- •Лабораторний практикум
- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота № 1 ознайомлення з обладнанням і технікою відбирання і зберігання проб природного газу і газового конденсату
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретична частина
- •1.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 2 визначення густини природних вуглеводневих газів
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретична частина
- •1.3 Обладнання і прилади
- •1.4 Методика проведення досліду
- •1.5 Оформлення звіту
- •1.6 Контрольні питання
- •2.3 Обладнання та прилади
- •2.4 Порядок виконання роботи
- •2.5 Обробка результатів
- •2.6 Контрольні питання
- •2.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 3 визначення кінематичної в’язкості стабільного вуглеводневого конденсату
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретична частина
- •3.3 Обладнання та прилади
- •3.4 Порядок виконання роботи
- •3.5 Обробка результатів роботи
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 4 визначення густини стабільного вуглеводневого конденсату
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретична частина
- •4.3 Опис приладів для визначення густини вуглеводневого конденсату
- •4.4 Методика проведення досліду та обробка результатів
- •4.5 Контрольні питання
- •4.6 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 5 визначення фракційного складу стабільного вуглеводневого конденсату
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретична частина
- •5.3 Опис приладу для визначення фракційного складу вуглеводневого конденсату
- •5.4 Методика проведення досліду
- •5.5 Обробка результатів досліду
- •5.6 Контрольні питання
- •5.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 6 визначення вмісту водяної пари у газі
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретична частина
- •6.3 Обладнання та прилади
- •6.4 Порядок виконання роботи та обробка результатів
- •6.5 Контрольні питання
- •6.6 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 7 визначення вмісту сірководню і меркаптанів у природному газі
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Теоретична частина
- •7.3 Обладнання і прилади
- •7.4 Методика проведення досліду
- •1, 2, 3, 4 – Поглинальні склянки; 5 – газовий лічильник;
- •7.5 Обробка результатів досліду
- •7.6 Контрольні питання
- •7.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 8 визначення точки роси природних і супутніх нафтових газів за вуглеводнями і вологою з допомогою індикатора кондиційності газів «харків-1м»
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Теоретична частина
- •8.3 Обладнання і прилади
- •8.4 Методика проведення досліду
- •8.5 Оформлення результатів роботи
- •8.6 Контрольні питання
- •8.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 9 визначення ефективності витіснення газу водою із пористого середовища
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Теоретична частина
- •9.3 Обладнання та прилади
- •9.4 Порядок виконання роботи та обробка результатів
- •9.5 Обробка результатів досліду
- •9.6 Контрольні питання
- •9.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Лабораторна робота № 10 визначення спінюючих властивостей розчинів поверхнево-активних речовин
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Теоретична частина
- •10.3 Опис приладу для визначення спінюючих властивостей розчинів поверхнево-активних речовин
- •10.4. Методика проведення досліду
- •10.5 Обробка результатів досліду
- •10.6 Контрольні питання
- •10.7 Рекомендовані джерела інформації
- •Перелік рекомендованих джерел
3.3 Обладнання та прилади
Прилад для визначення кінематичної в’язкості стабільного вуглеводневого конденсату показано на рисунку 3.1. Він складається з водяної бані 1, віскозиметра типу Пінкевича 2, електромішалки 3, електроконтактного термометра 4, електронагрівника 5, панелі управління 6, гумової груші 7, триходового крана 8. Віскозиметр 2 затискується в держаку 9 штатива 10. Електронагрівник 5 і електромішалка 3 монтуються на покришці 11. Панель управління має два тумблери. Лівий служить для включення електронагрівника, правий – для включення електромішалки.
1 - водяна баня; 2 - віскозиметр типу Пінкевича; 3 - електромішалка;
4 - електроконтактний термометр; 5 - електронагрівник; 6 - панель управління; 7 - гумова груша; 8 - триходовий кран; 9 - держак;
10 - штатив; 11 - покришка.
Рисунок 3.1 – Прилад для вимірювання кінематичної в’язкості стабільного конденсату
3.4 Порядок виконання роботи
Перед початком досліду віскозиметр ретельно промивають послідовно бензином, етиловим спиртом і просушують продуванням чистим підігрітим повітрям або в сушильній шафі.
Для набирання проби конденсату на відвідну трубку В одягають гумову трубку з грушею. Потім, затиснувши пальцем коліно Б, перевертають віскозиметр і опускають коліно А в посудину з конденсатом. За допомогою гумової груші засмоктують конденсат у віскозиметр до мітки М2. При цьому необхідно слідкувати, щоб у капілярі і в розширеннях Д не утворились бульбашки повітря, розриви і плівки.
В той момент, коли рівень конденсату доходить до мітки М2, віскозиметр виймають із посудини з конденсатом і швидко ставлять у нормальне положення. Знімають резинову трубку з відвідної трубки. Витирають зовнішню сторону коліна А і одягають на нього гумову трубку з грушею.
Підготовлений віскозиметр з пробою конденсату за допомогою штатива і затискувача встановлюють у строго вертикальне положення у водяній бані таким чином, щоб верхнє розширення Д знаходилося під рівнем рідини в термостаті (бані).
Для проведення досліду підключають вилку приладу до розетки живлення, задають (за допомогою електроконтактного термометра) необхідне значення температури і включають в роботу електронагрівник і мішалку. Після встановлення необхідної температури знімають виміри. Для цього при відкритому триходовому крані запомповують грушею конденсат в коліно А, приблизно до однієї третьої висоти верхнього розширення Д. Потім за допомогою триходового крана з’єднують коліно А віскозиметра з атмосферою. Під дією власної ваги конденсат починає перетікати із коліна А через капіляр в коліно Б. Точно в момент, коли рівень конденсату досягне мітки М1, включають секундомір і зупиняють його в той момент, коли рівень конденсату досягне мітки М2. Час, який зафіксовано секундоміром, записують. Визначення часу витікання конденсату через капіляр повторюють кілька разів. Згідно з ГОСТ 33-66, число паралельних вимірів встановлюється залежно від часу витікання конденсату: п’ять вимірів при часі витікання від 200 до 300 секунд, чотири – при часі витікання від 300 до 600 секунд, три – при часі витікання понад 600 секунд.
Аналогічні виміри проводять при семи-восьми різних температурах.
