- •Конспект лекцій з курсу:
- •Вступна лекція Основні поняття
- •Класифікація моделей
- •Вимоги, пропоновані до математичних моделей
- •Етапи математичного моделювання
- •I. Розробка математичної моделі об'єкта.
- •Розділ 2. Аналогове й цифрове моделювання
- •2.1. Загальна методика рішення задач на аом
- •2.2. Принципи аналогового моделювання
- •II. Одержання рішень математичної моделі
- •III. Оцінка адекватності отриманих результатів.
- •Форми подання динамічних об'єктів
- •1. Одновходовий підсилювач із активним опором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •Багатовходовий підсилювач із активним опором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •3. Підсилювач із конденсатором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •4. Підсилювач із конденсатором у вхідному ланцюзі.
- •5. Аперіодична ланка
- •2.3. Попередній аналіз задачі й способи приведення рівнянь до виду, зручному для рішення на аом
- •2.4. Вибір масштабів і розрахунок передаточних коефіцієнтів і початкових умов
- •2.7. Точність і погрішність отриманих рішень
- •2.8. Чисельні методи рішення систем диференціальних рівнянь на цом
- •2.9. Типовий алгоритм і структура програми для рішення сду
- •Нелінійність типу "ідеальне реле"
- •3.2. Моделювання нелінійностей в аом
- •3.3. Реалізація типових нелінійностей систем автоматичного регулювання на аом
- •3.4. Моделювання сил тертя ковзання й кочення
- •3.5. Моделювання механічної частини електропривода з урахуванням пружності
- •3.6. Моделювання зазору в механічній передачі
- •4.1. Аналогова модель двигуна постійного струму
- •4.2. Моделювання електричного привода із двигуном постійного струму незалежного збудження
- •4.3. Математичне моделювання дпc Моделювання на аом систем з оптимизаційними контурами
- •1. Загальні методи. Рішення задач оптимізації.
- •Розділ 5. Математичне моделювання електричних машин постійного струму
- •5.1 Загальні положення і допущення
- •5.2 Математичне моделювання дпр
- •Моделювання дпс при регулюванні магнітного потоку
- •5.4 Моделювання генератора постійного струму
- •5.5.Нормування систем др
- •5.6. Приклад підготовки даних для моделювання двигуна постійного струму
- •Розділ 6. Математичне моделювання асинхронних машин
- •6.1 Розрахунок параметрів ад за каталожними даними
- •6.2 Механічна характеристика ад і її апроксимація видозміненою формулою Клосса
- •6.4 Моделювання ад у фазній системі коордінат
- •6.5 Метод векторів, що зображають
- •6.6. Рівняння ад в ортогональній системі координат
- •6.7 Система відносних одиниць ад
- •6.8. Математична модель ад в осях
- •6.9. Математичне моделювання системи трн-ад у фазних координатах
- •Глава 7. Математичне моделювання синхронних машин
- •7.1 Лінеаризована модель сд
- •7.2 Моделювання см у фазній системі координат
- •7.3 Моделювання см в ортогональній системі координат
- •Розділ 8. Математичне моделювання тиристорних перетворювачів.
- •8.1 Методи моделювання тиристорних перетворювачів
- •8.2. Моделювання тп по середніх значеннях випрямленої э.А.С.
- •8.3. Моделювання з урахуванням однонаправленості вентильного ланцюга
- •8.4. Моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
- •Алгоритм моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
- •8.5. Моделювання тп методом перемикаючих функцій.
8.3. Моделювання з урахуванням однонаправленості вентильного ланцюга
Необхідність такого моделювання виникає якщо ТП або випрямляч нереверсивний.
С
труктурно
це позначається за допомогою несиметричного
підсилювача.
Але при моделюванні за допомогою рівнянь необхідно не тільки відсікати зворотний струм, але і обнуляти його похідну.
якщо
Алгоритм:
8.4. Моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
Керований ТП щодо миттєвих значень є нелінійною імпульсною системою. Неможливість закривання тиристора за допомогою сигналу, що управляє, зумовлює зміна тривалості інтервалу провідності в перехідних режимах.
Розглянемо тимчасову діаграму роботи ТП і СИФУ.
Оскільки за час роботи тиристора величина може змінюватися, то змінюється і величина кута відкриття наступного тиристора. Тому тривалість імпульсу э.д.с., або інтервалу включення тиристора, буде величиною непостійної. При постійному для 3-х фазної мостової схеми інтервал провідності рівний
При зміні кута управління змінюється інтервал провідності, який рівний
де і - кути управління на поточному і подальшому інтервалі провідності.
Переклад ТП з випрямного режиму в інверторний здійснюється з темпом, що не перевищує значення, визначуваного частотою мережі, а з інверторного у випрямляючий- скільки завгодно швидко.
Слід зазначити такий важливий факт: фізичні процеси утворення імпульсів випрямної э.д.с. і протікання струмів не залежать від номера інтервалу провідності.
Алгоритм моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
Тому немає необхідності розглядати всю систему трифазної напруги, а досить розглянути процеси на одному інтервалі. Правда при цьому втрачається інформація про фазні струми мережі, живлячою ТП, але її нескладно відновити.
Розглянемо алгоритм моделювання ТП по миттєвих значеннях випрямленої э.д.с.
У приведеному нижче алгоритмі змінні означають:
t- поточний час моделі у відносних одиницях (т.е.aS )
t1- час, що пройшов від початку інтервалу провідності
-
кут управління на наступному інтервалі
провідності
-
поточна зміна інтервалу провідності
k- ознака кінця інтервалу провідності (t1=0 почала, t1=1 - кінець).
8.5. Моделювання тп методом перемикаючих функцій.
Перемикаюча функція це спеціальна двійкова функція часу, що має два стани «0» і «1».
Розглянемо поняття і роботу перемикаючих функцій на прикладі однофазного тиристорного компенсатора реактивної потужності.
є верхівками синусоїди.
Імпульси струму пропускаються по черзі вентилями V1 і V6 і є верхівкою синусоїди.
За законом електромагнітної індукції:
де
вираз напруги через перемикаючі функції
F1 і F2. Відлік часу ведеться в кожному
імпульсі струму від його початку.
У вигляді зручному для моделювання:
Використання
перемикаючих функцій в даному випадку
зручно ще і з причини, що при F1=F2=0 струм
i=0 і
Хай потрібно змоделювати випрямляч, зібраний по трифазній мостовій схемі на тиристорах і що працює на активно-індуктивне навантаження.
Для спрощення нехтуватимемо втратами і струмом холостого ходу трансформатора, а вентилі вважати ідеальними ключами. Тоді еквівалентна схема виглядає таким чином:
Індуктивність La є приведеною ко вторинній стороні індуктивність короткого замикання трансформатора. Якщо випрямляч харчується про мережу сумірної потужності, то її реактивний опір теж враховується в La. При необхідності до La відносять також індуктивності сполучних проводів. Що стосується Приведених ко вторинній стороні трансформатора лінійної напруги U1, U2, U3, то вони представляють жорстку синусоїдальну мережу.
Протікання випрямленого струму Id через тиристори, враховується за допомогою перемикаючих функцій. Передні фронти функцій F7 співпадають з початками комутації, заднє - із закінченнями. Передні фронти функцій F1, F2.F6 співпадають з початками проміжків роботи пар вентилів V1-V6, V1-V2.V5-V6, відповідно, задній фронт кожною з цих функцій співпадає з переднім фронтом наступної. Номери і діаграма роботи одночасно працюючих транзисторів вказані на малюнку.
Такий
вибір перемикаючих функцій відображає
роботу випрямляча при кутах комутації
Запишемо рівняння електричної рівноваги для приведеної еквівалентної схеми.
Використовуючи перемикаючі функції позначимо
Обходячи по контуру двофазного короткого замикання:
Наприклад через вентилі V1 і V3, отримуємо рівняння по другому закону Кірхгофа для контура комутації:
або
Використовуючи метод перемикаючих функцій отримаємо:
Для контура джерело-навантаження рівняння Кірхгофа запишемо у вигляді
Оскільки ми нехтуємо падінням напруги на вентилях те вихідна напруга Ud в будь-якому комутаційному інтервалі опиняється рівною одному з лінійних, за вирахуванням падіння на двох індуктивностях La від змінній складової струму Id.
Рівняння для струмів приведемо до вигляду, зручного для моделювання:
На малюнку приведений зразковий вид перехідних процесів, отриманий при моделюванні.
