3.5.4 Нормування електромагнітних випромінювань

Допустимі рівні ЕМП на робочих місцях при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ДСТ 12.1.006-84 ССБП «Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю», що поширюється на діапазони частот 60 кГц – 300 ГГц.

У ближній зоні, яка має фізичне значення при частотах до 300 МГц, нормуються напруженість електричної і магнітної складових полів.

У дальній зоні в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц, у якому, як правило, і знаходиться персонал, що обслуговує джерела ЕМВ з довжиною хвилі менше метра, нормується густина потоку енергії та енергетичне навантаження.

В діапозоні частот 60кГц–300МГц гранично допустима напруженість ЕМП на робочих місцях протягом робочого дня не повинна перевищувати наступних значень:

для електричних полів:

f, МГц 0,06–3 3–30 30–50 50–300

Е, В/м 50 20 10 5

для магнітних полів:

f, МГц 0,06 – 1,5 30 – 50

Н, А/м 5 0,3

У випадках, коли час впливу ЕМП на персонал не перевищує 50 % тривалості робочого дня, допускаються рівні, вищі зазначених, але не більш ніж у 2 рази.

Гранично допустимі значення ГПЕ ЕМП у діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц на робочих місцях для персоналу слід визначати, виходячи з гранично допустимого енергетичного навантаження ЕН _гдр на організм і часу впливу Т, за формулою

Вт/м². (3.75)

Нормоване значення ЕН _гдр за робочий день становить 2 Вт·год/м² для всіх випадків опромінення, крім опромінення від обертових і скануючих антен, та 20 Вт·год/м² для випадків опромінення від таких антен.

На практиці зустрічаються ситуації, коли в приміщення чи в навколишнє середовище одночасно надходить випромінювання різних частотних діапазонів, для яких установлені різні санітарні нормативи. У такому випадку вимірювання виконують окремо для кожного джерела при виключенні інших. При цьому сумарна інтенсивність впливу від усіх джерел у досліджуваній точці в діапазоні 60 кГц–300 МГц повинна задовольняти наступну умову:

, (3.76)

де Е_1,2,…n – напруженість електричного поля від кожного джерела ЕМВ; Е_{ГДР 1,2,…n} – гранично допустимі рівні напруженості електричного поля для відповідного частотного діапазону.

У тому випадку, коли на робоче місце надходять ЕМП від декількох джерел, що працюють у діапозоні частот 60 кГц – 300 МГц, для яких встановлено один і той же норматив, сумарну інтенсивність впливу обчислюють за формулами:

, (3.77)

. (3.78)

У випадку одночасного впливу на персонал ЕМП діапазону частот 60 кГц – 300 МГц з різними нормованими параметрами відповідність рівнів опромінення вимогам нормативів досягається за умови:

(3.79)

(3.80)

Найчастіше людині доводиться працювати з джерелами ЕМП промислової частоти 50 Гц. У цьому випадку обслуговуючий персонал знаходиться у ближній зоні, а основним параметром, що характеризує біологічну дію ЕМВ, є електрична напруженість. Магнітна ж складова помітного впливу на організм не чинить, бо напруженість магнітного поля в діючих установках і навколо високовольтних ліній напругою до 750 кВ включно не перевищує 25 А/м. Згідно з ДНАОП 0.03–3.13–85 (СН 3206-85) «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц» їх шкідлива біологічна дія виявляється при напруженості 1,4 кА/м.

На напруженість електричного поля промислової частоти і характер його розподілу впливає напруга електроустановок і високовольтних ліній. Спеціальні спостереження і дослідження, проведені у багатьох країнах, дозволили з’ясувати, що помітні зміни в здоров'ї обслуговуючого персоналу виникають у випадку напруги понад 400 кВ. Допустимі рівні напруженості електричного поля частотою 50 Гц залежно від тривалості його впливу на людину передбачені ДСТ 12.1.002-84 ССБП «Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості та вимоги до проведення контролю на робочих місцях».

ГДР напруженості електричного поля встановлюється рівним 25 кВ/м. Перебування в електричних полях напруженністю понад 25 кВ/м без засобів захисту забороняється. Перебування в електричних полях напруженістю до 5 кВ/м допускається протягом робочого дня.

Оцінку постійних магнітних полів здійснюють згідно з ДНАОП 0.03–3.04–77 (СН 1742-74) „Гранично допустимі рівні впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами”. Напруженість постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м.

Для вимірювання напруженості електричного і магнітного полів у діапазоні частот 60 кГц – 300 МГц використовують прилади ВЕМП-1 і ВЕМП-Т; для вимірювання густини потоку енергії в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц застосовують прилади ПЗ-9, ПЗ-13; а напруженість електричного поля промислової частоти виміряють приладами ПЗ-1 і ВНЕП-50.