- •Полтава 2006
- •Тема 6. Урбанізоване життєве середовище і його небезпеки
- •Література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 6.1. Урбанізація та урбанізоване середовище
- •Особливості урбанізованого життєвого середовища
- •§ 6.2. Здоров’я мешканців великих міст
- •§ 6.3. Атмосферне повітря і проблеми, викликані його забрудненням
- •Основний склад атмосфери Землі
- •Антропогенні надходження деяких забруднювачів в атмосферу,
- •Джерела викидів речовин в атмосферу
- •Структура шкідливих викидів в атмосферу Землі
- •§ 6.4. Шумове забруднення великих міст
- •Шкідливі наслідки шумового забруднення
- •§ 6.5. Кількісна оцінка шумового забруднення від автотранспорту
- •Класифікація рівнів шумового забруднення у містах
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Варіанти завдань для самостійної роботи
- •§ 6.6. Небезпеки дорожнього руху
- •§ 6.7. Кількісна оцінка перевантажень при автомобільних аваріях
- •Варіанти завдань для самостійної роботи
- •§ 6.8. Небезпеки залізничного транспорту
- •§ 6.9. Електромагнітні випромінювання та їх небезпека
- •§ 6.10. Оптичні випромінювання та їхня дія на людину
- •Шкала оптичних випромінювань
- •§ 6.11. Небезпека ураження електричним струмом
- •Дія електричного струму на організм людини
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 7. Радіація та її небезпека Радіація і життєдіяльність людини
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 7.1. Радіація і життєдіяльність людини
- •§ 7.2. Дія радіації на людину. Променева хвороба
- •§ 7.3. Радіаційні ризики
- •Джерела радіоактивного випромінювання і спричинені ними середні еквівалентні дози опромінення (на 1 рік)
- •Ризики онкологічних захворювань
- •Ризики смертельних небезпек
- •§ 7.4. Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення
- •§ 7.5. Управління радіаційною безпекою
- •§ 7.6. Кількісне оцінювання радіаційних ризиків
- •Розв'язання:
- •Коефіцієнти ослаблення радіаційного випромінювання і радіаційні ризики ураження людини
- •Задачі для самостійного розрахунку
- •Варіанти задач для самостійної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Соціальні небезпеки у сучасному суспільстві Соціальні небезпеки. Конфлікт
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 8.1 Соціальні небезпеки. Конфлікт
- •§ 8.2 Тероризм — „війна без кордонів”
- •Види сучасних соціально-політичних конфліктів
- •§ 8.3. Натовп як соціальна небезпека
- •§ 8.4. Криміногенні небезпеки в сучасному суспільстві
- •§ 8.5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, наркоманія, снід, куріння § 8.5.1. Алкоголізм та його небезпека
- •§ 8.5.2. Наркоманія та її небезпека
- •§ 8.5.2. Небезпека сніДу
- •§ 8.5.3. Соціальна небезпека куріння
- •Питання для самоперевірки
Шкідливі наслідки шумового забруднення
Рівень шуму, дБ |
80 |
90 |
90 |
90 |
100 |
100 |
100 |
110 |
110 |
110 |
Стаж роботи працівника, років |
25 |
5 |
15 |
25 |
5 |
15 |
25 |
5 |
15 |
25 |
Частка хворих на туговухість, % |
0 |
4 |
14 |
17 |
12 |
37 |
43 |
26 |
71 |
78 |
19. Основними джерелами шуму в сучасному місті є:
1) усі види транспорту (легкові автомобілі, вантажівки, громадський транспорт);
2) промислові підприємства;
3) гучномовні пристрої, музичні інструменти,
4) юрби людей та окремі особи.
20. Для захисту від шуму мешканців сучасних міст використовують:
1) шумопоглинаючі екрани, зелені насадження (наприклад, уздовж автомагістралей);
2) шумопоглинаючі оздоблення стін і шумопоглинаючі фільтри;
3) малошумні виробничі технології із використанням малошумних механізмів, машин і пристроїв тощо.
21.
Для розрахунку рівня гучності L
(рівня шуму) використовують математичні
формули,
що випливають із закону Вебера-Фехнера,
за яким вухо людини (та й усі інші органи
чуття) оцінює зовнішнє подразнення у
логарифмічному масштабі. При цьому
сумарний рівень інтенсивності шуму
Lсум,
створеного кількома джерелами шуму з
однаковою їх інтенсивністю, складає
,
де L1
— рівень шуму від одного джерела; N
— кількість джерел.
ПРИКЛАД. Розрахуйте сумарний рівень шуму, створений N = 10 мовцями, кожний із яких окремо створює шум, рівень якого L1 = 65 дБ.
РОЗВ’ЯЗАННЯ.
(децибел)
22. За медичними показниками, природною є втрата гостроти слуху у віці близько 60 років, але у великих сучасних містах люди починають страждати на вади слуху вже з 30-літнього віку.
23. Разом із шкідливими існують шуми, які чинять позитивну, благотворну дію і не викликають ані надмірного подразнення нервової системи, ані порушення нормальних фізіологічних функцій людського організму. Це слабкі шуми природного походження (шелест листя, дзюрчання струмка тощо).
24.
Рівень
шуму,
що його створює транспортний потік,
залежить від швидкості руху автотранспорту,
щільності потоку, типу автомобілів й
оцінюється за емпіричною формулою
,
де N1,
N2,
N3
— відповідно кількості легкових
автомобілів, вантажівок із карбюраторними
і вантажівок із дизельними двигунами,
які проходять повз місце спостереження
протягом 1 години; v — швидкість
транспортного потоку у км/год;
—
сума поправок, які враховують особливості
розташування досліджуваної території
(в першому наближенні поправками можна
знехтувати).
§ 6.5. Кількісна оцінка шумового забруднення від автотранспорту
Переважна частина транспортних засобів нині зосереджена в містах. Це легкові автомобілі різноманітного призначення й класу, вантажівки та громадський транспорт (тролейбуси, трамваї, автобуси, метрополітен тощо). Протягом останніх десятиліть усе помітнішою є тенденція до зростання (як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються) парку приватних легкових автомобілів.
Автомобільний транспорт, окрім фізичного й хімічного забруднення (пил, отруйні хімічні речовини), спричиняє шкідливе для людини шумове забруднення довкілля. Воно особливо помітне поблизу автомагістралей із інтенсивним рухом. Рівень шуму, створеного щільним транспортним потоком, залежить від: 1) швидкості руху; 2) інтенсивності руху (кількості одиниць автотранспорту, що проходить повз місце спостереження за одиницю часу); 3) типу автомобілів та їхнього технічного стану. Проблема планування й оптимізації транспортних потоків — одна з найскладніших у сучасному містобудуванні. Її вирішення вимагає: 1) правильного розташування автомагістралей відносно житлових та виробничих міських зон; 2) винесення найбільш інтенсивних потоків вантажного транспорту за межі міста на ізольовані кільцеві дороги; 3) якісного покриття проїжджої частини дороги; 4) спорудження вздовж автомагістралей захисних шумопоглинаючих екранів тощо.
У великих містах уздовж автодоріг із найбільш інтенсивним рухом на відстані 10-20 метрів від них розташовують природні (чагарники, невеликі дерева) або штучні протишумові бар’єри. На відстані до 30 метрів від краю проїжджої частини дороги розміщують тільки малоповерхові будівлі (як правило, не житлові). Житлову забудову здійснюють замкнутими або напівзамкнутими кварталами, всередині яких основну шумопоглинаючу роль відіграють зелені насадження. При зведенні будівель з метою зменшення шкідливого впливу шуму використовують шумопоглинаючі оздоблювальні матеріали, склопакети із подвійними чи потрійними рамами.
Зверніть увагу! Шумове забруднення міст оцінюють за 12-бальною шкалою, наведеною у таблиці 6.8.
Таблиця 6.8
