5. Єдиний реєстр досудових розслідувань: суб’єкти, строки, підстави реєстрації інформації про кримінальне правопорушення.

6. Здійснення досудового розслідування слідчою групою.

У складних справах для більш ефективного розслідування або для того, аби вкластися у строки, відведені на слідство, призначається група слідчих, які проводять розслідування. У групу слідчих, як правило, входять слідчі різних відомств. Про призначення групи слідчих виноситься постанова, вона оголошується обвинуваченому. З групи слідчих визначається старший слідчий, який керує процесом слідства.

7. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами при провадженні досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами – основана на законах і відомчих нормативних актах їх спільна узгоджена діяльність (за метою, характером, місцем і часом), яка направлена на вирішення завдань кримінального судочинства, при керівній і організуючій ролі слідчого та чіткому розмежуванні компетенції.

Така взаємодія має теоретичні та правові підстави. Теоретичними підставами взаємодії є положення, які пояснюють її сенс і значення, їх усвідомлення слідчими і співробітниками оперативних підрозділів роблять взаємодію більш осмисленою та цілеспрямованою, сприяючи тим самим її законності й ефективності, дозволяють відповісти на питання: з якою метою здійснюється взаємодія?; чому вона можлива?; чим викликана її необхідність?

Такими підставами, на нашу думку, є:

а) спільність мети і завдань оперативних підрозділів та слідчого - лише об'єднуючи свої зусилля органи досудового слідства і оперативні підрозділи зможуть ефективно їх вирішити;

б) однакова юридична сила процесуальних актів працівників оперативних підрозділів та слідчого – протоколи слідчих дій, виконаних співробітниками оперативних підрозділів за дорученням слідчого, мають таке ж доказове значення як і протоколи складені слідчим.

Правовими ж підставами взаємодії є: приписи законів (КПК, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін.) та підзаконних нормативних актів, у тому числі актів обмеженого використання різного ступеня конфіденційності.

Взаємодія слідчого і оперативних підрозділів має різноманітний характер і здійснюється в певних правових формах. Виділяють процесуальні й організаційні (не процесуальні) форми взаємодії.

До процесуальних форм взаємодії, тобто таких, які регулюються кримінальним процесуальним законом відносяться:

1) доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам (ст.ст. 40, 41 КПК).

2) надання допомоги слідчому при провадженні окремих слідчих дій. Допомога оперативних підрозділів необхідна слідчому при провадженні таких слідчих дій, які потребують великого обсягу роботи або додаткових гарантій для осіб, котрі беруть у них участь. Це обшуки, огляди місця події, слідчий експеримент. Участь співробітника оперативного підрозділу відображається в протоколі слідчої дії.

До організаційних форм (не процесуальні форми) взаємодії слідчого й оперативних підрозділів, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, відносяться:

1) погоджене планування спільних слідчих, розшукових і оперативно-розшукових заходів;

2) обмін взаємодіючих суб'єктів інформацією, що надходить за повідомленнями про вчинені злочини і злочини, що готуються, а також з інших питань слідчої й оперативно-розшукової діяльності (зокрема, використання можливостей автоматизованих банків даних, криміналістичних та оперативно-довідкових обліків тощо);

3) координація проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

4) консультації;

5) спільний аналіз причин і умов, що сприяють вчиненню злочину, та обговорення профілактичних заходів;

6) спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи;

7) спільне використання техніки, засобів зв'язку і транспорту, що має в своєму розпорядженні оперативні підрозділи тощо. Однак, слід мати на увазі, що таке розмежування, як і будь-яке інше, умовне, тому що процесуальні форми взаємодії знаходять більш детальне регламентування у відомчих нормативних актах, а організаційні або оговорені, але недостатньо повно визначені та регламентовані законом, або випливають з його змісту.

В залежності від періоду часу, на протязі якого здійснюється взаємодія і від ступеня об'єднання спільних зусиль, можна виділити такі її види: а) разова; б) періодична; в) постійно діюча.

Координацію діяльності оперативних підрозділів і досудового слідства по розкриттю і розслідуванню кримінальних правопорушень здійснюють керівники відомств у межах свого відомства, а прокурор – всіх органів досудового розслідування.

8. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.

Стаття 217. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

1. У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2. Не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

3. У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

4. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

5. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

6. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

***

1. Досудове розслідування здійснюється за кожним фактом виявлення кримінального правопорушення і відомості про таке розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2. Об’єднання матеріалів досудового розслідування необхідно вважати доцільним, якщо в результаті об’єднання в одне кримінальне провадження матеріалів декількох досудових розслідувань досягається можливість забезпечення повноти й об’єктивності дослідження обставин вчиненого злочину чи злочинів або кримінальних проступків, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з учасників кримінального правопорушення. Коментована стаття передбачає можливість (а не обов’язковість) прийняття слідчим, прокурором рішення про об’єднання матеріалів декількох досудових розслідувань в одне в разі виявлення вказаних у законі підстав для цього. Із змісту коментованої статті випливає, що повинні об’єднуватися в одне провадження матеріали досудового розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, за якими не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами), незалежно від часових чи територіальних меж вчинення таких кримінальних правопорушень.

3. Підстави об’єднання матеріалів досудового розслідування не передбачають їх поширювального тлумачення. Випадки об’єднання матеріалів досудового розслідування за різними злочинами з мотиву практичної доцільності на підставах, що прямо не вказані в законі, треба вважати такими, що вступають у протиріччя з принципом законності. Вчинення різними особами декількох злочинів без ознак співучасті в одному й тому ж місці або по відношенню до одних і тих же потерпілих, не створює підстав для об’єднання в одному кримінальному провадженні матеріалів досудового розслідування за цими злочинами. Прийняття рішення щодо об’єднання матеріалів досудового розслідування передбачає необхідність ретельної оцінки ймовірних наслідків даної дії.

4. Допустимість об’єднання в одному кримінальному провадженні матеріалів досудового розслідування до встановлення підозрюваних може визначатися виявленням доказів, що вказують на вчинення декількох злочинів однією або кількома особами у співучасті (наприклад, виявлення тих самих слідів пальців рук ймовірних підозрюваних на різних місцях вчинення злочинів). Об’єднання матеріалів досудового розслідування в таких випадках сприятиме цілеспрямованості досудового розслідування та його результативності.

5. У відповідності до частини 2 коментованої статті не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину. Розслідування кримінальних проступків здійснюється у формі дізнання, розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства (див. коментар до ст. 215 КПК). Проте не слід вважати порушенням процесуальних вимог розслідування в об’єднаному провадженні декількох злочинів, якщо за результатами досудового розслідування буде встановлено, що окремі з епізодів правопорушення є не злочином, а кримінальним проступком.

6. За правилами, передбаченими частиною 3 коментованої статті, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, і такі обставини знаходять своє підтвердження матеріалами кримінальних проваджень. Якщо при провадженні досудового розслідування встановлюється відсутність зв’язку як між окремими злочинами, так і між підозрюваними у їх вчиненні особами, виділення матеріалів досудового розслідування вважається обов’язковим. Відсутність такого зв’язку може бути констатовано, зокрема, при виявленні в ході досудового розслідування відомостей про нові, раніше не відомі злочини.

7. У випадках, коли значний обсяг матеріалів досудового розслідування й множинність його епізодів роблять важко досяжним своєчасне закінчення досудового розслідування, зумовлюють доволі тривале й надмірне тримання підозрюваних під вартою, створюють загрозу реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ до правосуддя у розумні строки, вони можуть бути розцінені як підстави для виділення з даного кримінального провадження матеріалів як самостійного досудового розслідування. Законодавець чітко визначає, що повнота досудового розслідування й судового розгляду в результаті виділення матеріалів не повинні постраждати.

8. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором і не підлягає оскарженню. За наявності підстав й визнання необхідності об’єднання в одному кримінальному провадженні або виділення матеріалів досудового розслідування прокурор виносить постанову про об’єднання або виділення матеріалів досудового розслідування з викладенням мотивів прийнятого рішення. Постанова прокурора підлягає безумовному виконанню особою, в провадженні якої перебувають матеріали досудового розслідування або якій такі матеріали направлені для проведення досудового розслідування.