Функція засобу обігу

Засіб обігу - це функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

З появою грошей прямий обмін (товар на товар) змінюється на обмін товару на гроші та обмін грошей на товар. Спочатку товар перетворюється у гроші, а потім гроші перетворюються на товар. Прямий обмін товарів змінюється процесом обігу.

Прямий товарообмін можна схематично відобразити формулою "Т-Т₁". а процес обігу товарів "Т-Г-Т₁".

У процесі товарного обігу власник товару продає його за гроші, а потім купує інший товар. У цьому випадку гроші виконують функцію посередника.

Номінальна вартість (написана на паперових грошах) не відповідає реальній (вартості виготовлення). В обіг паперових грошей може бути випущено стільки, скільки дозволяють потужності друкарської промисловості. Проте кількість необхідних паперових грошей залежить від кількості золота, необхідного для товарного обігу.

Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Основою функціонування грошей як засобу обігу є рух товару. Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію гроші переходять від одного суб’єкта до іншого.

Схема функції грошей як засобу обігу.

Д ля виконання цієї функції потрібні

Реальні гроші Визначається Сталі гроші

Кількість грошей, що повинна бути в обігу (М)

Сумою цін товарів і по­слуг, що підлягають реалі­зації протягом певного пе­ріоду (одного року)

Цей висновок можна представити у вигляді формули:

М = Рі • qi ,

де Рі - ціна певного товару;

qi – кількість певного товару.

Але оскільки кожна грошова одиниця використовується в процесі обігу не лише один раз, то суму цін товарів необхідно поділити на величину (V).

V1+V2+V3+...Vn

V= ---------------------------

n

де V - середнє число оборотів кожної купюри.

∑Pi*qi

M= -------------

V

Кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі товарів і послуг, що реалізується, й обернено пропорційно до швидкості обороту грошей. Це - загальний закон грошового обігу.

Функція засобу платежу

Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Ця функція відображає особливості купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою платежу. Товар приходить до покупця раніше, ніж гроші до продавця. Продавець стає кредитором, а покупець - боржником. Боржник отримує товар, дає взамін кредитору письмове боргове зобов'язання (вексель) про сплату грошей у визначений строк.

Гроші у цій функції - засіб погашення боргу. Причини взяття кредиту різні, але найголовніша з них - сезонність виробництва, коли понесені затрати не співпадають у часі з одержаними доходами.

Функція засобів нагромадження і збереження вартості

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші виступаючи загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику отримання будь-якого товару, стають загальним втіленням багатства. Тому в людей виникне прагнення до накопичення їх та заощадження.

Виникнення цієї функції стало можливим тоді, коли продавець після реалізації товару не витрачає одержаних грошей на придбання потрібних йому благ, а відкладає їх на майбутнє, зберігає. Гроші починають відігравати роль засобу створення скарбів. Вони нагромаджуються як багатство. Цю функцію, як правило, виконують золоті монети і зливки золота. На ранніх етапах розвитку товарного виробництва золотий метал нерідко вилучався з обігу і перетворювався на скарб.