2. Поняття про етап медичної евакуації. Завдання та принципова схема розгортання етапу медичної евакуації

Медична допомога пораненим і хворим та їх лікування здійснюється на медичних пунктах та у лікувальних закладах, що розгорнуті, як правило, в певній послідовності від фронту в тил і які отримали назву етапів медичної евакуації.

Під етапом медичної евакуації (ЕМЕ) розуміють сили та засоби медичної служби, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування потерпілих, надання їм медичної допомоги, лікування та підготовки їх до подальшої евакуації.

Основними етапами медичної евакуації є медичний пункт полку (МПП), медична рота (медр) бригади, військовий польовий пересувний госпіталь (ВППГ) медичної бригади армійського корпусу (АК), лікувальні заклади пересувних госпітальних баз (ПГБ) та територіальних госпітальних баз (ТерГБ). Етапом медичної евакуації можна вважати і медичний пункт батальйону (МПБ), якщо він розгорнутий для роботи на місці (в обороні).

Незалежно від місця в системі медичного забезпечення військ етапи медичної евакуації виконують наступні загальні для кожного з них завдання:

прийом, реєстрацію, медичне сортування потерпілих, що надходять;

проведення за показаннями санітарної обробки потерпілих, дезинфекції, дезактивації та дегазації їх обмундирування і знаряддя;

надання потерпілим медичної допомоги;

стаціонарне лікування потерпілих (починаючи з медр та ВППГ);

підготовку до евакуації потерпілих, що підлягають лікуванню на наступних етапах;

ізоляцію інфекційних хворих.

Для вирішення цих завдань на кожному ЕМЕ передбачається розгортання відповідних функціональних підрозділів. В МПП, медр та ВППГ розгортається сортувально-евакуаційне відділення, де проводиться прийом та медичне сортування потерпілих, а також зосереджуються потерпілі, які підлягають евакуації на наступні ЕМЕ. У лікувальних закладах госпітальних баз для прийому та медичного сортування потерпілих розгортається приймально-сортувальні відділення. Ці відділення розгортають функціональні підрозділи, в яких проводиться санітарна обробка потерпілих, дезінфекція, дезактивація та дегазація їх обмундирування та знаряддя: площадка спеціальної обробки МПП та відділення спеціальної обробки медр бригади та госпіталів. Для надання медичної допомоги потерпілим розгортається перев'язочна в МПП, операційно-перев'язочні відділення, відділення анестезіології та реанімації (інтенсивної терапії) в медр бригади, госпіталях. Стаціонарне лікування потерпілих проводиться в медр, ВППГ та в лікувальних закладах госпітальних баз, для чого розгортаються різні функціональні підрозділи (госпітальне відділення медр, ВППГ та лікувальні відділення у лікувальних закладах ГБ, стоматологічні кабінети та ін.). Крім того, розгортаються аптека, ізолятори (для тимчасового розміщення інфекційних хворих), обладнуються місця для розміщення особового складу, господарчих підрозділів.

Етапи медичної евакуації розгортаються на такій відстані від діючих військ (сил) та переміщуються за ними з таким розрахунком, щоб забезпечити своєчасне надання медичної допомоги потерпілим. Оптимальні строки надання першої лікарської допомоги 4-5 годин, кваліфікованої 8-12 годин з моменту поранення. За стандартами НАТО першу лікарську допомогу потерпілим необхідно надавати у першу годину після поранення, захворювання (правило “золотої години”), а невідкладну кваліфіковану хірургічну допомогу – протягом перших 6 годин після поранення, захворювання (правило “шести годин”)

Райони для розміщення ЕМЕ вибирають з розрахунку конкретних умов обстановки (бойові задачі військ та їх бойова і оперативна побудова, організація тилу, накреслення доріг, радіаційна та хімічна обстановка).

Місце розгортання ЕМЕ повинно відповідати наступним вимогам:

бути достатнім за площею, для розгортання всіх функціональних підрозділів етапу (МПП – 100х100 м, медр – 200х300 м, ВППГ – 300х400 м);

розміщуватися неподалік від основних шляхів підвозу та евакуації і мати добрі під'їзні дороги, придатні для руху транспорту;

знаходитись на достатньому віддаленні від об'єктів, по яким противник планує завдати ударів (вогневі позиції артилерії, резерви військ, атомні електростанції, підприємства хімічної промисловості, вузлові залізничні станції та ін.);

дозволяти використовувати захисні властивості місцевості (висоти, яри, кар'єри) для захисту ЕМЕ від дії зброї масового ураження;

мати джерела питної води;

благополучний санітарно-епідемічний стан.

Всі вищевказані вимоги повинні сприяти підтримці постійної готовності ЕМЕ до роботи в будь-яких умовах.