оцінюються в процесі трьохмірної діагностики?

1. Поточна, тактична, стратегічна.

2. Операційна, інвестиційна, фінансова.

3. Маркетингова, фінансова, кадрова.

Яким чином в процесі трьохмірної діагностики здійснюється оцінка рівня економічної безпеки за окремими складовими?

1. Шляхом порівняння фактичного значення показників-індикаторів з їх рекомендованими (нормативним) значенням, з подальшим агрегуванням та врахуванням значущості окремих показників.

2. Як сума коефіцієнтів, співвідношення між фактичним та нормативним значеннями показників - індикаторів.

3. Як добуток коефіцієнтів, співвідношення між фактичним та нормативним значеннями показників - індикаторів.

4. Як сума оцінок за окремими складовими.

В чому полягає перевага методики трьохмірної діагностики економічної безпеки над іншими методичними прийомами оцінки?

1. Отримання інтегральної об’єктивної оцінки з врахуванням великої кількості показників-індикаторів.

2. Простота використання.

3. Врахування специфіки діяльності конкретного підприємства.

4. Усе зазначене.

В чому полягає основний недолік методики трьохмірної діагностики економічної безпеки?

1. Відсутність обґрунтованих нормативних значень показників-індикаторів економічної безпеки.

2. Висока трудомісткість оціночної процедури.

3. Некоректне визначення складових економічної безпеки (в розрізі окремих рівнів).

4. Усе зазначене.

Що є метою розробки системи забезпечення економічної безпеки підприємства?

1. Практична реалізація сукупності заходів по забезпеченню захисту підприємства від загроз та небезпек.

2. Створення спеціалізованої служби безпеки.

3. Недопущення силового тиску на підприємство.

4. Оцінка рівня економічної безпеки.