Тема 2. Формування потенціалу підприємства

Мета вивчення теми: розкрити системний підхід до визначення складу елементів виробничого потенціалу, проаналізувати склад виробничого потенціалу та особливості його взаємозаміни.

1. Алгоритм формування потенціалу.

2. Оптимізація структури потенціалу .

3. Інформація як системоутворюючий компонент потенціалу.

Можна побудувати загальнотеоретичну модель формування потенціалу підприємства (рис. 2.1).

Кожен з показаних на схемі елементів підпорядковується досягненню загальних цілей потенціалу підприємства, тобто, якщо існують засоби виробництва, кадри, приміщення з певними характеристиками та інші ресурси, то потенціал підприємства як економічна система здатний задовольнити постійно мінливі потреби потенційних споживачів.

Поняття «структура потенціалу» має характеризуватися такими основними рисами: стійкість, стабільність, гнучкість, пропорційність, збалансованість тощо. У системі потенціалу підприємства можна виділити два типи закономірностей:

1) формувальні — закономірності розвитку, які спричиняють перехід системи в інший якісний стан;

2) регулювальні — закономірності функціонування, які спри­яють стабілізації наявного рівня якості системи.

З метою оцінки та оптимізації ефективності виробничої системи використовуються окремі показники які характеризують внутрішню структуру окремого стану системи (характеристики основних елементів виробництва їх взаємозв’язок та розвиток з часом. Загальні показники характеризують – спів розмірність окремих станів системи за допомогою таких показників як механоозброєнність, трудомісткість, машиноміскість.

Потенціал системи (у вигляді потужностей) знаходиться у двох кінцевих станах: вихідному (Мвх) та вхідному (Мвих).

Вхідний потенціал забезпечує отримання заданих кінцевих результатів, а вихідний складається з суми вхідного потенціалу та ентропії потенціалу, яка поглинається системою на своє формування та функціонування. Чим менша ентропія – тим більш ефективна система, тим більша її адаптивність до умов виробництва, а відповідно і вище її конкурентоспроможність.

Співвідношення між вихідною та вхідною потужністю в окремих джерелах пропонується характеризувати коефіцієнтом корисної дії (ККД)

, (2.1)

Однак на нашу думку доцільним є визначення коефіцієнту енетропії оскільки втрата потужності не створює безпосередньої корисної дії.

(2.2)

Узагальнюючий показник системи можна розглядати як витрати виробництва на створення та функціонування системи до її результатів. Фактично рентабельність сукупного капіталу виробничої системи:

, (2.3)

де ВОФ – вартість основних фондів;

МВ – матеріальні витрати;

ВВ – валова виручка;

Соб – собівартість.

Сутність виробничо-економічної інформації.

Інформація – сукупність відомостей про стан керованої системи та зовнішнього середовища. Інформаційне забезпечення одна з найважливіших функцій, що забезпечують якість рішення, що приймається. Процес обміну інформацією на основі якого адміністрація отримує дані для прийняття рішень та доводить інформацію щодо їх прийняття – називається комунікацією. В процесі комунікації виокремлюють чотири базові елементи: відправник, повідомлення, канал, отримувач.

Інформація, як є складовою виробничого потенціалу. Тому інформаційне забезпечення виробництва є важливою складовою ефективного перебігу виробничого процесу. Збирання та обробка інформації щодо діяльності підприємства здійснюється в умовах інформаційної системи підприємства.

Інформаційна система підприємства (ІСП) - структурна організація людей, устаткування і методів, що дозволяє збирати, обробляти, аналізувати, оцінювати і видавати в потрібний час інформацію, яка є придатною для прийняття управлінських рішень. Джерелами інформації виступають внутрішні та зовнішні джерела. Всю інформацію поділяють на дві великі групи:

Вторинна інформація - це інформація, що вже десь існує, тому що зібрана раніше для іншої мети і є загальнодоступною, але вона не може цілком задовольнити специфічні інформаційні потреби.

Це, наприклад, статистика продажу продукції підприємств, ринкові ціни, кількість конкурентів і т. д.

Первинна інформація - це інформація, зібрана вперше з використанням спеціальних методів її збирання для задоволення специфічних потреб підприємства.

Первинну інформацію має бути зібрано й оброблено з дотриманням процедур, що гарантують її надійність і придатність до використання для прийняття управлінських рішень.

Потоки даних фіксуються трьома підсистемами ІСП.

Система внутрішнього обліку є джерелом внутрішньої інформації про господарську діяльність підприємства. Основний її елемент - система бухгалтерського обліку. Інформація, зібрана цією підсистемою, як правило, дуже точна. Дані обробляють і зводять у стандартні форми періодичної звітності, які дають багату, але ще недостатню інформацію для тих, хто повинен приймати управлінські рішення. Ці форми звітності за кілька років складають банк точних даних.

Довідкова система інформації доповнює інформацію, яку збирає система внутрішнього обліку, найрізноманітнішою вторинною інформацією щодо сфери діяльності, рівня конкуренції.

Підсистема обробки та систематизації інформації де відбувається обробка та розробка певних економіко-математичних моделей щодо регулювання діяльності підприємства.

Аналіз якості виробничої інформації.

Роль виробничої інформації не однакова на різних етапах та стадіях процесу управління. Оскільки на одних етапах необхідні обсяги інформації на інших – можливості її обробки на третіх – її рух.

Якість інформації насамперед залежить від кількості і якості інформації які можуть бути оцінені наступними основними показниками:

Ентропією – розміром її розсіювання. Втрата інформації збільшується зі зростанням кількості її видів і зменшенням надійності.

Кількістю достатньої інформації яка визначається з урахуванням регульованих станів системи. Зі збільшенням кількості отриманої інформації зростає достовірність у правлінських рішень та їх оптимальність.

Вірогідність отримання інформації вчасно – найбільша вірогідність отримання інформації а її цінність відповідає максимальному значенню ї достовірності

Складність підготовки управлінських рішень виходить з того що мінімальна складність прийняття управлінських рішень залежить від повноти та достатності інформації.

Цінність (якість) інформації яка характеризується інтегральним показником (Ц)

, (2.4)

де а1, а2, а3, а4 - коефіцієнти вагомості показників інформації;

S,P,F,τ,Pі – показники інформації (відповідно значення корисність, періодичність, своєчасність, достовірність) які виражені у відносних вимірниках від 0 до 1.

Запитання для самоконтролю:

1. Чому доречно потенціал підприємства розглядати як економічну систему?

2. Як діє закон синергії в процесі реалізації потенціалу підприємства?

3. Що означає Паретто - ефективність потенціалу підприємства?

4. В чому полягає відмінність відтворювального підходу від інноваційного?

5. Назвіть основні передумови формування та розвитку потенціалу підприємства. Поясніть ієрархію їхнього визначення