Другий прийом хворого

• Пацієнт приходить зі зразком вранішнього харкотиння

• Під наглядом медпрацівника в лічбовому закладі береться ще один зразок харкотиння.

Інколи буває важко взяти 3 зразка харкотиння. Проте, необхідно прикласти всі зусилля, щоб взяти 3 зразка. Якщо пацієнт проживає далеко, необхідно залишити на ніч в лікарні чи у близько мешкаючих родичів.

Щоб отримати гарні зразки харкотиння й попередити інфікування, медпрацівники повинні виконувати певні вимоги:

• Перед забором харкотиння

• Під час забора харкотиння

• Після забора харкотиння

Ці вимоги детально описані нище.

Вимоги, які потрібно виконувати перед забором харкотиння:

Перед тим, як приступити до забора харкотиння, медпрацівник повинен кратко пояснити пацієнту, з якою метою роблять забір харкотиння. Потім він повністю заповнює форму “Направлення на проведення аналіза харкотиння”. Ця форма потім відправляється в лабораторію мікроскопії разом зі всіма трьома зразками харкотиння. (Для всіх 3 зразків харкотиння необхідно заповнити тільки 1 екземпляр форми). При транспортуванні зразків харкотиння в лабораторію мікроскопії для проведення досліджень форма пакується разом зі зразками.

Результати заповнюються в лабораторії мікромкопії після проведення дослідження харкотиння. В цій формі могуть бути записані результати дослідження харкотиння в кількості до 3 зразків. Верхня частина форми заповнюється медпрацівником, який взяв харкотиння на дослідження. Нище приводиться опис, що необхідно писати на кожному рядку.

Назва лічбового закладу: на залишеному місці записують назву лічбового закладу, в якому відбувся забір заркотиння на дослідження.

Дата: в даній графі записують день, місяць і рік заповнення форми.

Ім’я хворого: в даній графі записують повне ім’я пацієнта.

Вік: в даній графі записують вік пацієнта.

Стать: якщо пацієнт чоловік, то необхідно відмітити клітинку поряд з літерою М, якщо – жінка, то – Ж.

Адреса: в даній графі записують повну адресу пацієнта. Дуже важливо записати повну адресу пацієнта, щоб його можливо було знайти, якщо він не з’явиться до лабораторії чи поліклініки за результатами аналізів.

Район: в графі записують назву района, в якому знаходиться лічбовий заклад.

Класифікація захворювання: якщо у хворого підозра на туберкульоз легенів, необхідно відмітити клітинку “туберкульоз легенів”, якщо у хворого підозра на позалегеневий туберкульоз, відмітити клітинку “позалегеневий туберкульоз”. Записують також ділянку ураження (наприклад, гній з лімфатичних вузлів).

Причина проведення аналізу: якщо аналіз харкотиння проводиться при підозрі на туберкульоз, то помічають клітинку “діагностика”. Якщо харкотиння пацієнта збирають в процесі предписаного курса лікування , то відмічають клітинку “контроль хіміотерапії”. Поряд з клітинкою повинен бути записан місяць, коли харкотиння було зібрано на дослідження (наприклад, кінець 2-го місяця).

Ідентифікаційний номер зразка: зразкам харкотиння привласнюють особливі номера, унікальні в межах одного дня, з тим, щоб медпрацівник міг простежити за результатами харкотиння своїх пацієнтів. Після заповнення форми “Направлення на проведення аналіза харкотиння”, цей номер надписують на боковій поверхні контейнера з харкотинням. (якщо зразок харкотиння буде окремо від данної форми, лаборант може визначити, чий це зразок, використовуючи номер ідентифікації зразка на контейнері з харкотинням. В подальшому, знаючи дату та номер ідентифікації, він зможе знайти “Направлення”.

Районний регістраційний номер хворого: в графу записують регістраційний номер хворого туберкульозом в районі для хворих, що здають харкотиння в процесі предписаного курса хіміотерапії. Регістраційний номер хворого туберкульозом не записують для пацієнтів з симптомами туберкульозу, так як пацієнту не поставили діагноз туберкульоза і він не зарегестровано.

Дата збору харкотиння на аналіз: в графі записують дату (день, місяць, рік) взяття харкотиння на аналіз.

Підпис медпрацівника: в графі ставиться підпис медпрацівника, що взяв на дослідження харкотиння від пацієнта при підозрі на туберкульоз або при контролі лікування.

ТБ ЛАБОРАТОРНА ФОРМА

НАПРАВЛЕННЯ НА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗА ХАРКОТИННЯ

Назва лічбового закладу: Районна лікарня Ликова дата: 3/4/92

І

V

м’я хворого: Морозов Андрій Іванович вік: 32 стать: М Ж

Адреса (повна): м. Ликів, Центральна 21 район: Ликівський

К ласифікація захворювання: легеневий позалегеневий Локалізація: _______

Причина проведення аналізу: діагностика Контроль хіміотерапії

Ідентифікаційний номер зразка: ___________ Районний рег.номер хворого:___________

Дата збору харкотиння: __3/4/92________________ Підпис медпрацівника: ________

РЕЗУЛЬТАТИ (ЗАПОВНЮЮТЬСЯ В ЛАБОРАТОРІЇ)

Лабораторний порядковий номер: __301________

А) зовнішній вигляд харкотиння:

С лизисто-гнійна з кров’ю слина

Б) мікроскопічний аналіз:

Дата	Проба	Результати	Ступінь позитивного результата
4/4/92	1	Позитивний	+++ ++ + недост.
4/4/92	2	Позитивний
4/4/92	3	Позитивний

Дата: 5/4/92 Аналіз провів (підпис): __________________

_____________________________________________________

заповнена форма (з результатами) повинна бути відіслана в лічбовий заклад для запису результатів у Медичну карту лікування хворого туберкульозом

Дії, виконувані в процесі узяття харкотіння.

Медпрацівники повинні слідувати представленої нижче інструкції, що пояснює як правильно взяти зразок харкотиння для дослідження.

• Зразок, узятий під спостереженням медпрацівника, звичайно краще, ніж зразок, що хворий дає самостійно, без допомоги медпрацівника.

• Перед узяттям зразка харкотиння пацієнт повинен прополоскати рот.

• Якщо це можливо, харкотиння краще зібрати, знаходячись на свіжому повітрі. Якщо це неможливо, то процедуру варто проводити в порожній, спеціально відведеної для цього кімнаті з відкритими вікнами.

• Звичайно пацієнт почуває себе більш комфортно, якщо під час процедури поруч немає інших хворих.

• Медпрацівник повинен показати пацієнтові, як відкашляти харкотиння. Далі він повинен попросити пацієнта якнайсильніше відкашлятися.

• Медпрацівник повинен стежити, щоб перед пацієнтом, що відкашлює харкотиння, ніхто не стояв.

• Якщо пацієнт відкашляв тільки слину, або кількість харкотиння менше 3-5 мол, медпрацівник повинен попросити пацієнта повторити відкашлювання, щоб одержати досить харкотиння.

• Якщо зовнішня частина контейнера забруднитися харкотинням, медпрацівник повинен обтерти контейнер і знищити використану ганчірку.

Дії, виконувані після узяття харкотиння на аналіз.

Медпрацівники повинні слідувати представленої нижче інструкції, що пояснює, що варто виконати після узяття зразка харкотиння.

• Медпрацівник повинен установити кришку на контейнер і міцно її закрити.

• Якщо контейнер з харкотинням буде негайно відісланий у лабораторію, медпрацівник повинен помістити контейнер у спеціальну шухляду для транспортування.

• Якщо контейнер з харкотинням не буде негайно відісланий у лабораторію, медпрацівник, по можливості, повинен зберігати зразки в холодильнику. Якщо холодильника ні, то для збереження зразків харкотиння варто вибрати найбільш прохолодне місце, наприклад, у шафі. Це місце повинне використовуватися тільки для збереження харкотиння і защіпатися з метою схоронності зразків.

• Медпрацівник повинен ретельно вимити руки милом і водою.

• Медпрацівник повинен дати хворому новий контейнер для харкотиння і пояснити йому, що ранком, під час відхаркувального кашлю, він повинен сплюнути в контейнер харкотиння і повернути контейнер у медичну установу. Медпрацівник повинен показати пацієнтові, як безпечно закрити контейнер.

Транспортування зразків харкотиння.

Медпрацівник відповідає за те, щоб зразки харкотиння були відправлені в лабораторію якомога швидше. Може виявитися складним відправити зразки харкотиння в лабораторію протягом 1 тижня. У цьому випадку необхідно попросити родичів доставити харкотиння в найближчу лабораторію мікроскопії.

Зразки харкотиння повинні бути досліджені під мікроскопом не пізніше 1 тижня після узяття харкотиння на аналіз. Харкотиння, узяте більш, ніж тиждень назад, також повинна досліджуватися, тому що мертві бактерії також видні на предметному склі (але в пробірці бактерії не завжди розмножуються).

Зразки харкотиння повинні ретельно упаковуватися для транспортування в транспортувальний ящик. Зразки харкотиння пацієнта повинні супроводжуватися одним «Направленням на проведення аналізу харкотиння». Для кожної транспортувальної шухляди повинен бути приготовлений пакувальний аркуш. У цьому листі повинні утримуватися дані по ідентифікації зразків харкотиння, що упаковані в даний транспортувальний ящик, і дані про хворих, що здали харкотиння на аналіз. Якщо відсилаються вже приготовлені мазки, вони також повинні супроводжуватися таким же листком.

Нижче приведений зразок пакувального аркуша, що відсилається медичною установою в лабораторію. У лабораторії лист буде заповнений і повернутий у медичну установу після дослідження харкотиння.

Медзаклад: Кашин Відправлений: 11/04/92 Лабораторія: Отримана: Досліджено: Лаборант: Козирєв Результати: Мікроскопіст: Відісланий назад:
№ контейнера з харкотинням	Ім'я	Вік	Стать	Адреса	Дата збору харкотиння	Результати по БК
24 25	Горин Е.Ф. Ігнатова И.Е.	27 24	М Ж	Дер. Лужки Пос. Ключі	9/04/92 9/04/92

Перед відправленням зразків харкотиння в лабораторію медпрацівник повинен перевірити, що в кожній шухляді:

1. Загальна кількість контейнерів з харкотинням збігається з кількістю, зазначеній у пакувальному супровідному листі

2. Номера ідентифікації зразків на контейнерах відповідають номерам ідентифікації, зазначеним у супровідному пакувальному аркуші

3. Супровідний пакувальний аркуш містить необхідні дані по кожному хворому

Далі медпрацівник повинен записати дату упакування на пакувальному аркуші, помістити лист у конверт, прикріпити його зовні транспортувального ящика і ретельно закрити транспортувальний ящик.

Направлення хворих з підозрою на туберкульоз для здачі харкотиння

Як указувалося раніше, усі пацієнти з підозрою на туберкульоз легень, повинні здати харкотиння на дослідження методом мікроскопії. Звичайно медпрацівник бере харкотиння на дослідження відразу ж після появи підозри на туберкульоз легень. Однак іноді медичні пункти не мають транспортних засобів для відправлення харкотиння в лабораторію або не мають умов для збору і відправлення харкотиння. Обов'язком медпрацівника є направлення хворих з підозрою на туберкульоз у найближчу медичну установу, що має умови для збору харкотиння або в лабораторію мікроскопії. Якщо такий пацієнт серйозно хворий, медпрацівник повинен направити його в лікарню. У цьому випадку харкотиння хворого буде узято на аналіз безпосередньо в лікарні.

Направлення пацієнта для постановки діагнозу або на подальше дослідження

Коли в лікувальній установі з лабораторії буде отримана секція Результати форми «Направлення на проведення аналізу харкотиння», медпрацівник повинен направити хворого до лікаря-фахівця для постановки діагнозу або проведення подальших досліджень у залежності від результатів.

Якщо хоча б 2 зразки харкотиння показали позитивний результат на присутність БК(кислотостійких бацил), то пацієнт відноситься до хворих з позитивним мазком (БК+), і йому буде запропонований відповідний курс лікування. Хворого необхідно зареєструвати в Журналі реєстрації туберкульозу в районі і провести з ним бесіду по санітарній освіті. Якщо хворий не з'явився, то Ви зобов'язані розшукати його.

Матеріал для самоконтролю

1. Назвати збудника туберкульоза.

2. Яка локалізація туберкульозного процесу зустрічається у людини?

3. Які методи лабораторного дослідження використовують для діагностики туберкульозу?

4. Який матеріал у пацієнта з легеневою формою туберкульоза слід зібрати

для бак. дослідження?

5. Які особливості забора харкотиння для бак. дослідження при підозрі на туберкульоз?

6. Який матеріал для бак. дослідження береться для підтвердження діагноза туберкульоза шкіри, кісток, очей, нирок?

7. У чому суть метода бак. діагномтики за методом Прейса?

8. Які особливості транспортування матеріала, взятого при підозрі на туберкульоз, в бак. лабораторію?

9. Які правила дезинфекції плювальниць?