11. Повноваження спеціалізованого центрального органу державної влади з управління у царині екології

Спеціалізованим центральним органом державної влади у царині екології є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. На підставі ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року Кабінет Міністрів України своєю постановою від 2 листопада 2006 року № 1524 затвердив Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) здійснює:

• комплексне управління у царині охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

• прийняття підзаконних нормативних актів з екологічних питань;

• видачу дозволів і ліцензій на здійснення екологічно небезпечних видів діяльності;

• розробку і реалізацію державних екологічних програм;

• екологічний моніторинг;

• державний екологічний контроль;

• державну екологічну експертизу;

• ведення природоресурсних кадастрів;

• ведення Червоної та Зеленої книг;

• екологічне інформування та екологічну просвіту населення;

• екологічне нормування тощо.

12. Екологічні функції міліції

Діяльність міліції регулюється Законом України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 року. Відповідно до ст. 1 цього Закону, міліція — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Основні екологічні функції міліції визначаються ст. 10 та 11 Закону „Про міліцію”, зокрема, міліція зобов’язана:

• забезпечувати екологічну безпеку громадян;

• виявляти, запобігати, припиняти і розкривати екологічні злочини;

• припиняти адміністративні порушення екологічного законодавства і здійснювати провадження у справах про них;

• виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню екологічних правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

• брати участь в еколого-правовому вихованні населення;

• надавати допомогу Мінприроди та іншим екологічним органам у здійсненні їх діяльності;

• запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

• здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті вулиць, доріг, майданів;

• давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання і перевезення вибухових речовин і матеріалів, а також на відкриття об’єктів де вони використовуються;

• здійснювати контроль за дотриманням законодавства про поводження з вибуховими та іншими небезпечними речовинами;

• повідомляти відповідним державним органам про надзвичайні екологічні ситуації та вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків;

• брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

• сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму надзвичайного стану або зони надзвичайної екологічної ситуації;

• охороняти на договірних засадах об’єкти підвищеної екологічної небезпеки, а також об’єкти природно-заповідного фонду, інші цінні природні комплекси;

• забезпечувати виконання та контроль за дотриманням рішень місцевих рад з питань забезпечення тиші в громадських місцях;

• контролювати утримання у належній чистоті територій дворів та прибудинкових територій у населених пунктах.

Для виконання зазначених обов’язків закон надає міліції права:

• вимагати від осіб припинення порушень екологічного законодавства, а у разі невиконання цих вимог – застосовувати заходи примусу;

• виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення екологічного законодавства;

• перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні екологічних правопорушень документи, що підтверджують право на спеціальне використання природних ресурсів чи на здійснення інших екологічно небезпечних видів діяльності;

• викликати осіб у справах про екологічні злочини, а у разі неявки – піддавати приводу;

• проводити огляд підозрюваних у вчиненні екологічного злочину осіб, а також осіб, що вчинили адміністративне екологічне правопорушення, огляд їх речей та транспортних засобів, вилучати документи та предмети, що можуть бути доказами;

• складати протоколи про адміністративне правопорушення;

• накладати адміністративні стягнення за екологічні правопорушення у випадках, передбачених КУАП, або передавати матеріали для розгляду відповідним державним органам;

• входити на земельні ділянки та приміщення юридичних чи фізичних осіб у разі надзвичайної екологічної ситуації;

• одержувати безперешкодно і безоплатно від юридичних осіб на свій запит відомості (у тому числі належні до комерційної чи банківської таємниці), необхідні для розкриття екологічних злочинів;

• вносити юридичним особам обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню екологічних правопорушень;

• тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян чи транспортних засобів на окремі ділянки місцевості у разі надзвичайної екологічної ситуації, або на об’єкти підвищеної екологічної небезпеки;

• зупиняти транспортні засоби в разі наявних ознак, що свідчать про забруднення ними довкілля понад встановлені нормативи;

• анулювати видані дозволи на поводження з вибуховими матеріалами при невиконанні встановлених правил поводження з ними, або при недоцільності їх подальшого зберігання;

• оглядати за участю адміністрації підприємств приміщення, де зберігаються вибухові, отруйні та інші небезпечні речовини, для перевірки дотримання правил поводження з ними;

• здійснювати контроль за дотриманням екологічного законодавства, проводити перевірки підприємств за наявності направлення на перевірку;

• використовувати безоплатно чужі транспортні засоби для проїзду до місця надзвичайної екологічної ситуації.