- •Історія країн європи та америки у ранній новий час
- •Анотація
- •Словник
- •Зміст курсу модуль I
- •Тема 1. Соціально-економічні та політичні процеси в країнах Західної Європи у XVI – першій половині XVII ст.
- •Тема 2. Цивілізації Доколумбової Америки.
- •Тема 3. Великі географічні відкриття і колоніальні загарбання кінця XV – першої половини XVII ст.
- •Тема 1. Німеччина в кінці XV ─ на початку XVII ст.
- •Тема 2. Реформація у Швейцарії.
- •Тема 3. Контрреформація.
- •Тема 4. Розвиток наукових знань у Європі у XVI – першій половині XVII ст. Новий світогляд.
- •Модуль II.
- •Тема 4. Скандинавські країни у XVI – першій половині XVII ст.
- •Модуль III.
- •Тема 1. Італія в XVI – першій половині XVII ст.
- •Тема 2. Іспанія в XVI ‒ першій половині XVII ст.
- •Тема 3. Англія у XVI ‒ на початку XVII ст.
- •Тема 4. Нідерланди в XVI – першій половині XVII ст.
- •Тема 5. Франція у XVI ‒ першій половині XVII ст.
- •Тема 6. Міжнародні відносини у XVI – першій половині XVII ст.
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Плани семінарських занять: модуль I Тема. Виникнення капіталістичних відносин в країнах Західної Європи.
- •Теми рефератів:
- •Джерела:
- •Тема 2. Великі географічні відкриття і початок становлення колоніальної
- •Теми рефератів:
- •Джерела:
- •Література:
- •Модуль II
- •Тема 1. Німеччина в кінці XV ‒ на початку XVI ст. ( 2 год.)
- •Теми рефератів:
- •Джерела:
- •Література:
- •Тема 2. Німецька Реформація, її головні напрямки. ( 2год. )
- •Теми рефератів:
- •Джерела:
- •Тема 3. Селянська війна 1525 р. У Німеччині. ( 2 год. )
- •Теми рефератів:
- •Тема 4: Рефорація у Швейцарії. ( 2 год. )
- •Теми рефератів:
- •Тема 1. Контрреформація. ( 2 год.)
- •Теми рефератів:
- •Тема 2. Іспанія у XVI – першій половині XVII ст. ( 4 год.)
- •Тема 3. Англія у XVI ‒ на початку XVII ст. ( 4 год.)
- •Структура навчальної дисципліни „історія країн європи та америки у ранній новий час” за модульною системою
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
Словник
Кредитно-модульна система організації навчального процесу ‒ це модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднані модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).
Заліковий кредит ‒ це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль ‒ це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).
Змістовий модуль ‒ це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне опрацювання кожним змістовим модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.
Поточний контроль ‒ це оцінювання знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Модульний контроль ‒ це форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.
Модульна оцінка ‒ це бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.
Екзамен (залік) ‒ це форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.
Лекція ‒ основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами ‒ професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях ‒ аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з одною академічною групою.
Консультація ‒ форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень та їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань пов’язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Самостійна робота студентів – основний засіб роботи студентів по оволодінню навчальним матеріалом у час вільний від обов’язкових навчальних занять.
