- •Звітна документація виробничої педагогічної практики
- •Індивідуальний план роботи студента
- •Щоденник
- •Зразок оформлення аналізу уроку музичного мистецтва у педагогічному щоденнику
- •План аналізу (самоаналізу)уроку
- •План аналізу (самоаналізу) позакласного виховного заходу
- •Орієнтовна схема планування навчального заняття
- •План-сітка роботи студента під час практики
- •Підсумкові вимоги для студентів іv курсу
- •Список звітної документації до захисту практики у зош
- •План письмового звіту студента-практиканта про виконану роботу
- •Орієнтовний зміст характеристики студента практиканта, що надається адміністрацією навчального закладу за результатами роботи
План письмового звіту студента-практиканта про виконану роботу
1. Аналіз здійсненої педагогічної діяльності у відповідності до навчальної програми педагогічної практики з предмету «Музичне мистецтво».
2. Виклад змісту виконаної роботи за індивідуальним планом (у разі певних змін пояснити причини).
3. Характеристика професійних якостей, що були набуті у процесі практичної діяльності.
4. Конкретизація труднощів навчальної, виховної, дослідницької роботи:
- яких саме знань бракувало;
- несформованість яких умінь і навичок завадила виконанню тих або інших педагогічних завдань, реалізації професійних функцій учителя.
5. Оцінка рівня організаційно-методичного та технічного забезпечення діяльності студентів з боку організаторів практики.
6. Висновки та пропозиції щодо удосконалення підготовки та організації практики.
Підсумкові вимоги для студентів іv курсу
1. Спостереження 20-25 уроків музичного мистецтва.
2. Проведення 6-8 уроків музичного мистецтва в 1-8 класах.
3. Спостереження 2-4 занять у музичних гуртках.
4. Проведення 2-4 занять у музичних гуртках.
5. Підготовка і проведення 2 бесід на музичну, естетичну, етичну, моральну теми.
6. Підготовка та проведення музичного виховного заходу (лекція-концерт, вечір розваг, музична вікторина, святковий ранок тощо).
7. Підготовка та проведення фольклорного свята.
8. Підготовка та проведення тематичного вечора для старшокласників.
9. Підготовка та проведення колективної творчої справи (музично-театральної композиції).
10. Індивідуальна робота з невстигаючими учнями.
11. Індивідуальна робота з музично обдарованими учнями.
12. Проведення науково-дослідної роботи.
13. Підбір та виготовлення дидактичного матеріалу для уроків музичного мистецтва.
14.Оформлення звітної документації.
15. Захист результатів педагогічної практики.
Список звітної документації до захисту практики у зош
1. Індивідуальний звіт-аналіз виконаної роботи.
2. Характеристика зі школи за підписом директора закладу (підпис завірено круглою печаткою)
3. Педагогічний щоденник.
4. Плани-конспекти проведених уроків.
5.Конспекти залікових уроків з підготовленими до них наочними посібниками, дидактичними матеріалами.
6. Аналіз одного з виховних позакласних заходів (додати сценарій заходу з відгуком вчителя або методиста).
7. Психолого-педагогічна характеристика учня (для 4 курсу), учнівського колективу (для 5 курсу)
8. Документ, який свідчить про виконання творчого завдання (за вимогою фахової кафедри).
Зразок схеми психолого-педагогічної характеристики особистості учня
1. Загальні дані про учня: прізвище, ім’я, вік, школа, клас, місце проживання; аналіз умов життя в сім’ї, освіта батьків, місце їх роботи і посада; матеріальні, житлово-побутові умови: особливості сімейного мікроклімату, сімейні традиції, причини сімейних конфліктів, якщо вони існують;характер взаємин між батьками, батьками та дітьми; як ставляться члени сім’ї до успішності та поведінки учня, до школи, вчителів, товаришів (друзів) дитини, контакт із класним керівником; спосіб життя дитини в сім’ї та системі її виховання; режим дня, трудові обов’язки школяра вдома; які засоби, методи виховного впливу переважають (заохочення, переконання, вимога, вправляння, привчання тощо): хто з членів сім’ї і в якій мірі здійснює виховний вплив на дитину; вірність основній лінії сімейного виховання: хто в сім’ї є найбільшим авторитетом для учня.
2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання, ступінь його усвідомлення, які навчальні предмети більше любить та чому; улюблений навчальний предмет; основний мотив навчальної діяльності, успішність (які оцінки переважають, успішність з предметів шкільного навчання в минулому і в даний час, причини неуспішності (якщо вони є) і шляхи її усунення); розумовий розвиток школяра, оволодіння раціональними методами пізнання, чи знаходить самостійно раціональні методи розумової діяльності і навчальної роботи, відмовляючись від шаблону; чи переносить відомі йому методи пізнання з однієї ситуації на іншу; чи усвідомлює процес розумової діяльності; як в умовах школи здійснюється управління розумовим розвитком школяра в процесі організації його розумової діяльності; загальний рівень розумового розвитку, широта світогляду, міра начитаності; розвиток мови, вміння висловити свою думку в усній і письмові формі, запас слів, образність та емоційність мови.
3.Особливості пізнавального процесу: особливості уваги, ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість уваги у продовж уроку, відволікання уваги та її причини, здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних уроках; усвідомлення сприйняття навчального матеріалу, швидкість усвідомлення, оволодіння перцептивними розумовими діями; особливості пам’яті, усвідомленого запам’ятовування, а також легкість відтворення; індивідуальні особливості пам’яті: переважаючий вид пам’яті; розвиток мислення, розуміння в засвоєнні навчального матеріалу, вміння мислити і робити самостійні висновки. Рівень володіння операціями аналізу, синтезу. Порівняння, абстрагування і узагальнення, особливості уяви учня.
4. Трудова діяльність учня: ставлення до праці і мотиви трудової діяльності, повага чи нехтування працею; якому виду праці надає перевагу, що саме приваблює у праці: сам процес, набуття певних умінь і навичок, кінцевий результат, оцінка результатів праці, зацікавленість в корисності своєї праці; трудова підготовка школяра в порівнянні з іншими учнями; наявність вмінь та навичок, швидкість і легкість набуття нових трудових навичок; в яких видах суспільно-корисної роботи у школі бере участь; організованість, дисциплінованість, самостійність, наявність звички до довготривалих зусиль у праці; яким видам праці віддає перевагу; яку професію збирається обрати, мотиви вибору, стійкість професійних інтересів, яку професію рекомендують класний керівник і батьки.
5. Громадська діяльність та активність: які доручення виконує і як ставиться до їх виконання, причини пасивності і недобросовісного виконання громадських доручень (якщо це має місце); де проявляє громадську активність (в класі, гуртку, секції, клубі тощо); інтерес до громадського життя країни (читання газет, прослуховування радіопередач, перегляд відповідних телепередач, обговорення суспільних подій з учителями та товаришами).
6. Спрямованість і загальний розвиток учня. Потреби та інтереси учня, Види інтересів: інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту; наявність провідного інтересу; характер інтересів з точки зору їх глибини, широти, активності і стійкості, переконання, ідеали; чи є особливі здібності з будь-якого виду діяльності (до музики, малювання, техніки, спорту тощо) і в чому вони проявляються; в яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює учень; особливості читацьких інтересів, їх широта і стійкість; рівень вимог до себе.
7. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру; ставлення до людей, навчання, праці, самого себе; прояв особливостей характеру учня в процесі спілкування з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм, чуйність, зло втішність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість та інші); характерна для школяра оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та інших; вольові риси характеру (настирливість, самостійність, ініціативність у навчанні, прці, громадському житті, іграх, негативізм); моральні риси характеру (почуття обов’язку і відповідальності, чесність, ширість та інше); особливості темпераменту. Його вираження в емоційній сфері, працездатність, спілкування.
8. Місце учня в системі внутрішньо-колективних відносин: розвиток учня, рівень вихованості, традиції та вимоги класного колективу, взаємостосунки в колективі; ставлення учня до однокласників: любить їх чи байдужий, не любить, дорожить їх думкою, з ким дружить і на чому тримається те чи інше ставлення, офіційне, неофіційне місце в класному колективі, задоволеність своїм статусом у колективі і яку місце хотів би займати; в якій групі учень проводить свій вільний час поза школою і сім’єю (з однокласниками, у компанії, спортивній секції, художньому гуртку тощо), яка з цих груп є референтною, яке місце займає в цих групах учень; ставлення до школи, чи цінує перебування в школі, що саме: стосунки з учителями і вихователями, чи є контакт, любить, поважає; ставлення вчителів і вихователів до учня.
9. Висновки: найбільш характерні особливості. Які необхідно врахувати при індивідуальному підході до учня; причини відставання у навчанні, відхилень у поведінці; які засоби впливу були вжиті педагогічним колективом і студентом до цього учня, їх ефективність; яку систему заходів, на думку практиканта, слід зробити і реалізувати для виправлення становища, які індивідуально-типологічні особливості слід враховувати при цьому.
Зразок схеми психолого-педагогічної характеристики класного колективу
1. Загальні дані про клас: склад учнів по віку, статі. Біографія класу, його традиції. Загальна характеристика успішності та навчальної дисципліни. Соціальний стан батьків. Зв’язки класу з іншими групами і колективами.
2. Спрямованість класного колективу: мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Характеристика моральної атмосфери у класі:
наявність і зміст загальноприйнятих моральних норм і еталонів поведінки; ставлення класу до фактів порушення; сформованість почуття відповідальності за власні вчинки;
навчальна діяльність (рівень загального розвитку учнів, широта інтересів, кругозір); вимоги до навчальної діяльності з боку активу і один до одного; негативні і позитивні прояви взаємодії в навчальній роботі (взаємодопомога або списування, підказування тощо);
трудова діяльність: суспільно-корисна праця та її місце в житті колективу, види праці і характер її виконання, прояв дисципліни і свідомості в праці;
громадська діяльність класу;
інші види діяльності: інтерес в класі до мистецтва, літератури, спорту, відвідування театрів, участь у лекції, диспутах, конференціях, обговорення кінофільмів тощо.
3. Характер взаємин в колективі: що лежить в основі взаємин в колективі – місце проживання, спільна діяльність, інтереси, місце за партою; як ставляться учні один до одного (система їх взаємовідносин): повага, ввічливість, чуйність, поступливість, взаємодопомога; загальні інтереси, чи прагнуть бути разом в позаурочний час; які взаємини між хлопчиками і дівчатками, які учні найбільш авторитетні в класі, ким діти нехтують або не помічають в своєму класі і чому, ставлення класу до учнів з фізичними вадами; чи є в колективі загальні моральні норми, правила, які діти вважають за потрібне виконувати; характерні випадки порушень цих правил, їх причини та засоби впливу на порушників, з боку класного керівника і учнівського колективу.
4. Коротка характеристика виборного активу класу та його діяльності. Неофіційний актив класу і його взаємостосунки з офіційним.
5. Педагогічне керівництво класним колективом (вплив особистості класного керівника, вчителів, батьків на колектив; ставлення класу до них; авторитет серед учнів). Здійснення індивідуального підходу до учнів і загальний стиль педагогічного керівництва.
6. Висновки: Характеристика рівня розвитку класного колективу. Сформованість учнівського колективу. Основні недоліки в організації життя колективу, міжособистісних стосунків і шляхи їх подолання. Можливість використання класного колективу для виховного впливу на окремих учнів. Рекомендації щодо поліпшення роботи з організації і згуртування класного колективу, створення сприятливого педагогічного мікроклімату для кожного учня. Визначення основних завдань щодо розвитку класного колективу та перспективи його формування.
Примітка: кожне положення психолого-педагогічної характеристики повинно бути підтверджене прикладами з власних спостережень та проведених досліджень.
