2. Опис експериментальної установки

Установка виконана у вигляді лабораторного стенду на два робочих місця (рис.1). Робочу ділянку установки (рис.2) є скляний калориметр, виконаний з подвійними стінками . Досліджуване тіло – випромінювач

d=0,2 м м² упаяну в скляний циліндр 2, з якого відкачано повітря. Даний циліндр поміщений в скляну колбу 3 для охолоджування його водопровідною водою. Дріт нагрівається шляхом безпосереднього пропускання через неї електричного струму. Поверхня дроту може передавати теплоту не тільки випромінюванням, по ще і шляхом конвекції _і теплопровідності Проте, при достатньому розрідженні повітря тепловий потік від тіла передається практично тільки за рахунок випромінювання, тому з внутрішньої порожнини калориметра відкачано повітря до тиску ≈10^-5 мм рт. ст.

Мал. 1. Установка ТП-011.

1 - стіл; 2 - блок випромінювача; 3- панелі управління; 4 - панель комутації;5 - каркас; 6 - панель транзисторного регулятора струму; 7 - перетворювач вимірювальний НП-ТМ-М; 8 - прилад вимірник; 9 – годинник цифровий електронний.

Температура води на вході і виході калориметра вимірюється термопарами ТХК 4 і 5 відповідно. Сигнали від термопар подаються через перетворювач А9 (R1) і перемикач S1 на цифровий вольтметр Щ-4313-Р2.

Колба з випромінювачем встановлюється в спеціальний піддон і кріпиться до нього за допомогою двох затисків. Підведення води, що охолоджує, до колби виконане від центральної системи водопостачання. Блок випромінювача встановлюється в центрі столу і кріпиться до каркаса (рис.3).

М ал. 2. Колба з випромінювачем

1 - вольфрамовий дріт; 2 - скляний порожнистий циліндр; 3 - скляна колба; 4, 5 - термопара.

Рас. 3. Блок випромінювача

1 - кришка з прозорого оргскла; 2— затиски ; 3 — колба випромінювача; 4, 5 – термопари;6- кріплення блоку.

Зверху блок випромінювача закритий кришкою з прозорого оргстекла, чим забезпечується наочність експерименту і збереження колби.

3.Хід роботи

Перед включенням установки в електричну мережу слід відкрити воду і дочекатися заповнення оболонки калориметра водою, що охолоджує. Потім встановити регулятор напруження проволікай R1 в крайнє ліве положення (нульове) до упору і включити установку в мережу тумблером 1 (спалахує контрольна

лампочка 2), після чого включити нагрів притягай перемикачем 3 і регулятором R1 встановити падіння напруги ∆U = 1,7 В для першого режиму.

Через декілька хвилин після встановлення стаціонарного режиму, який характеризується постійністю свідчень в часі величин, вимірюваних в досвіді, натиснути тумблер 5 і зміряти цифровим вольтметром приладу Щ-4313-Р2 падіння напруги. Зміряти також силу струму після натиснення на тумблер 6 і температуру води па вході і виході з калориметра після натиснення тумблера 7 по цифровому вольтметру (перемикання термопар здійснюється натисненням відповідної кнопки 4).

Результати вимірювань внести до журналу спостережень, складеного за формою таблиці 1:

Таблиця 1

№ режиму	Сила струму І, А	Падіння напруги ∆U , В	Температура на вході °С	Температура на виході ,°С
1	2	3	4	5
1		1,7
2		2, 5
3		4,0

Провести вказані вимірювання ще на двох режимах, відповідних падінню напруги на робочій ділянці ∆U = 2,5 В і ∆U = 4 В.

Після закінчення вимірювань вивести ре1улятор нагріву 3 проти годинникової стрілки до упору (відключити) і вимкнути перемикачем 4 нагріваючи дроту.

Потім відключити електроживлення установки і перекрити подачу води.