- •Тема 3. Авторські договори
- •Природа та види авторських договорів
- •Види авторських договорів:
- •Авторський договір замовлення
- •Авторський договір замовлення
- •Провести розмежування за цим договором та договором підряду, трудовим договором.
- •3. Авторський ліцензійний договір
- •Авторський договір про відчуження майнових прав
Авторський договір замовлення
Ст. 1112 ЦКУ. ЗУ Про авторське право і суміжні права ч. 6 ст. 33.
За авторським договором замовлення автор зобов’язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові.
Двосторонній, консенсуальний, оплатний.
Виконавцем може бути лише фізична особа – автор.
Істотні умови:
Предмет – твір науки, літератури, мистецтва
Строк
Розмір і порядок виплати винагороди
Розподіл майнових прав на створений за замовленням твір регулюється ст. 430 ЦКУ, ст. 1112
Стаття 1112. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
1. За договором про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець — письменник, художник тощо) зобов’язується створити об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.
2. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником.
3. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.
4. Умови договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об’єкта на створення інших об’єктів, є нікчемними.
Стаття 430. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта.
У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замовникові.
2. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Провести розмежування за цим договором та договором підряду, трудовим договором.
Авторський договір слід чітко відрізняти від інших форм договірного регулювання відносин, що виникають у процесі створення і використання творів. У зв'язку з наділенням певними правами роботодавця може постати питання про природу договірних відносин між автором і роботодавцем. Якщо йдеться про створення твору в порядку виконання трудового договору, то, зрозуміло, право на використання твору належить роботодавцю. Тому роботодавці часто бувають заінтересовані в тому, щоб їхні відносини з автором розглядалися як трудові. У такому разі їм належить право на використання твору, оскільки він визнається службовим, створеним у порядку виконання трудового договору.
Трудовий характер відносин між автором і роботодавцем може бути визнаний лише за наявності певних умов — створення твору входить у трудові обов'язки автора, створення твору передбачено трудовим договором тощо.
Близькі між собою авторські договори і договори підряду на створення твору образотворчого мистецтва. Права сторін за цими договорами не збігаються. Підрядник виконує роботу на свій ризик, а результат роботи переходить у власність замовника. За авторським договором, якщо за його умовами образотворчий твір переходить у власність замовника, за автором залишаються певні права. Розмежування цих договорів провадиться передусім за предметом. Предметом договору підряду є результат звичайної роботи, тоді коли предметом авторського договору є твори науки, літератури і мистецтва.
Для розмежування зазначених договорів має значення, хто виступає сторонами у договорі. У спеціальній літературі уже давно прийнято вважати, що в авторському договорі однією зі сторін завжди виступає фізична особа — автор або його правонаступник чи інша особа, яка має авторське право. З цього загального правила є один виняток — суб'єктом авторського права може виступати юридична особа, яка стала правонаступником автора за спадкоємством. Якщо ж обидві сторони у договорі є юридичними особами, то такий договір слід вважати підрядним, а не авторським. Проте в умовах ринкової економіки такий підхід до цієї проблеми є сумнівним.
