- •7.080403 – Програмне забезпечення автоматизованих систем
- •1 Структура файлової системи, базовий та розгорнутий перелік команд ос unix
- •1.2 Підготовка до роботи
- •1.3 Методичні вказівки до виконання роботи
- •1.3.1 Процедура віддаленої реєстрації користувача на платформі unix
- •1.3.2 Файлова система
- •1.3.3 Середовище виконання процесів
- •1.3.4 Базові команди системи
- •1.5 Завдання
- •1.7 Контрольні запитання
- •2 Редактор VI
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •2.3.3 Команди руху маркера по екрану монітора
- •2.3.4 Команди редактора, що забезпечують перехід у режим вводу
- •2.3.6 Команди копіювання
- •2.3.7 Команди пошуку вказаної символьної конструкції або літери
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Завдання
- •2.7 Контрольні запитання
- •3 Shell. Змінні оболонки shell. Застосування файла .Profile
- •3.3.2 Команда echo
- •3.3.3 Змінні середовища виконання
- •3.3.4 Файл .Profile
- •3.3.5 Використання лапок
- •3.3.6.1 Позиційні змінні (параметри)
- •3.3.6.2 Літерно-цифрові змінні (користувача)
- •3.3.6.3 Раніше визначені спеціальні змінні
- •3.3.7 Переадресація вводу-виводу за допомогою дескрипторів файлів
- •3.3.8 Шаблони, підстановки
- •3.3.9 Спеціальні символи shell операторів
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Завдання
- •3.7 Контрольні запитання
- •4 Shell. Оператори облонки shell. Програмування в оболонці shell
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Підготовка до роботи
- •4.3 Методичні вказівки до виконання роботи
- •4.3.1 Оператори мови shell
- •4.3.2 Синтаксис shell
- •If список команд
- •4.3.3 Створення та організація процедури у shell
- •4.3.4 Команди підтримки та їх особливості
- •4.3.4.1 Умовна перевірка: test
- •4.3.4.2 Оцінка арифметичних виразів expr
- •4.3.4.3 Команди true і false
- •4.3.4.4 Внутрішньорядкове введення документів
- •4.3.5 Передача параметрів до процедури shell
- •4.3.6 Приклади використання команд shell
- •4.3.6.1 Використання оператора if
- •If список команд
- •If список команд
- •4.3.6.2 Використання оператора case
- •4.3.6.3 Умовні цикли while та until
- •4.3.6.4 Організація циклу для списку: for
- •4.3.6.5 Керування циклами: break та continue
- •4.3.6.6 Кінець файла та вихід
- •4.4 Порядок виконання роботи
- •4.5 Завдання
- •4.7 Контрольні запитання
- •5 Мережні протоколи tcp/ip. Протокол telnet та протокол обміну файлами ftp
- •5.3.1.1 Командний режим telnet
- •5.4 Порядок виконання роботи
- •5.5 Завдання
- •6 Awk. Програмування на мові awk
- •6.3.1 Структура програми на мові awk
- •6.3.2 Поля
- •6.3.3 Вивід на друк
- •6.3.4 Форматований висновок
- •6.3.5 Прості шаблони
- •6.3.5 Вбудовані змінні
- •6.3.6 Змінним, обумовленим користувачем
- •6.3.7 Повідомлення про помилки
- •6.3.8 Вираження
- •6.3.8.2 Відносні вираження
- •6.3.8.3 Регулярні вираження
- •6.3.8.5 Символи
- •6.3.8.6 Комбінації виражень
- •6.3.8.6 Діапазони виражень
- •6.3.8.9 Вбудовані змінні
- •6.3.8.10 Арифметичні дії
- •6.3.8.11 Змінні поля
- •6.3.8.12 Деякі лексичні угоди
- •6.3.8.13 Вивід у файли
- •6.3.8.14 Вивід у канали
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Завдання
- •6.7 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованої літератури
3.3.6.1 Позиційні змінні (параметри)
Коли ініціюється процедура shell, то shell відразу потаємно створює позиційні параметри, де найменування самої процедури присвоюється параметру $0, перший аргумент $1 і т.д. до дев’ятого аргументу - $9. Коли аргументів більше, ніж дев’ять shell зберігає їх, але не надає пойменованого доступу. Для того, щоб отримати пойменований доступ до таких аргументів – потрібно застосувати команду shift, яка переписує другий аргумент зі змінної $2 до $1. Така процедура виконується до усіх аргументів. Слід пам’ятати, що перший аргумент буде знищено. При застосуванні команди shift вдруге – наведений алгоритм роботи буде виконано.
3.3.6.2 Літерно-цифрові змінні (користувача)
Інтерпретатор shell також використовує літерно-цифрові змінні, яким присвоюються текстові значення. Наприклад:
ім’я=рядок
Для того щоб оперувати змістом змінних користувач повинен використовувати операцію підстановки. Для наведеного прикладу, значення змінної ім’я можна отримати, застосувавши конструкцію echo $ім’я, тобто виконавши операцію підстановки у команді.
3.3.6.3 Раніше визначені спеціальні змінні
Є кілька змінних значення, як встановлюються самим інтерпретатором.
Це:
$# – отримує кількість аргументів, що передані до shell, не враховуючи найменування самої процедури.
$? – має код завершення останньої виконаної команди. Коли код завершення виконання дорівнює «0» – команда вдало виконана, якщо ні – помилка.
$$ – має номер поточного процесу.
$! – ця змінна має номер останнього процесу, що виконувався у фоновому режимі.
$- – складається з імен «стягів», що включені у цей момент у shell.
$* – має усі аргументи поточної процедури.
3.3.7 Переадресація вводу-виводу за допомогою дескрипторів файлів
Слід пам’ятати, що усі команди, звичайно, відправляють свій вивід до файла з дескриптором 1 або 2. У shell є свій механізм створення вихідного файла поєднаного з дескриптором файла. Виконавши таку команду:
fd1 >& fd2,
де fd1 та fd2 – дескриптори файлів, маємо дозвіл скерувати вивід, що був пов’заний з файлом з дескриптором fd1 у файл з дескриптором fd2. За замовчуванням значення fd1 і fd2 дорівнюють 1. Якщо у момент виконання команди fd2 не визначено, то переадресація відміняється. Найчастіше вказаний механізм використовують для переадресації системного пристрою виводу помилок. Це виконується так:
command 2>&1.
Якщо користувач хоче перенаправити стандартні пристрої виводу та виводу помилок до одного файла (file), необхідно виконати таку команду:
command 1>file 2>&1.
Послідовність аргументів в цьому випадку дуже важлива, тому що дескриптор 1 поєднується з файлом file, а потім дескриптор 2 поєднується з тим же файлом, який вже з’єднався з дескриптором 1.
Цей механізм працює і для переадресації системного пристрою вводу.
3.3.8 Шаблони, підстановки
Інтерпретатор shell дозволяє використовувати в подальшому наведені спеціальні символи в аргументах команд:
* - віддзеркалює будь-який символ або символи, а також відсутність символу;
? - віддзеркалює будь-який символ;
[...] – віддзеркалює будь-який символ з перелічених у дужках;
${...} – виконує підстановку значення змінної оболонки;
`...` - виконує підстановку результату виконання команди.
