3.2.2. Вплив якості живильної води на технологічні показники дифузійного та очищеного соків

Ефективність процесу вилучення сахарози з бурякової стружки в значній мірі залежить від якості живильної води та способу її підготовки

Джерела водопостачання цукрових заводів, як правило, не забезпечують необхідну якість води, що призводить до значних труднощів в технологічному процесі. Так, наявність мінеральних та органічних сполук, колоїдних домішок у барометричній воді негативно впливає на технологічні показники дифузійного соку. Крім того, на технологічний процес негативно впливає високе значення показника рН₂₀ живильної води: пектинові реовини бурякової тканини розкладаються, стружка розм’якає, вкривається слизом, внаслідок чого процес екстрагування сахарози значно утруднюється, а жом втрачає здатність до віджимання

Визначенню оптимальних показників якості живильної води, що використовується в процесі екстрагування сахарози з бурякової стружки в дифузійних установках безперервної дії, було присвячено велику кількість робіт вітчизняних, та зарубіжних науковців по дослідженню впливу хімічного складу використовуваних вод на технологічні показники роботи цукрових заводів. На думку багатьох дослідників, підвищений вміст у живильній воді лужних металів, солей кальцію та магнію створює негативний вплив на технологічний процес і призводить до підвищених втрат цукру з мелясою С. Бетгер своїми дослідженнями довів, що підвищення жорсткості живильної води, яка надходить до дифузійної установки, в 5-10 разів, є основною причиною підвищення виходу меляси з 3,6 % до 4,5-5,0 %.

Думку про негативний вплив високої жорсткості води на процес екстрагування сахарози підтримує М.П. Сілін. М.Д. Зуєв зауважує, що живильна вода виявляє значний вплив і на кількість та склад накипу у випарній установці .

Тривалий час дослідники вважали, що нецукри живильної води адсорбуються буряковою стружкою, а незначна їх кількість, що залишається у соку, не призводить до погіршення технологічних показників дифузійного соку. Але дослідженнями було визначено, що 85-90 % аніонів, введених із живильною водою, залишається в соку у зв’язку з недостатністю тривалості процесу вилучення сахарози для вирівнювання концентрацій електролітів у системі.

Крім того, одним із важливих показників якості живильної води, який суттєво впливає на процес екстрагування сахарози із бурякової стружки, є її мікробіологічна забрудненість. Живильна вода є одним із джерел інфікування дифузійного апарату , що призводить до розвитку мікробіологічних процесів, а отже, до збільшення втрат сахарози, і негативно впливає на ефективність роботи не лише дифузійної установки, але і виробництва в цілому.

Отже, аналіз наукових робіт, присвячених дослідженню впливу екстрагента на якісні показники отримуваних дифузійних соків, показав, що необхідною є підготовка екстрагента перед подачею його в дифузійний апарат. Вважається , що підготовка має забезпечити отримання екстрагента середньої жорсткості, з високим ступенем буферності і із оптимальним для процесу дифузії значенням рН₂₀.

Крім того, тенденція до загального погіршення якості води в природних водоймах вимагає необхідності максимального використання в якості екстрагенту для процесу вилучення сахарози з бурякової стружки альтернативних джерел водних ресурсів. Використання жомопресової води та конденсатів вторинних сокових парів дозволяє вирішити питання живильної води для дифузійної установки. Проте на більшості цукрових заводів зазначені води не використовуються для живлення дифузійної установки, що пов’язане з необхідністю хімічного очищення жомопресової води та високою лужністю конденсатів, зниження якої шляхом сульфітації від рН₂₀ 10-10,5 до 5,8-6,5 утруднене. Необхідно також відмітити, що сульфітація живильної води малоефективна з точки зору її дезінфекції.

Отже, очищенню живильної води для дифузійних установок необхідно приділяти максимальну увагу. Під час розроблення способу підготовки живильної води першочерговим є вирішення наступних питань

• вода не повинна містити домішок, які призводять до ускладнення технологічних процесів на наступних станціях заводу;

• значення рН₂₀ середовища, буферність і температура мають відповідати оптимальним умовам ведення процесу;

• забезпечення стерилізації живильної води, як основного джерела інфікування дифузійної установки.