2. Право на комерційне найменування: поняття, зміст, суб'єкти, виникнення.

Право на КН – це забезпечена законом можливість його володільцям виступати в господарському обороті під власним позначенням.

Ознаки права:

• Майновий характер

• Безстроковий характер

• Екстериторіальний характер (право на КН охороняється не тільки в тій державі, де зареєстровано СПД, а і в будь-якій іншій державі).

• Невідчужуваний характер. Тобто неможливо укладати договори щодо КН.

Зміст права на комерційне найменуванн

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на

комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування (поміщення КН на вивісках, в рекламі, на товарах, у діловій документації тощо);

2) Право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (але ніяких інших більше немає).

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Суб’єкти права на комерційне найменування:

За ЦК ст. 90. Суб’єктами є лише підприємницькі ЮО. Тобто ФО-підприємці, об'єднання громадян і споживчі кооперативи знаходяться за межами цього правила. а всі інші використовують.

Ст. 159 ГК. Суб’єктами є всі суб’єкти господарювання.

Це два різні підходи. Практика іде різними шляхами.

Щодо ФО-підприємця. Комерційне найменування створюється для того, щоб не світитися, тобто не виставляти на привселюдне бачення ім'я власника СПД. Оскільки громадяни-підприємці відповідають усім майном за зобов’язаннями, то було б економічно неправильно ховатися за вигаданими назвами. Або ж обов’язково вимагати зазначення його прізвища.

Виникнення права комерційного найменування

Відповідно до ст. 8 Паризької конвенції, ч. 3 ст. 489: право на КН виникає з моменту першого використання без його реєстрації. На практиці одностайно момент виникнення права на КН пов’язують із датою реєстрації суб'єкта господарювання.

Комерційне найменування включається до Державного реєстру ЮО одночасно з державною реєстрацією ЮО. Державний реєстратор відмовляє у такій державній реєстрації, якщо найменування:

• є тотожнім найменуванню вже зареєстрованої ЮО.

• Містить назву ОДВ, ОМС, історичного державного найменування (СРСР, Київська Русь)

• Не відповідає вимогам закону щодо найменування окремих видів ЮО. Наприклад, банки, недержавні пенсійні фонди та ін.

До 2010 р. буду можливість зарезервувати найменування на термін 2 місяці для звичайних ЮО та 9 міс для АТ. З 2010 року такого немає. Та й значення такої норми нульове.

2. Захист права на комерційне найменування.

Підставою для захисту є неправомірне використання комерційного найменування. ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції ст. 4: неправомірним вважається використання комерційного найменування іншої особи, що може призвести до змішування з діяльністю особи, що має пріоритет на використання цього комерційного найменування. для встановлення факту об’єктивної сторони необхідно довести:

1. Тотожність або схожість комерційних найменування. В суді призначається судову експертизу, самостійно суд не може вирішити це питання. Експерт порівнює три складові: візуальну схожість, семантична схожість (значення слів), фонетична схожість (звук).

2. Наявність конкурентних відносин. Наприклад, хлібокомбінат в Донецьку і Києві з однаковим КН не будуть конкурентами за територіальною ознакою.

3. Факт використання комерційного найменування.

4. Можливість введення в оману споживачів щодо товарів (послуг), які виробляються володільцем КН та порушником. Ч. 4 ст. 489 ЦК. 4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

5. Наявність пріоритету на використання КН